Календар війни на Нікопольщині: 20 серпня (оновлюється)

2021 рік

20 серпня 2021 року у Нікополі  відбулося відкриття меморіальної дошки Герою, який захищав Україну на сход.

У цей день на будівлі Нікопольської середньої загальноосвітньої школи № 9 відкрили меморіальну дошку Лубенцю Вадиму, який був учасником АТО, мужньо захищав нашу країну.

Право відкрити меморіальну дошку надали матері Героя – Людмилі Іванівні.

Присутні рідні та близькі Вадима Лубенця, його однокласники та побратими, представники міської влади, громадських організацій, працівники школи, де навчався загиблий, вшанували пам’ять воїна хвилиною мовчання та поклали квіти.

Лубенець Вадим Іванович

• Народився 28.12.1972 року в м. Нікополь.
• Закінчив КЗ «НСЗШ І – ІІІ ступенів № 9».
• З 1990 року навчався у ПВНЗ «Нікопольський економічний університет».
• Мобілізований до лав ЗСУ 02.05.2014 року та брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на сході України. Рядовий, старший стрілець 20 окремого мотопіхотного батальйону «Дніпро–2».
• Під час охорони блок постів в районі м. Курахове Донецької області в одному з боїв отримав травму шийного хребця та був госпіталізований. В результаті травми розпочався швидко прогресуючий рак. 22.08.2014 року Вадим помер.

Похований в м. Нікополі на міському кладовищі.

Указом Президента України № 53/2016 від 17 лютого 2016 року нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Рішенням Нікопольської міської ради № 19 – 52/VII від 19 липня 2019 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Нікополя» (посмертно)

2022 рік

Обстріли

Вночі 20 серпня 2022 року російські війська обстріляли Нікополь зі ствольної артилерії. Було пошкоджено 9 приватних будинків, господарські споруди, газопровід, лінії електропередач та сонячну електростанцію. Загиблих і поранених унаслідок нічного обстрілу не було.

Марганецьку громаду двічі обстріляли з «Градів» та ствольної артилерії. Постраждалих не було.

Водночас уламки збитих російських ракет «Калібр» впали в Нікопольському районі. Через них постраждав 48-річний чоловік — він отримав незначні опіки. Також були пошкоджені чотири приватні будинки, один будинок та автомобіль загорілися, пошкоджено газогін.

За оцінкою Миколи Лукашука, за попередній місяць по Нікопольському району окупанти випустили близько 2000 снарядів із РСЗВ.

ЗАЕС та Енергодар

Запорізька АЕС продовжувала працювати, але ситуація залишалася небезпечною через регулярні обстріли. Один із трьох працюючих на той момент енергоблоків був відключений після спрацювання аварійного захисту.

На станції були пошкоджені азотно-киснева станція, об’єднаний допоміжний корпус, датчики радіаційного моніторингу та відкритий розподільчий пристрій 750 кВ.

Енергоатом заявляв про посилення російської пропаганди навколо ЗАЕС та наполягав на виведенні російських військових і техніки зі станції.

Евакуація

Для евакуації мешканців Нікополя та Марганця «Укрзалізниця» повідомила про запуск із 1 вересня нового подовженого маршруту Запоріжжя — Івано-Франківськ через Марганець, Нікополь та інші міста

Життя під час війни

Люди Нікопольщини

У селі Новокиївка Марганецької міської територіальної громади 19 серпня 2022 року 100-річний ювілей відзначила Марія Іванівна Сапунова — ветеран праці та Почесний донор України.

З привітаннями та подарунками від міського голови Геннадія Боровика до ювілярки завітала староста Новокиївського старостинського округу Валентина Тиндик.

Марія Іванівна мала 52 роки трудового стажу, виховала двох дітей, мала 4 онуків, 6 правнуків та 2 праправнучок. У матеріалі зазначалося, що навіть у поважному віці та в умовах війни вона зберігала добру пам’ять, життєву силу та оптимізм

2023 рік

Обстріли

20 серпня 2023 року Нікопольщина кілька разів була під ворожим артилерійським вогнем. Російські війська атакували Нікополь, Марганецьку та Покровську громади. Загиблих і поранених не було.

Унаслідок обстрілів було пошкоджено два житлові будинки, дві господарські споруди, два легкові автомобілі та дві лінії електропередачі.

ЗАЕС і Енергодар

Представник ГУР Андрій Юсов заявив, що поки російські військові залишаються на території Запорізької АЕС, небезпека можливої провокації чи теракту зберігається.

