Завантажте мобільний додаток сайту

Газета Верховної Ради «Голос України» опублікувала матеріал, присвячений Нікопольщині. Про це NikopolNews повідомляє з посиланням на дане видання. Журналісти поспілкувались з радником міського голови Нікополя з питань туризму, директором Благодійного фонду «Нікополь туристичний» Олегом Фельдманом і відомим краєзнавцем, істориком, заступник директора Нікопольського краєзнавчого музею Мирославом Жуковським.

Пропонуємо вашій увазі матеріал київських колег «без купюр»:

Від Хортиці — по краю семи Січей. Такий туристичний маршрут не тільки збереже пам’ятки козацької доби, а й привабить туристів з усього світу.

Нікопольщина — унікальний для історії країни регіон. Уже хоча б тому, що тут свого часу стояло чотири із семи Запорозьких Січей, тут у 1648 році обрали гетьманом Богдана Хмельницького, з часів якого й почалося становлення України як національної держави.

Про збереження на Нікопольщині пам’яток козацької доби розповідає радник міського голови Нікополя з питань туризму, директор Благодійного фонду «Нікополь туристичний» Олег Фельдман і відомий краєзнавець, історик, заступник директора Нікопольського краєзнавчого музею Мирослав Жуковський.

— Насправді Січей на Нікопольщині було не чотири, як скрізь пишуть, а п’ять. Це хронологічно перша — Томаківська (1568—1593 рр.), що була за 20 км на схід від Нікополя, на острові Томаківка, який зберігся до цього часу, а не затоплений, як часто стверджують. Не так давно археологи Нікополя та Запоріжжя знайшли на острові залишки земляних укріплень Січі. На жаль, на державний облік та охорону їх досі не взяли.

Це — Базавлуцька Січ (1593—1638 рр.), що стояла біля села Капулівка, Микитинська (1639—1652 рр.), яка була на території сучасного Нікополя, Чортомлицька (1652—1709 рр., 1728—1730 рр.) — стояла в гирлі річки Чортомлик, біля Капулівки, та Нова Січ (1734—1775) на річці Підпільній, недалеко від Капулівки.

— Мало хто знає про нову локалізацію Микитинської Січі. Розкажіть про це детальніше.

— До недавнього часу вважали, що ця Січ стояла на мисі Микитинського Рогу, і весняна повінь ще в XIX столітті змила рештки її укріплень у Дніпро... До пошуків іншого місця розташування Січі вчених краєзнавчого музею підштовхнуло детальне вивчення стародавніх картографічних документів — «Карты пограничной...» (1770 р. штурмана російського флоту В. Кіпріянова) та карти «Река Днепр возле местечка Никополь» (1801 р. невідомого автора), які зберігаються в державних історичних архівах. Ми зрозуміли, що Січ стояла не на Микитинському мисі, а десь далі від берега, там, де перед січовими валами був майдан для рад, набагато більший, ніж січовий.

Розпочали археологічні розкопки. І в 2002 р. у міському парку 40-річчя Перемоги виявили фрагмент рову земляних укріплень Микитинської Січі. Дослідження тривали п’ять років. Вони й дали відповідь на запитання, де стояла Запорозька Січ, на якій Богдана Хмельницького обрали гетьманом України.

У нас багато пишуть про гетьманські столиці України — Чигирин, Батурин, Глухів. Але треба, нарешті, визнати — найпершою гетьманською столицею став Нікополь!

До речі, днем народження міста вважається саме рік заснування Микитинської Січі — 1639-й. У 2014 р. біля будівлі міськради був урочисто відкритий пам’ятний знак, присвячений 375-річчю заснування Нікополя, із зображенням карти Г. Л. де Боплана «Запорожжя», де вперше в картографії України позначене урочище Микитин Ріг. У місті тепер щороку урочисто відзначають пам’ятну дату — «День обрання Богдана Хмельницького Гетьманом України у Микитинській Запорозькій Січі», зокрема й у форматі популярного Богдан-Фесту.

— Чи музеєфіковано рештки Микитинської Січі? Як зберігається це пам’ятне місце?

— У 2006—2008 рр. був розроблений дизайн-проект «Історико-археологічний і туристично-екскурсійний комплекс «Микитинська Січ»». На жаль, ідея досі не реалізована. Але Нікополь готовий до співпраці з інвесторами, які б допомогли втілити проект у життя.

— У 60-ті роки в Капулівці хотіли звести музей просто неба, де було б відтворено фрагменти Запорозької Січі. Як справи з цим проектом?

— Наприкінці ХХ ст. — початку ХХІ ст. різні ініціативні групи розробили три проекти музею-скансену. Жоден із них створений так і не був. Це прикро, адже біля Капулівки стоїть пам’ятка національного значення — «Могила кошового отамана Івана Сірка» (1610—1680 рр.). Здавалося б, саме тут мав би постати величний музей-скансен! Але... Навіть земля навколо пам’ятки розпайована...

У Капулівці при школі з 60-х років діє краєзнавчий музей, який створив учитель школи Леонід Бурда. Такий само музей є в сусідньому селі Покровське. Останнім часом дещо зробили місцеві краєзнавці й ентузіасти. У Покровському створили туроб’єкт «Хутір Петра Калнишевського», комфортну прибережну базу відпочинку. Ще один цікавий об’єкт — місце, де стояв зимівник кошового Калнишевського. Тут розташований унікальний природний об’єкт — найбільший степовий водоспад країни — Токівський. Місцеві небайдужі жителі встановили тут пам’ятний знак.

