Завантажте мобільний додаток сайту

Як повідомляв раніше NikopolNews , 13 липня у Нікополі біля ЦУМу стало погано жінці. Очевидці викликали швидку, а випадкові перехожі намагалися врятувати її. Наш позаштатний кореспондент, який був на місці події і брав участь у порятунку, зауважив, що медиків викликали декілька разів, проте карети швидкої допомоги не було досить довго. Новина викликала великий резонанс серед нікопольців, які активно обговорювали ситуацію в соцмережах.

Пізніше з’явилася реакція керівника екстреної медицини та медицини катастроф Дніпропетровщини Радія Шевченка, який заявив, що швидка приїхала за лічені хвилини і що медики оперативно надали допомогу жінці.

Крім того, з нами зв’язався безпосередній учасник подій Ігор Радченко. Він виявися одним із тих перехожих, хто надавав першу домедичну допомогу жінці.
Ігор розповів, як все відбувалося похвилинно і надав відео з камери відеоспостереження, що знаходиться на будівлі ЦУМу.
Розповідь рятівника ми публікуємо «без купюр».

«13 липня біля ЦУМу ледве не сталася трагедія – жінка знепритомніла і впала на тротуар.

В новинах різні люди писали багато коментарів і інколи не дуже добрих про лікарів. 

Всю ситуацію можна побачити на відео, за яке дуже дякую колективу ЦУМу. Воно допомогло розставити всі крапки над «і». Давайте поставимо добру крапку в цій новині і подякуємо всім небайдужим людям і справжнім професіоналам - нашим лікарям, які спасли ще одне життя серед ТИСЯЧ інших в такий нелегкий час.  Дякуємо вам!

Буде багато букв, але можна і коротко про нещасний випадок:

  • 11:45 – жінці стало зле, вона втрачає свідомість і падає обличчям до землі. За 5 хвилин до неї підійшло 13 осіб та ще 16 осіб пройшло повз і ніхто не допоміг… Бо не вміли?.. Бо не знали, що робити? Боялись зробити неправильно?.. Були в шоці?.. Чи просто були байдужі?  А що б зробив би ти на їх місці?
  • 11:46 - Один чоловік подзвонив в швидку і ще одна жіночка перевірила пульс.
  • 11:50 – Троє небайдужих перехожих починають надавати першу допомогу і одночасно під’їжджає поліція.
  • 11:54 – Під’їхала швидка допомога (через 8 хвилин).
  • 11:55 – Перехожі передають жіночку лікарям в швидку.
  • 12:08 – Швидка з сиреною їде в лікарню, всі розходяться.

Звичайна ситуація для пересічного громадянина.

АЛЕ… А якби це була твоя мама?

А тепер поставте себе на місце перехожого і спробуйте розповісти все від першої особи.

11:45 – У тебе вихідний, понеділок, і ти ідеш по своїм справам в гарному настрої, думаючи - як спекотно сьогодні і погано, що не встиг поголитись. Зате радієш, що взяв з собою пляшечку холодної води, щоб втамувати спрагу.

11:46 - Через хвилинку ти помічаєш якийсь натовп біля ЦУМу. Ніби стоять всі навколо людини. Може знову якась аварія? Щось тут в центрі постійно трапляється недобре, а сьогодні така спека, ще й понеділок 13-го. Треба підійти.

11:49 – Ти бачиш як перехожі перевіряють пульс у жіночки, яка лежить обличчям на плитці без свідомості і зовсім не рухається. Під головою вже натекла велика калюжа темної крові… Блін… Чому всі стоять і ніхто не допомагає? Поки ти швидко підходиш і в голові перебираєш всі варіанти:» що з нею сталось, що сказати людям, що робити самому, хоч би нічого не забути чому ти вчився».

11:50 – Ти питаєш голосно – ЩО СТАЛОСЬ? Чому ви їй не допомагаєте? А всі мовчать.

- Люди, ви що? Ти намагаєшся окликнути жіночку:  «Гей, жіночко, що з вами? Ви мене чуєте?»

- Не чіпайте її. Вона впала, її не можна рухати, - каже хтось з натовпу.

- Ви що, люди. Допоможіть мені. І починаєш перевертати жінку. 

- Не можна її рухати - кажуть інші.

Ти в шоці і від ситуації, і від людей. Заспокоюєш їх і сам себе. Побачив, що підійшла поліція. Вже легше. Ти знаєш, що про всяк випадок вони теж мають навички надання першої допомоги.

 - Спокійно, я рятівник, — кажеш ти. Її треба перевернути в безпечне положення і покласти на бік.

Одна молода пара хутко підійшла і допомогла покласти жінку в безпечне положення.

Перед тобою лежить непритомна жінка з розбитим носом, великою гематомою на лобі.

Перед тобою калюжа крові на землі, весь її одяг, її обличчя в крові. Ти боїшся вимазати свої руки і одяг в її крові, але знаєш, що їй потрібна твоя допомога і продовжуєш намагатися допомогти. Жінка повністю непритомна, очі відкриті, скляні і не рухаються.