Він повідомив, що під час пікової загрози російські працівники «Росатому», які перебували на станції, самі просили вивезти їх із території ЗАЕС. Частину співробітників тоді евакуювали, однак частина залишалася на станції. На ЗАЕС також тривали фільтраційні заходи та тиск на український цивільний персонал.

А окупований Енергодар чекав на визволення…

Тут  знову з’явилися саморобні листівки з проукраїнськими написами. На стінах та арт-об’єктах невідомі залишали послання «Енергодар чекає ЗСУ», «Енергодар — це Україна», «Слава Україні», «Енергодар буде вільний».

Ці написи стали ще одним свідченням того, що навіть в умовах окупації частина мешканців міста продовжувала чекати на його звільнення.

Нікополь у центрі уваги ЗМІ

20 серпня 2023 року. Нікополь відвідали журналісти українських та швейцарського телеканалів. Протягом попередніх двох тижнів у місті побували знімальні групи телеканалів «Рада», «11 канал», «Інтер» та SRF (Швейцарія). Журналісти спілкувалися з мешканцями, побували на місцях російських обстрілів та зафільмували наслідки воєнних злочинів. Міська влада зазначила, що завдяки співпраці з медіа про життя Нікополя під постійними обстрілами дізнаються в Україні та світі

Наголошувалося, що за останні два тижні Нікополь відвідали знімальні групи українських та швейцарського телеканалів — «Рада», «11 канал», «Інтер» та SRF (Швейцарія).

Журналісти:

• спілкувалися з мешканцями Нікополя;

• розпитували, як люди живуть під постійними обстрілами та що допомагає їм залишатися в місті;
• побували на місцях російських обстрілів і знімали наслідки воєнних злочинів;

• спілкувалися з міським головою Олександром Саюком.

У матеріалі міська влада підкреслювала, що завдяки постійній співпраці з журналістами люди в Україні та за кордоном знають про Нікополь, який потерпає від російських обстрілів.

Там же наведена статистика станом на серпень 2023 року: за час обстрілів у Нікополі загинули 22 мешканці, 152 отримали поранення, було пошкоджено понад 4300 об’єктів, серед яких житлові будинки, заклади освіти, медицини, торгівлі тощо

Боротьба за воду

Через постійні російські обстріли відновлення стабільного водопостачання залишалося складним завданням. Заступник керівника Офісу Президента Олексій Кулеба повідомив, що у Марганці запустили один із насосів, а другий мали підключити найближчим часом.

У Нікополі вода була, однак ситуація ускладнювалася регулярними обстрілами. Паралельно в області тривала робота над новою системою водопостачання та підготовкою до запуску першої нитки магістрального водогону.

Важливою подією для Мирівської громади стало отримання нових насосів для Вищетарасівки. Їх передала Міжнародна організація з міграції за підтримки МОМ при ООН.

Сучасне обладнання мало забезпечити мешканців села водою з Дніпра, а в перспективі — і район Косівки. У громаді зазначали, що попереду залишалися роботи з монтажу та налаштування насосів. До підготовки насосної долучилися працівники КП «Дніпро», старостату, виконкому, місцеві волонтери та працівники фермерського господарства.

Каховське водосховище після руйнування ГЕС

Через два з половиною місяці після руйнування Каховської ГЕС територія колишнього водосховища продовжувала змінюватися. Журналіст Радіо Свобода Дмитро Шеремет показав фотографії з боку Запорізької області.

Дно колишнього Каховського водосховища висохло й почало заростати рослинами. На висохлому намулі були помітні глибокі тріщини та залишки затоплених човнів. Місцеві жителі розповідали, що до руйнування греблі на цій ділянці рівень води сягав близько двох метрів.

Після знищення Каховської ГЕС виникли проблеми із зрошенням та питною водою в населених пунктах поблизу водосховища. При цьому перебування на його території залишалося небезпечним через російські обстріли.

20 серпня також обговорювали майбутнє осушеного Каховського водосховища. Запорізький науковець Олександр Рильський зазначав, що сучасні технології можуть дозволити по-іншому організувати гідровузол, забезпечивши потреби у зрошенні, судноплавстві та енергетиці без повторного затоплення величезних територій.

Інші науковці наголошували на можливості формування на території колишнього водосховища нових природних екосистем. Водночас уряд уже ухвалив рішення про відбудову Каховської ГЕС.

Життя під час війни

Освіта в Нікополі

Через постійні обстріли новий навчальний рік у Нікополі планували розпочати дистанційно. Вчителі готувалися проводити заняття через Google Classroom — як синхронно, онлайн, так і асинхронно.