— У Європі вважають: пам’ятки історії важливо не тільки зберегти, треба ще зробити місто чи селище, біля якого вони розташовані, туристично привабливим — створити тут належну інфраструктуру, щоб туристи чи екскурсанти мали де провести дозвілля. Нікопольщина має великий туристичний потенціал. Що для цього робиться в місті? Скажімо, кілька років тому в Дніпропетровській області ухвалювали програму щодо збереження пам’ятних місць, пов’язаних із Запорозьким козацтвом...

— Про цю програму знаємо небагато. На Нікопольщині, наскільки відомо, її дія активно не розгорнута. Що варто зробити? Передусім — усіляко сприяти поширенню інформації щодо необхідності створення в Нікополі програми «Перша гетьманська столиця Хмельницького». Адже обрання тут Богдана гетьманом України — це не рядовий, а вікопомний факт, подія, варта того, щоб приділити їй увагу й на всеукраїнському рівні. Зокрема було б логічно створити на місці Микитинської Січі еколого-археологічну заповідну територію (рів із конструкцією валу завдовжки 71 м на місці розкопок у парку Перемоги) та туристично-екскурсійний комплекс у вигляді макета коша (цитаделі) Запорозької Січі.

Такі проекти недешеві. Посприяти реалізації цієї ідеї могла б держава, підтримавши програму «Перша Гетьманська столиця...». Концепція такої програми існує, її ухвалила міськрада. Ми спрямували документ в облраду, де він і загубилася в якихось кабінетах...

Хоча, як бачимо на прикладі Черкащини та Запоріжжя, такі проекти значно підвищують туристичну привабливість не тільки міста, а й регіону загалом. За рахунок збільшення туристичного потоку це дало б додаткові фінансові надходження в бюджети всіх рівнів. Загалом туристична привабливість регіону — це сотні й сотні нових робочих місць, зростання бюджету, розвиток бізнесу й інфраструктури Нікопольського регіону, покращення життя його мешканців.

— Що сьогодні можна побачити на відомій «стежці в минуле», що йде від Хортиці — місцями семи Січей?

— Найцікавіше — це тур, що відкриває світ козацької епохи, — «Від Хортиці до 7 Січей». Він починається в Запоріжжі, на острові Хортиця, йде Томаківським і Нікопольським районами Дніпропетровській області, а завершується на Херсонщині, де була колись Кам’янська та Олешківська Січі. На Нікопольщині в останні роки популярний маршрут до Токівського водоспаду. Тут можна побачити мальовничий каньйон і відвідати музей-корчму. Певні, цей туристичний маршрут козацькими місцями зацікавить навіть вибагливого туриста!

Але історичного об`єкта, скансену «Запорозька Січ», Нікопольщина ще не має.

Коментар

Коментар директорки Центру пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК), учений секретар УТОПІК, відома археолог, кандидатка історичних наук Олена Титова:

— Нікопольщина має просто унікальну пам`ятку історії — могилу кошового Івана Сірка. І просто дивно, що біля неї досі не створено ані найменшого музейного комплексу. Хоча свого часу це планував зробити ще «козацький батько», наш знаний історик Дмитро Яворницький (1855—1940)...

Останніми роками завдяки взаємодії громадськості та влади вдалося зберегти й відновити багато пам’яток козацької доби. У Чигирині реалізують програму розвитку історико-архітектурного комплексу «Резиденція Хмельницького», відновлюють фортецю козацької столиці України. У Батурині — заповідник «Гетьманська столиця», де реставровано палац Кирила Розумовського, будинок Кочубея та «Кочубеївський парк», цитадель Батуринської фортеці та кілька інших пам’яток, — усі вони десятиріччями стояли в руїнах. У Запоріжжі, на острові Хортиця, створено прекрасний скансен «Запорозька Січ». Багато чого зроблено на Черкащині...

Досвід підказує: все починається з лідерів. У Чигирині такими свого часу стали міський голова Вадим Зелений і директор історичного заповідника Василь Полтавець. У Запоріжжі — працівники Музею історії Запорозького козацтва, археологи Арнольд Сокульський, Тамара й Віталій Шевченки та, зрештою, директор комбінату «Запоріжсталь», Герой України Віталій Сацький. І головне: і в Батурині, і у Запоріжжі все склалося, бо реконструкцію та відтворення пам’яток ініціював особисто Президент України Віктор Ющенко. Була політична воля — знайшлися кошти. Зокрема не залишилися сторонніми спостерігачами меценати.

Дніпропетровщина — край, багатий на розумних, ініціативних людей, тут завжди було багато меценатів. Думаю, на Нікопольщині створять козацький скансен. Але потрібно, щоб хтось виявив ініціативу, об’єднав навколо ідеї широке коло небайдужих людей. Ентузіастів і краєзнавців Нікополя має підтримати місцева влада. Зрештою, коли все вдасться, і представники влади, і меценати зможуть сказати про себе словами античного поета Горація — «Я пам’ятник собі поставив незотлінний».

Раніше ми повідомляли про те, що на Нікопольщині побували журналісти ТСН

Рекламные блоки на нашем сайте позволяют нам быть независимым СМИ, а вам – получать оперативную и не проплаченную никем информацию. Просматривая рекламу, вы вносите свой вклад в развитие независимой журналистики Украины

Автор: Администратор
С 23 по 29 сентября включительно в АТБ Никополя будет действовать ряд акций, которые позволят горожанам купить многие товары дешевле, чем обычно.
...

NNS - Національна служба новин. Останні події в Україні та світі