Ми всі разом почали перевіряти її пульс. Спочатку на її руках двома пальцями - не відчуваєш. Кладеш три пальця на сонну артерію – є? Чи нема пульсу?

Ти відчуваєш, що пульс ніби є, але дуже слабкий і переривчастий.  Поряд хлопець теж каже – Є пульс.  Це добре.

Дихання? Перевіряєш дихання. Прислухаєшся до кожного руху жінки. І ледве-ледве ти помічаєш її дихання. Ху-у-ух, це добре. Ти думаєш про себе і вже менше сумніваєшся в собі. Тепер треба контролювати її стан до приїзду швидкої і контролювати себе і оточуючих, щоб ще комусь не стало зле.  

- Хтось дзвонив у швидку? - питаєш ти у всіх.

-Та вже декілька людей їм дзвонили, а їх досі нема, - хтось кричить з натовпу.

- Ну це вже добре, - думаєш про себе. І насправді, по відчуттям під дією адреналіну, ти думаєш, що вже пройшло більше 10 хвилин, хоча реально тільки одна хвилина. Хоч би вона швидше приїхала.

І ще добре, що поряд є люди, які допомагають тобі. Дуже важливо відчувати підтримку від людей. Чомусь здалось, що ти їх знаєш і ніби вони твої давні знайомі, хоча ти навіть не мав часу подивитись їм у очі і поговорити, а тільки помітив тендітні дівочі руки на пульсі у жінки і сильні руки з татуюванням у хлопця з легкою щетиною на обличчі :) Як у мене сьогодні :)

СЕКУНДИ З ЖИТТЯ

11:53:00  – Погано… Щось з жіночкою стає не дуже добре. Хоч є і пульс, і дихання є, але якесь нестабільне воно... В один момент у жіночки шкіра стає блідою, і ти не відчуваєш її пульс… В цей момент твоє горло щось здавлює, твій пульс зашкалює від адреналіну.  Ти розгубленим голосом кажеш. «Я не відчуваю її пульс постійно. А ви? У вас є її пульс?» Всі мовчать…  «Я боюсь робити реанімацію… а раптом її серце ще ледве-ледве б’ється???»

Ти кидаєшся слухати її дихання і серце …і нічого… ТИ НІЧОГО НЕ ВІДЧУВАЄШ …

Ти бачиш, як на твоїх очах її шкіра стає блідою, синіють вуха і губи. А ти ніколи не робив серцево-легеневу реанімацію по-справжньому - в реальній ситуації, тільки на навчанні.

ВСЕ! Швидко! Перевертаємо її… Робимо реанімацію… СЛР.

11:53:15 – Двоє людей констатують припинення пульсу і починають робити серцево-легеневу реанімацію. Один – контролює пульс, другий робить непрямий масаж серця, третя – робить штучне дихання.

Ви втрьох як пушинку перевертаєте бездиханне тіло на спину.

Ти складаєш  руки в замок над цим тілом і РАЗ… ДВА…ТРИ…  Все, ти нічого не відчуваєш. Тільки ритм, тільки стискання її тіла… Все на автоматі… Як вчили тебе.

Все як в кіно. Поряд хлопець контролює її пульс. Дівчина чекає паузу для того, щоб зробити їй штучне дихання.

Ти з надривом в голосі кричиш жіночці,

- Давай, сонечко, давай, рідненька – Дихай!…ДИХАЙ!…Давай хороша моя… Давай ДИХАЙ!

Пауза!

Бачу, як дівчинка стелить звичайну вологу серветку на її закривавлене обличчя.

Кров.. А дівчина робить вдих, ще один, і робить їй штучне дихання.

Я здається кричу - що там пульс? Хлопець каже – Нічого… Тільки коли ти натискаєш на груди.

Я знову починаю:

РАЗ…ДВА…ТРИ…

ДИХАЙ СОНЕЧКО, ДИХАЙ РІДНЕНЬКА…

ДАВАЙ МОЯ ХОРОША … ДАВАЙ ДИХАЙ…

Знову пауза і знову дівчинка наповнює її легені повітрям.

І тут … Наша жіночка робить рух.

11:54:51 – У жіночки з’являється життєві рефлекси… дихання… Вона робить вдих…  і з хрипом вона сама втягує повітря.

- Фу-у-у-у-у-уу-у-ух, - видихнули ми.