На той момент усі вчителі мали ноутбуки та безперебійний інтернет. Уроки мали припинятися на час повітряних тривог, коли учасники освітнього процесу повинні були переходити в укриття.

Гуманітарна допомога

У Томаківській громаді готували видачу гігієнічних наборів та питної води від ГО «Громадська ініціатива Допоможемо Разом» за фінансової підтримки World Vision International.

Допомогу могли отримати мешканці громади та ВПО з числа багатодітних родин, сімей, де є діти з інвалідністю, а також сімей із дітьми віком до п’яти років.

Відновлення та благоустрій

Попри війну та обстріли, у Червоногригорівці продовжували доглядати за громадськими клумбами.

Троє мешканців — Григорій Лузан, Юрій Калініченко та Михайло Лалов — власним коштом придбали та встановили крапельну систему поливу. Вона мала забезпечувати водою всі чотири клумби в центрі селища.

Безпека

20 серпня співробітники Нікопольського районного управління ДСНС проводили в Марганці інформаційно-роз’яснювальну роботу серед мешканців.

Рятувальники нагадували про правила пожежної безпеки: необхідність стежити за справністю електромереж, не перевантажувати їх, не залишати без нагляду увімкнені електроприлади та не палити в приміщеннях. Батьків також закликали не залишати дітей самих і не дозволяти їм гратися із сірниками та запальничками.

Спорт

Попри війну спортсмени Нікопольщини продовжували радувати своїми досягненнями.

Нікопольський боксер Микита Захарченко став переможцем міжнародного турніру в німецькому Ліндау у ваговій категорії до 75 кг. Він провів три поєдинки, а у фіналі переміг представника Німеччини нокаутом.

Перед турніром спортсмен також брав участь у міжнародному навчально-тренувальному зборі молодіжної збірної України разом із боксерами з Чехії, Англії, Естонії, Німеччини, Ірландії, Польщі, Швеції та США.

2024 рік

Обстріли

20 серпня 2024 року  Нікопольщина перебувала під інтенсивними ворожими атаками. Протягом дня російські війська близько півтора десятка разів били по району артилерією, дронами-камікадзе та скидали боєприпаси з безпілотників. Під ударом були Нікополь, Покровська, Мирівська та Марганецька громади.

Було пошкоджено два приватні будинки та господарську споруду. Унаслідок ранкового удару по Нікополю постраждав 21-річний поліцейський . Він отримав численні осколкові поранення через влучання російського FPV-дрона в автозаправку в Нікополі. Його доправили до лікарні. Під час атаки також було пошкоджено обладнання АЗС та автомобіль.

Втрати Захисників

Загинув Захисник з Нікополя

Захисник з Нікополя Олександр Валерійович Машистов загинув 20 серпня 2024 року, усього через три місяці після мобілізації, мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність поблизу н.п. Погребки, Суджанського району, Курської області, Російської Федерації.

Олександр народився 28 січня 1991 року в селі Лукіївка Мозолевської громади Нікопольського району, де деякий час проживав разом зі своєю родиною. Проте більшу частину життя проживав у місті Нікополь.

Закінчивши 8 класів Веселівської загально-освітньої школи, Олександр приступив до роботи. Працював різноробочим на підприємствах міста Нікополь. 2

8 травня 2024 року був призваний на військову службу по мобілізації.

У воїна залишилися дружина, донечка та мама. Із Захисником прощалися у Нікополі 30 серпня 2024 року.

Допомога родинам Захисників

У Нікополі розповіли про Катерину Васильченко — дружину Захисника України, який боронив державу з 2014 року і на той момент воював на Запорізькому напрямку.

Катерина стала однією з переможниць ветеранського конкурсу. Завдяки перемозі вона отримала обладнання для вирощування павловнії — щеплеріз, подрібнювач та гранулятор. Жінка планувала розвивати власну справу і сподівалася, що після повернення чоловіка з фронту він долучиться до бізнесу.

Запорізька АЕС та Енергодар

20 серпня знову говорили про небезпеку, яку становили російські військові на території Запорізької АЕС. В мережі поширили відео, на яких, за твердженням авторів, російські військові вели щільний вогонь безпосередньо з території окупованої станції.

Автори публікації наголошували на небезпеці ведення вогню поруч із енергоблоками та обладнанням, критично важливим для систем безпеки ЗАЕС.

