З початку великої війни волонтерка з Нікопольщини підтримує ЗСУ. Весною 2026 року вона долучилася до патронатної служби «Скеля».
Про це йдеться в матеріалі на сайті «Подробиці», передає Nikopolnews.
Оксана Глушко родом із села Олексіївка. Її рідний дім знаходиться під обстрілами з 2022 року. З початку великої війни жінка організувала волонтерський центр, який допомагає військовим ЗСУ.
«Тільки почалося повномасштабне вторгнення. Я не могла стояти осторонь. Я зразу почала думати, що робити, як допомагати нашим військовим, як себе максимально залучити, щоб я була максимально корисною», – говорить військова патронатної служби «Скеля».
За понад 4 роки великої війни у волонтерському центрі сплели більш ніж три тисячі маскувальних сіток і зібрали понад п’ять мільйонів гривень зборів. Пані Оксана 170 разів виїжджала на передову. Разом із командою закривала запити військових на придбання та ремонт автівок, передали сотні квадрокоптерів та амуніції.
!Понад 30 бригад, яким ми допомагали протягом всієї війни. Там 25 бригада, “Скеля”, бригада 108, 46 – це дуже багато, 144-та, дуже багато бригад, яким ми допомагаємо на постійній основі. Найдовше у нас закривався збір – це 2 тижні, а так день, два, три. Найшвидший збір, я пам’ятаю, це коли моєму чоловікові, він теж воює, тоді він був на Гуляйпільському напрямку. Тоді розбили їхні машини й потрібно було швидко відремонтувати, бо не було як хлопців навіть забрати з позицій», – каже Оксана Глушко.
Волонтерка з Нікопольщини підтримує ЗСУ: відео
Волонтерський центр на Нікопольщині і нині продовжує працювати на перемогу. Водночас волонтерка Оксана Глушко у березні 2026 року вирішила долучитися до патронатної служби полку «Скеля». Жінка продовжує допомагати, тільки замість цивільного одягу носить піксель.
«Це допомога військовим, їх родинам, це турбота про поранених, яких ти ведеш супровід цих людей протягом всього лікування, на різних етапах його лікування. Це турбота про дітей загиблих військовослужбовців. Ось зараз у нас, наприклад, планується поїздка до дитячого табору українського, до Буковеля. Ми веземо понад сто діток загиблих наших героїв», – говорить військова.
Пані Оксана з командою патронатної служби намагається зробити все можливе, щоб кожен подвиг воїнів та їхні імена завжди пам’ятали. Серед прагнень — створення у Дніпрі скверу пам’яті «Скеля!.
«Я хочу, щоб це був сквер вшанування пам’яті героїв, де кожна сім’я, в якій загинув захисник, зможе прийти й посадити деревце з QR-кодом, щоб можна було прикласти телефон і прочитати про цього героя, його історію, його бойовий шлях. Сквер великий, площа велика. Але для того, щоб його побудувати, нам потрібен, по-перше, дозвіл. Дозвіл від місцевих влад. І я дуже прошу місцеві влади долучитися до допомоги»
Історія Оксани Глушко про силу і відданість своїй місії – допомагати людям. І навіть після чотирьох років великої війни вона продовжує повторювати.
«Їхня віра надає мені сили. Надає мені сили й розуміння того, що я не маю права здаватися», – сказала Оксана Глушко.
Ще новини Нікопольщини: Війна, медіа та безпека: Микола Лукашук зустрівся з журналістами Дніпропетровщини
