Купити квартиру в Дніпрі

Допомога населенню
8799
8799

[:ru]”Теперь успешный тестировщик”: Денис Портной из Никополя поделился своей историей[:ua]«Тепер успішний тестувальник»: Денис Портной з Нікополя поділився своєю історією[:]

[:ru]"Теперь успешный тестировщик": Денис Портной из Никополя поделился своей историей[:ua]«Тепер успішний тестувальник»: Денис Портной з Нікополя поділився своєю історією[:]

[:ru]Денис Портной из Никополя с детства имеет инвалидность 1 группы, передвигается на кресле-коляске. В нашем несовершенном обществе, где доступность, мягко говоря, не на высшем уровне, ему было трудно найти себя, но он – настойчивый, умный и талантливый. Поэтому сумел добиться успеха, несмотря на множество преград и откровенную дискриминацию.

Историей 41-летнего Дениса поделились инициаторы проекта «На равных», который призван увеличить статистику трудоустройства людей с инвалидностью, сообщает Nikopolnews.

Сегодня он успешный тестировщик, которого клиенты находят сами. Мужчина успел побывать проджект-менеджером и бизнес-аналитиком, и все же перевесило захват ИТ-сферой, – пишут на странице проекта в Фейсбуке.

А начинал свой карьерный путь Денис, как и большинство молодежи, с работы в сфере обслуживания – в 2001 году он делал ксерокопии в помещении бюджетной организации.

Этот факт несколько «мозолил глаза» пожилым женщинам, которые жили неподалеку. Денис рассказал, что они ходили и надоедали, мол: «Что это у вас тут инвалид работает?». В результате «точку» ксерокопии закрыли, а Денис остался без работы.

После этого был поступление в университет, где Денис Портной получил знания, опыт в написании научных работ и, конечно, диплом. Именно с ним мужчина отправился в службу занятости.

Здесь произошло очередное неприятное открытие – в службе только и смогли, что удивиться, как Денис умудрился получить диплом, еще и с отличием.

Несмотря на достижения в учебе, учреждение смогло предложить молодому человеку лишь должность с минимальной оплатой на другом конце города – заработка хватило бы разве что на такси. Объяснив эту проблему, служба пообещала «иметь в виду» и позвонить, если появится что-то лучше.

Однако шли годы, а звонка так и не было. Да и он был уже неактуален. Денис направил полученные знания в верное русло и сейчас работает на желанной работе с желаемой зарплатой.

Теперь он говорит:

«Хорошо, что не позвонили. А то так бы и работал на какой-то нервной работе за мизерные деньги».

[:ua]Денис Портной з Нікополя з дитинства має інвалідність 1 групи, пересувається на кріслі колісному. У нашому недосконалому суспільстві, де доступність, м’яко кажучи, не на вищому рівні, йому було важко знайти себе, але він – наполегливий, розумний і талановитий. Тому зумів досягти успіху, незважаючи на безліч перепон і відверту дискримінацію.

Історією 41-річного Дениса поділилися ініціатори проекту «На рівних», що покликаний збільшити статистику працевлаштування людей з інвалідністю, передає Nikopolnews.

Сьогодні він успішний тестувальник, якого клієнти знаходять самі. Чоловік встиг побувати проджект-менеджером і бізнес-аналітиком, та все ж переважило захоплення ІТ-сферою, – пишуть на сторінці проекту у Фейсбуці.

А починав свій кар’єрний шлях Денис, як і більшість молоді, з роботи у сферы обслуговування – у 2001 році він робив ксерокопії у приміщенні бюджетної організації.

Цей факт дещо «муляв очі» літнім жінкам, які жили неподалік. Денис розповів, що вони ходили та дошкуляли, мовляв: «Що це у вас тут інвалід працює?». В результаті «точку» ксерокопії закрили, а Денис залишився без роботи.

Після того був вступ до університету, де Денис Портной  отримав знання, досвід у написанні наукових робіт і, звісно, диплом. Саме з ним чоловік вирушив до служби зайнятості.

Тут сталося чергове неприємне відкриття – у службі тільки й змогли, що здивуватися, як Денис спромігся отримати диплом, ще й з відзнакою.

Не дивлячись на досягнення у навчанні, установа змогла запропонувати молодій людині посаду з мінімальною оплатою на іншому кінці міста – заробітку вистачило б хіба що на таксі. Пояснивши цю проблему, служба пообіцяла «мати на увазі» та зателефонувати якщо з’явиться щось краще.

Однак йшли роки, а дзвінка так і не було. Та він був уже й неактуальний. Денис спрямував отримані знання у правильне русло і зараз працює на бажаній роботі з бажаною зарплатнею.

Тепер він каже:

«Добре, що не зателефонували. А то так би і працював на якійсь нервовій роботі за мізерні гроші».

 [:]

To Top
Ще новини ⬇
Розділи
Назад
Важливі
Новини
Lite
Допо-га
×