Евакуація

Тривала евакуація мешканців Нікополя та району. Волонтери доправляли людей до Дніпра, звідки частину евакуйованих відправляли далі за кордон, зокрема до Норвегії.

Серед евакуйованих була мешканка Нікополя Галина, яка понад два роки жила під обстрілами. Вона розповіла, що бачила з вікна, як снаряди летіли з протилежного берега Дніпра. Жінка зрештою наважилася виїхати, хоча в Нікополі залишалися її донька, зять-військовий та онук.

Життя під час війни

Вода

Однією з головних тем дня залишалося водопостачання Нікопольщини. Президент Володимир Зеленський зустрівся з мерами Нікополя, Марганця та Покрова і провів нараду щодо забезпечення водою міст та громад.

На той момент тривала робота над відновленням водопостачання, зокрема було прокладено понад 300 кілометрів труб водогону. Мер Нікополя Олександр Саюк повідомив, що в місті вода є, а мер Марганця Геннадій Боровик — що води вистачає мешканцям.

Заборона російської церкви

20 серпня Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №8371, який передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних із Росією.

За законопроєкт проголосували 265 депутатів, а закон мав набрати чинності через 30 днів після опублікування. Для громад УПЦ МП передбачався окремий перехідний період для розриву зв’язків із РПЦ.

Цю подію прокоментував Благочинний церков ПЦУ Нікополя і району Меркурій (Скоророход).

У Нікополі цього ж дня невідомі облили бензином капличку ПЦУ біля міського моргу. Йшлося про капличку на честь ікони Божої Матері «Угамуй мої печалі».

Економіка

На Покровському гірничо-збагачувальному комбінаті завершували будівництво першої сонячної електростанції підприємства. Основні роботи вже виконали, залишалося завершити електричну частину.

На підприємстві також планували до кінця 2024 року побудувати ще одну сонячну електростанцію.

Підтримка дітей

У Покрові для дітей проводили творчі зустрічі та майстер-класи в межах освітніх ініціатив відділу культури, Школи мистецтв і Дитячої музичної школи. Дітей знайомили з музикою, живописом, театром та іншими видами мистецтва — зокрема для того, щоб допомогти їм відволіктися від війни.

Зворушлива історія з Нікополя

У Нікополі волонтерка Анастасія Князева врятувала маленьке кошеня, яке перебувало на межі життя і смерті через сильне виснаження. За її словами, кошеняті було близько трьох місяців, але через голод воно виглядало значно меншим і навіть не мало сил нормально нявкати.

Жінка забрала тварину з вулиці, нагодувала та прихистила. Найзворушливішим стало те, що її собаки прийняли кошеня. Одна з них, Лисичка, фактично взяла малюка під свою опіку — охороняла його і не підпускала інших.

Кошеняті шукали нову родину, адже залишатися серед собак воно не могло.

2025 рік

Обстріли

20 серпня 2025 року російські війська продовжили інтенсивно атакувати Нікопольщину FPV-дронами та артилерією.

У Нікополі пошкоджено багатоповерховий і приватний житлові будинки та пожежний автомобіль.

Нікопольський район був атакований 46 разів дронами-камікадзе російської армії:

• 9 дронів-камікадзе атакували м. Нікополь
• 4 дрони-камікадзе атакували м. Марганець
• 1 дрон-камікадзе атакував у напрямку шахти Прогрес
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Мар’ївка
• 4 дрони-камікадзе атакували с. Іллінка
• 2 дрони-камікадзе атакували с. Добра Надія
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Вищетарасівка
• 2 дрони-камікадзе атакували у напрямку сел. Чортомлик/Старозаводське
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Капулівка
• 2 дрони-камікадзе атакували с. Покровське
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Набережне
• 2 дрони-камікадзе атакували с. Придніпровське
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Привільне.

Артилерія

• м. Нікополь
• м. Марганець
• с. Іллінка

Втрати Захисників

Прощання із Захисниками

20 серпня 2025 року рідні, близькі, друзі, колеги, представники міської влади та небайдужі мешканці Нікополя провели в останню путь земляка, солдата Прокопчука Дмитра.

Мешканець Нікополя, солдат в/ч А4862 Прокопчук Дмитро Іванович 05.06.1986 р.н. помер 4 серпня 2025 року в лікарні міста Харкова під час несення служби.

Дмитро Прокопчук народився в селі Кам’янське Васильківського району Запорізької області. Рано залишився без батьків. Його вихованням опікувалася тітка. Після школи одразу почав працювати, прагнучи самотужки вибудувати своє майбутнє.