- Боже милостивий дякую тобі… Сам не віриш в це…

15:54:53 - І тут, ну просто не передати словами, що ти відчуваєш - одночасно в момент як тільки вона задихала, по волі Божій - під’їзжає швидка допомога. Ти просто в захваті від моменту. Тебе переповнює неповторне щастя. І ти на радостях махаєш їм рукою. Сюди… Сюди…

11:55:00 – Два здорових хлопця і одна дівчина-лікар професійними рухами заміняють всіх вас біля жіночки. Одночасно готуючи апаратуру, розпитують, що з нею сталось. А ти, переповнений емоціями та адреналіном, не можеш зв’язати двох слів. Всі коротко розказують: впала – непритомна - зупинка серця - реанімація. Дівчина лікар приготувала реанімаційний апарат для серцевої реанімації, але констатує – вона в нормі... І два сильних хлопця підганяють м’яку каталку, і всі разом перекладають її. Цю маленьку жіночку, яка за ці 5 хвилин стала тобі дуже рідною і такою близькою.  А ще дві людини тобі стали як одна команда, тому що ви разом врятували життя, і це не забувається. А ще булу незвично почути від дівчинки, яка разом з тобою пережила ці, хвилини: «Дякую, Ігор». А ти не пізнаєш її і її хлопця, і навіть не пам’ятаєш де ти знайомився раніше. Просто в такий стресовій ситуації  у тебе все вилітає.

Я вас дуже прошу, завітайте до мене в гості чи напишіть. Я дуже хочу поговорити з вами і пригостити чашечкою кави. Ви мої герої! Пробачте, що я зовсім вас не пізнав.

Хєпі енд?!

Всі люди потроху розходяться, вистава закінчена.

Ти озираєшся, а навколо - твоя пляшечка з водою, сміття, калюжа крові, яка вже встигла запектися на сонці, поламані окуляри жіночки, від яких, видно, коли вона падала обличчям на землю, душка відлетіла аж на два метри. Я швидко залив водою кров і зібрав рештки окулярів. Промайнула думка, що коли вона одужає, я їх полагоджу і принесу їй в лікарню.  Я на автоматі забув, куди іти, і пішов додому, а потім знов побачив що швидка не від’їжджає. І побачив у віконце в машині, що лікарі продовжують робити реанімацію для жіночки. 

Ти розгубився… Ось ніби все добре, все в нормі, а тут ти знову думаєш, чи ти все правильно зробив… І продовжуєш про себе: «Дихай Сонечко, Давай, Дихай».

11:56 – Лікарі продовжують реанімацію в машині швидкої допомоги.

Вже всі розійшлись, а авто швидкої стоїть на місті. І ти нічого не можеш більше вдіяти, крім як почати молитись. І молишся Богу за неї… За зовсім не знайому і таку вже близьку людину…

Їде на велосипеді твій друг. А ти його теж просиш – давай помолимось разом. І ви вже двоє стоїте біля швидкої допомоги і молитесь за ту, кого ти зовсім не знаєш… Але відчуваєш всією душею і молишся за неї як за свою маму.

12:08 – Швидка з сиреною їде в лікарню. Я не встиг запитати у лікарів про її стан, але вони їдуть з сиренами. Значить, її стан стабілізували? Значить вона виживе? ВОНА БУДЕ ЖИТИ!

Дякую тобі Боже за все.

Люди. Сьогодні я дізнався, що вона жива. Помоліться за здоров'я цієї жіночки і тих, хто зараз бореться з недугами в лікарнях. Помоліться за лікарів і всіх, хто допомагає іншим в різних професіях. Не будьте байдужими і вивчайте основи першої медичної допомоги, щоб ви знали, що робити в подібних випадках! Бо завтра, не дай Бог, вам прийдеться рятувати ваших рідних чи зовсім незнайомих людей, і ви маєте бути готові до всіх варіантів.

Хочу подякувати всім людям які допомагали, підтримували і переживали за цю жіночку. Я постараюсь дізнатися, де вона лікується і передати їй її окуляри.

Хочу окремо подякувати моєму другу, лікарю, інструктору і пластуну Костянтину Сергєєву, який навчив мене рятувати життя і розробив сайт "Курс ПМД онлайн" http://1staidplast.org.ua/ . Він ділиться своїм досвідом і надає людям унікальну можливість безкоштовно здобути теоретичні і практичні знання з Першої медичної допомоги. Я вас прошу, пройдіть онлайн «Курс ПМД он-лайн», і ви завжди будете себе почувати впевнено перед будь-якими випробуваннями. Отримані знання та навички колись допоможуть вам врятувати життя! І звичайно, подяка моїм друзям і колегам з газорятівної служби НЗФ за знання і практичний досвід, який я набув з ними. А ще приємно дивитися на звичайних людей, які ходять поряд. І не здогадуєшся, що заради тебе, в тяжку хвилину вони можуть перевернути світ. Це наші чесні військові, волонтери, поліцейські,  лікарі і багато–багато інших людей різних професій. І думаєш, що у нас не так все погано, як показують в новинах.

Все буде добре!

Ігор Радченко

В Никополе и Никопольском районе за последние сутки вывили 5 новых случаев коронавируса. Об этом NikopolNews сообщает, ссылаясь на Днепропетровский областной совет.

NNS - Національна служба новин. Останні події в Україні та світі