Календар війни на Нікопольщині – проєкт Nikopolnews. Ми збираємо інформацію про події, які сталися під час російсько-української війни на Нікопольщині або пов’язані з нею. А саме: дані про обстріли, руйнування, жертви, полеглих Захисників з Нікопольського району, важливі зміни, рішення та інші події. Відстежуючи новини одного дня в різні роки, можна помітити тенденції та бачити, як змінювалося життя людей у прифронтових громадах… У цій статті інформація про 9 серпня.
2022 рік
Обстріли
У ніч на 9 серпня російські війська тричі обстріляли Нікополь із реактивних систем залпового вогню. По місту випустили 120 реактивних снарядів. Унаслідок обстрілу пошкоджено кілька житлових будинків, адміністративні та технічні будівлі підприємств, цехи, майстерні, гараж і автомобілі. На одному з підприємств виникла пожежа — згорів трансформатор. Також було пошкоджено газопровід.



Один із працівників підприємства, 46-річний чоловік, дістав перелом і був госпіталізований. Його стан оцінювали як середньої тяжкості. На місцях обстрілів залишилося багато вирв та уламків реактивних боєприпасів. Поліцейські та вибухотехніки документували наслідки ударів.
У Нікополі після обстрілу також виявили два нерозірвані ворожі снаряди.

Вибухотехніки мали знищити їх на полігоні. Правоохоронці закликали мешканців не торкатися підозрілих предметів та повідомляти про них поліцію, військових або ДСНС.

Увечері 9 серпня російські війська обстріляли Мирівську громаду Нікопольського району. За попередньою інформацією, було здійснено близько 40 пострілів із РСЗВ. Осколкових поранень зазнали чоловік та жінка. Також пошкоджено газопровід; інформація про інші руйнування уточнювалася.
Прокуратура повідомила, що в Нікополі внаслідок нічного обстрілу пошкоджено три підприємства, житловий будинок, автомобіль та газопровід.
Міський голова Нікополя Олександр Саюк увечері повідомив, що після нічних обстрілів день у місті минув спокійно. Надзвичайних ситуацій протягом дня не було, інфраструктура та комунальні підприємства працювали. Він закликав мешканців стежити за офіційними повідомленнями та не ігнорувати попередження про небезпеку.
Водночас увечері в Нікопольському районі зберігалася загроза артилерійських обстрілів. На протилежному березі Каховського водосховища було зафіксовано рух російських РСЗВ та залп у напрямку Вищетарасівки.
Запорізька АЕС
Станом на 8:00 9 серпня Запорізька АЕС працювала з ризиком порушення норм радіаційної та пожежної безпеки. Періодичні обстріли станції російськими військами призвели до серйозних ризиків для її безпечного функціонування.
Внаслідок атак на одному з енергоблоків спрацював аварійний захист, через що один із трьох працюючих енергоблоків було відключено. Серйозних пошкоджень зазнали азотно-киснева станція та об’єднаний допоміжний корпус. Зберігалися ризики витоку водню, розпилення радіоактивних речовин та виникнення пожежі. Також було пошкоджено три датчики радіаційного моніторингу навколо майданчика сховища відпрацьованого ядерного палива.
Український персонал продовжував працювати на станції та забезпечувати ядерну й радіаційну безпеку. ЗАЕС залишалася окупованою та контролювалася російськими військовими.
Того ж дня президент «Енергоатома» Петро Котін заявив, що окупанти почали реалізовувати план перепідключення ЗАЕС до енергосистеми Росії через Крим. За його словами, для цього необхідно було повністю знеструмити південь України, після чого заживити його від російської енергосистеми. Котін назвав ситуацію на станції близькою до передаварійної ситуації на японській АЕС «Фукусіма-1» у 2011 році.
Окупація та колабораціонізм
СБУ встановила особи ще п’ятьох жителів Енергодара та прилеглих населених пунктів, які, за даними слідства, добровільно співпрацювали з російськими окупаційними силами.
Серед них — колишній «керівник народної міліції Енергодара» Олексій Селіванов, «керівник Кам’янсько-Дніпровської міліції» Віктор Чудак, а також Владислав Жох, Дмитро Климченко та Олександр Усачов. Слідство встановило їхню причетність до створення та діяльності підконтрольних окупантам підрозділів так званої «народної міліції», незаконних затримань і катувань місцевих мешканців. Усім фігурантам заочно повідомили про підозру за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Життя під час війни
Відновлення та інфраструктура
Попри обстріли, у Нікополі продовжували працювати комунальні підприємства та міська інфраструктура. Комунальники ремонтували дороги, зокрема ліквідовували наслідки артилерійських ударів: засипали вирви від вибухів гравієм, утрамбовували їх та асфальтували.

Безпека
У Покрові мешканцям оприлюднили інструкцію щодо дій у разі радіаційного забруднення. Вона також містила карту зон можливого радіаційного забруднення у разі аварії на Запорізькій АЕС.
Незламні жителі
Нікополець Даниїл Марійко, попри постійні обстріли міста, написав 140-сторінковий сценарій української сучасної музичної казки та шукав кіноагента для його реалізації. Він звертався по допомогу у встановленні контактів із польськими кіноагентами, які могли б допомогти представити проєкт стримінговому сервісу Netflix.

Евакуація
Через Нікополь продовжував курсувати потяг Запоріжжя — Львів, у складі якого були три безкоштовні евакуаційні вагони. Відправлення зі станції Нікополь здійснювалося о 12:58.
2023 рік
Обстріли
Ніч на 9 серпня 2023 року для Нікополя стала трагічною. Російські війська обстріляли місто та Марганецьку громаду з важкої артилерії. У Нікополі внаслідок обстрілу загинув 18-річний Павло Муравський, ще троє чоловіків отримали поранення. 21-річного постраждалого госпіталізували до травматології з мінно-вибуховою травмою, ранами грудної клітини та плеча. Двоє інших чоловіків, 45 та 35 років, отримали осколкові поранення, але їхній стан не був тяжким.
Внаслідок нічного обстрілу були пошкоджені храм, п’ять приватних житлових будинків, дві господарчі споруди, автомобіль, чотири лінії електропередач та газопровід. Поліція та прокуратура розпочали документування чергового воєнного злочину.

Удень 9 серпня ворог ще тричі накривав Нікопольщину артилерійським вогнем. Під ударом опинилися Нікополь та Марганецька громада. Цього разу, за повідомленням обласної влади, люди не постраждали. У Нікополі пошкоджено 12 приватних будинків, три гаражі, два газопроводи, чотири лінії електропередач та п’ять сонячних панелей. В одному з будинків виникла пожежа на площі 80 квадратних метрів, яку загасили рятувальники.


Таким чином, лише за кілька днів Нікополь пережив серію важких атак. Міська влада повідомляла, що від початку тижня внаслідок обстрілів загинули двоє мешканців, ще четверо отримали мінно-вибухові та осколкові травми. Було пошкоджено храм, спортивну школу, два ліцеї, 42 приватні будинки, 17 господарчих споруд, шість автомобілів, газопроводи, лінії електропередач та водогони.
Цивільні жертви війни
18-річний Павло Муравський став жертвою нічного артилерійського обстрілу Нікополя.

Хлопець загинув у зовсім юному віці. Як повідомлялося, Павло був сином волонтерки благодійного фонду «Нове Джерело» Ірини Муравської. Фонд закликав небайдужих підтримати його матір.
Життя під час війни
Відновлення і благоустрій
Попри постійні обстріли, у Нікополі продовжували ліквідовувати їхні наслідки. Комунальні служби прибирали уламки та будівельне сміття, допомагали людям із пошкодженим житлом, а аварійні бригади відновлювали електро- та газопостачання. Постраждалим безкоштовно надавали необхідні будівельні матеріали та проводили екстрені ремонти, щоб люди могли залишатися у своїх домівках.
Гуманітарна допомога
У Червоногригорівській громаді 9 серпня мешканцям видали 1728 пляшок питної води по 6 літрів, а також 19 047 кг гуманітарної допомоги від американських благодійних організацій Global Empowerment Mission Ukraine та Howard G. Buffett Foundation. У громаді на той час діяли 11 точок роздачі води, однак бутильована вода залишалася особливо затребуваною після підриву Каховської ГЕС.
Безпека
Мешканцям Нікополя вкотре нагадали про заборону виходу на берегову смугу колишнього Каховського водосховища. Після відходу води територія залишалася небезпечною через можливу наявність мін та нерозірваних боєприпасів, а сама прибережна зона неодноразово обстрілювалася російською артилерією.

Незламні мешканці
У прифронтовому регіоні знаходилися й люди, які намагалися зробити життя дітей та інших мешканців бодай трохи світлішим. Викладач Аркадій Продан прикрашав малюнками стіни одного з укриттів у закладі дошкільної освіти Нікополя. Талант до малювання він успадкував від свого батька — художника та почесного громадянина Нікополя Марка Продана.

Ще одна важлива історія цього дня — Володимир Томілов із Покрова, викладач Будинку дитячої та юнацької творчості, який дебютував як тренер збірної України з автомодельного спорту на чемпіонаті Європи у Швейцарії. Українська команда увійшла до п’ятірки найкращих, а в Кубку Європи посіла третє місце.
Благодійність
Цього ж дня стало відомо, що Даша Астаф’єва перерахувала 104 тисячі гривень Нікопольському притулку для тварин. Кошти благодійниця традиційно зібрала до свого дня народження.

Директорка БФ «Шанс на життя» Олена Вошун планувала спрямувати їх на придбання бойлера та ремонт кухні притулку.
2024 рік
Обстріли
9 серпня російські війська продовжили атакувати Нікопольщину артилерією та дронами-камікадзе. Вночі над областю сили ППО знищили два ворожі «Шахеди». Увечері напередодні та вночі під ударами були Марганецька, Покровська та Мирівська громади, а вранці російські атаки продовжилися по Нікополю, Марганецькій та Мирівській громадах. У Нікополі від самого ранку зафіксували п’ять атак дронами-камікадзе. Пошкоджено інфраструктуру.
Протягом дня ворог знову атакував Нікополь, Мирівську та Покровську громади. У місті зафіксували чотири атаки дронами-камікадзе та два артилерійські обстріли. Внаслідок ударів пошкоджено приватний і три багатоквартирні будинки, три автомобілі, автобус, лікарню, спортивну школу, дитячий розважальний ценр, промислове та комунальне підприємства, газогін, лінії електропередач та паркан. Через обстріл виникла пожежа, яку загасили рятувальники.

Увечері російський дрон-камікадзе влучив у п’ятиповерховий будинок у Нікополі. Внаслідок атаки постраждали півторарічний хлопчик та 21-річна жінка. Дитину госпіталізували у стані середньої тяжкості, жінка лікувалася амбулаторно.



Втрати Захисників
Прощання з Героєм
9 серпня на Нікопольщині провели в останню путь Андрія Сергійовича Янова з Капулівки. Захисник загинув ще 21 січня 2024 року під Авдіївкою, однак протягом приблизно пів року його рідні не мали точної інформації про долю воїна і продовжували сподіватися, що він живий.

У Капулівці розповіли, що напередодні отримання страшної звістки Андрій наснився своїй матері — веселий, з міцними обіймами. А вранці родині зателефонували і повідомили про його загибель. 9 серпня мешканці села зібралися, щоб провести полеглого Героя в останню путь.

Життя під час війни
Гуманітарна допомога
Попри постійні атаки, у громадах продовжували вирішувати нагальні проблеми.
Допомогу мешканцям Нікополя, чиї будинки постраждали від російських атак, надавала гуманітарна місія «Проліска» за підтримки Агентства ООН у справах біженців. Цього тижня 60 родин отримали 34 будівельні набори для екстреного ремонту житла, 110 листів OSB-плит та 30 листів тарпауліну. Окрім матеріальної допомоги, психологиня місії проводила індивідуальні консультації для постраждалих.

У Марганецькій громаді також продовжували видавати гуманітарну допомогу. Протягом 5–9 серпня мешканці отримали 1440 продуктових наборів, ще 400 наборів передали жителям прибережних сіл Іллінки, Новокам’янки та Доброї Надії. Крім того, людям передали понад 12 тисяч пляшок питної води, засоби гігієни, памперси, будівельні матеріали та інші непродовольчі товари.
Незламні мешканці
На Дніпропетровщині відзначили фахівців, які працювали над відновленням інфраструктури, зокрема над будівництвом магістрального водогону. Будівельники працювали в умовах постійних обстрілів та атак дронів на Нікопольщині. Працівники були змушені постійно використовувати шоломи та бронежилети, а одного з них під час роботи було поранено.
Успіхи дітей
Попри війну, продовжувалося і культурне життя. Учні Нікопольської міської школи мистецтв Ростислав Білаш та Глорія Переломова стали лауреатами міжнародного конкурсу «Сузір’я талантів літо 2024» (Україна–Польща–Швеція). Ростислав отримав диплом лауреата ІІ ступеня, а Глорія — ІІІ ступеня.
2025 рік
Обстріли
9 серпня російські війська продовжили масовані атаки на Нікопольщину. Протягом дня окупанти застосовували дрони-камікадзе та артилерію.

Внаслідок обстрілів були поранені 46-річний чоловік та 44-річна жінка. Обох госпіталізували.


Було пошкоджено 10 приватних житлових будинків, дві господарські споруди, два паркани та лінії електропередачі. Вогонь знищив два приватні будинки та три господарські споруди. Після обстрілів у Нікополі виникло кілька пожеж.

Нікопольський район було атаковано 108 разів дронами-камікадзе російської армії, окупанти здійснили 1 скид боєприпасу з БпЛА:
- 31 дрон-камікадзе атакували м. Нікополь
- 1 дрон-камікадзе атакував м. Нікополь. Покров
- 1 дрон-камікадзе атакував м. Марганець
- 1 дрон-камікадзе атакував у напрямку с. Приміське
- 1 дрон-камікадзе атакував с. Мусіївка
- 7 дронів-камікадзе атакували с. Іллінка
- 2 дрони-камікадзе атакували с. Добра Надія
- 9 дронів-камікадзе атакували с. Вищетарасівка
- 18 дронів-камікадзе атакували с. Капулівка
- 4 дрони-камікадзе атакували с. Покровське.
Артилерія
- м. Нікополь, 4 обстріли (райони: Стара частина, Новопавлівка, ЛДЦ, 1-й квартал), Постраждали – 46-річний чоловік та 44-річна жінка , їх госпіталізували
- м. Нікополь, вул. Марганець, 4 обстріли (район Тимошівка)
- с. Іллінка, 3 обстріли
- с. Вищетарасівка, 2 обстріли
- с. Капулівка.
Втрати Захисників
Загинув Захисник з Нікополя
Нікополець, солдат в/ч А0536, стрілець-санітар 53-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Удовенко Павло Васильович, 18.09.1974 р.н. героїчно загинув 9 серпня 2024 року на Донеччині в бою за Україну, її свободу та незалежність.

У мирному житті Павло працював на ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ у ТПЦ-2 правильником прокату і труб.
З 1 березня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України.
Павло Удовенко одним з перших став на захист країни. З 1 березня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. Боронив східні рубежі.
9 вересня 2024 року під час боїв поблизу селища Нью-Йорк Донецької області стрілець-санітар загинув.
Довгий час Павла вважали зниклим без вісти. Під час обміну тілами загиблих, останки воїна ідентифікували через ДНК.
Колеги та друзі пам’ятають його як надійного, безвідмовного товариша та друга, що готовий будь-якої миті прийти на допомогу.
Із Захисником прощалися у Нікополі 18 вересня 2025 року.
У полеглого воїна залишились батьки, дружина, діти, сестра та брат.
Загинув Захисник з Покрова
Покровчанин, Дмитро Володимирович Варзар 19.01.1983 р.н. загинув 09.08.2025 року.

З дитинства він вирізнявся добротою, почуттям гумору, щирістю. Захоплювався футболом, музикою, малюванням, цікавився технікою.
Навчався у школі №5. Закінчив вищу комп’ютерну школу у Дніпрі. Здобував освіту у Дніпропетровському аграрному університеті.
Працював на заводі «Стеко» укладальником, пізніше — на керамічному заводі в Одесі водієм навантажувача. У Покрові працював у службі таксі.
З повномасштабним вторгненням рф став на захист України. Пройшов навчання у Польщі за програмою НАТО. Служив механіком відділення дистанційного мінування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем на Харківському напрямку. Був відповідальним, надійним, завжди готовим підтримати побратимів.
Дмитро Варзар загинув 9 серпня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Милове Куп’янського району, виявивши мужність, стійкість та відданість присязі. Захиснику було 42 роки. У нього залишилися батьки, дружина та син.
Воїна поховано в Одесі, де проживала його родина.
8 серпня 2026 року у Покрові на фасаді ліцею №5 відкрили меморіальні дошки на честь загибллого військовослужбовця Дмитра Варзара. Саме в цьому навчальному закладі він здобували освіту.

Життя під час війни
Відновлення і благоустрій
Попри постійні російські обстріли, у Нікополі продовжували відновлювати пошкоджене житло. Міська програма передбачала, що роботи та необхідні матеріали для відновлення будинків, які постраждали від обстрілів, для мешканців є безкоштовними. Будівельні бригади працювали як у приватному секторі, так і в багатоповерхівках. Того тижня фахівці демонтували пошкоджені конструкції, відновлювали несучі стіни та плити перекриття, а також замінювали покрівлю.

Гуманітарна допомога і благодійність
Допомогу отримували родини військовослужбовців та сім’ї, в яких виховуються діти з інвалідністю. У Нікополі благодійники передали таким родинам понад 300 пар спортивного взуття. Кросівки підбирали індивідуально, відповідно до потреб кожної родини. Ініціативу реалізували за підтримки українських та польських благодійників і БФ «Громадська сила».
Нікопольщину того тижня також відвідали представники Всесвітньої продовольчої програми ООН. Місія спілкувалася з мешканцями та на власні очі побачила наслідки війни — поранених і загиблих людей, пошкоджені будівлі, втрачені робочі місця та зруйноване мирне життя.

Водночас гуманітарна допомога ООН продовжувала надходити до громад району через благодійний фонд «Янголи Спасіння»: люди отримували грошову допомогу та продуктові набори. Представники місії також відвідали єдину школу в одному із сіл, яка значно постраждала від влучання російської ракети.
Того літа 34 дитини з родин захисників України з Нікополя провели десять днів у скаутському осередку в Польщі. Відпочинок організувало Консульство України в Гданську спільно з маршалківським урядом Поморського воєводства. Діти жили на базі відпочинку біля озера, відвідували туристичні та культурні об’єкти, побували у Гданську, біля Балтійського моря, брали участь у спортивних і культурних заходах.

Ще 60 дітей з Нікопольщини з 16 до 31 липня відпочивали у Північній Македонії. Для них організували безоплатний відпочинок у центрі «Михайлово». Діти побували серед гірської природи, відвідували музеї та культурні заходи. Проєкт організували Посольство України в Північній Македонії, громада Кавадарці та її мер Мітко Янчев.

Календар війни на Нікопольщині доповнюється
Якщо вам відомі події, пов’язані з війною на Нікопольщині, які сталися саме 9 серпня (2014–дотепер), або ви помітили неточність, повідомте редакції на пошту nikopol.net@ukr.net. Ми перевіримо інформацію і, за наявності підтвердження, доповнимо хронологію.
Зараз тільки розпочата робота над його наповненням. Ми почали з першого дня обстрілів Нікопольщини і зробили календар майже за весь липень і почали серпень.
Тут розповідали, як з’явилася ідея: «Колись настане день, який ми помітимо СОНЕЧКОМ…» Створюємо Календар війни на Нікопольщині: що це таке, де дивитися, як долучитися
Раніше ми писали: Календар війни на Нікопольщині: 8 серпня (оновлюється)
Наш телеграм:тут найоперативніше про події на Нікопольщині сьогодення, максимальне охоплення новин про життя міста Нікополь і району.