Згодом переїхав до Нікополя, де опанував кілька будівельних професій. Чоловік працював на підприємствах міста. Був працьовитим, відповідальним і завжди казав: «Моя освіта – це мої золоті руки». Умілий господар, він любив працювати на землі та виростив прекрасний виноградник. Разом зі своєю цивільною дружиною вони виховували трьох дітей – двох донечок і сина. Чоловік був турботливим батьком, який обожнював своїх дітей, організовував для них веселі свята з повітряними кульками, музикою та іграми. 18 липня 2025 року Дмитро долучився до лав ЗСУ. Служив у штурмовому відділенні штурмового батальйону на посаді снайпера-стрільця.

4 серпня 2025 року, перебуваючи в лікарні, Дмитро помер.

У нього залишилися цивільна дружина та троє дітей.

20 серпня 2025 року у Нікополі також прощалися із Захисником Іваном Маляровим.

В той день рідні, близькі, друзі, колеги, представники міської влади та небайдужі мешканці Нікополя провели в останню путь солдата.

7 вересня 2024 року виконуючи обов’язок, у бою за Україну, її свободу та незалежність загинув рядовий в/ч А1126, Маляров Іван Васильович, 23.06.1981 р.н. Він загинув у першому бою і майже рік вважався зниклим безвісти.

Іван народився і виріс у Нікополі. Навчався у школах №7 та №21, здобув базову середню освіту, а згодом – професію токаря у ПТУ. Проте обрав ковальську справу – працював на молотах і пресі на підприємствах металургійної галузі, зокрема на ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «Укрметал». Він був добрим, врівноваженим чоловіком, мав хист до техніки, умів власноруч ремонтувати все вдома і завжди приходив на допомогу іншим.

Велосипедні прогулянки, затишні вихідні з родиною, домашня кухня – ось у чому він знаходив радість. Найбільшим скарбом у житті для Івана була його родина. Разом із дружиною виховував двох донечок, обожнював своїх онуків, балував їх як справжній дідусь. Його доброта, надійність та господарність назавжди залишаться у памʼяті рідних і близьких.

18 липня 2024 року Іван долучився до лав ЗСУ, приєднавшись до 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Після навчання вже 29 серпня прибув до своєї військової частини. Там отримав позивний «Цар», побратими поважали його за витримку та надійність.

На жаль, 7 вересня 2024 року, під час свого першого бою поблизу населеного пункту Новогродівка Покровського району Донецької області, Іван загинув унаслідок прямого влучення ворожого мінометного снаряда. Особу військовослужбовця було встановлено за допомогою ДНК-експертизи. Родина до останнього сподівалася на краще…

У нього залишилися мати, брат, дружина, дві доньки та двоє онуків.

Життя під час війни

Підтримка дітей

24 дитини з прифронтового Нікополя у цей час відпочивали та оздоровлювалися в Ужгороді. Поїздку організували завдяки співпраці Центру освіти дорослих Нікополя та Закарпатського обласного санаторію «Малятко».

Дітей супроводжували Надія Жур та Юлія Давидова. Для юних нікопольців організували відпочинок, нові знайомства та різноманітну програму. Вони побували в горах, музеях Коломиї, басейні, відвідували парк Івана Франка, творчі майстер-класи та інші заходи.

Допомога та міжнародна підтримка

20 серпня повідомлялося про масштабну міжнародну допомогу, яку Дніпропетровщина отримує з різних країн світу. Серед держав, які підтримують область, називали США, Францію, Німеччину, Фінляндію, Італію, Швейцарію, Чехію, Південну Корею, Японію та Люксембург.

До допомоги також долучалися UNICEF, ООН, Червоний Хрест та благодійні фонди. Область приймала вантажі й розподіляла їх між громадами та лікарнями. Йшлося про ліки, сучасне медичне обладнання, генератори, водовози та мобільні пункти обігріву. Окремим напрямом залишалася евакуація цивільних із прифронтових територій.

Відновлення і благоустрій

У Червоногригорівській громаді в селі Кам’янське продовжували роботи з благоустрою житлових будинків. Працівники оновлювали входи до під’їздів та фарбували їх.

Освіта та безпека

У Томаківській громаді напередодні нового навчального року рятувальник долучився до комісійного обстеження закладів освіти. Перевіряли укриття, евакуаційні виходи та шляхи евакуації, системи пожежної сигналізації та засоби первинного пожежогасіння.

Освітянам також нагадали правила пожежної безпеки та порядок дій у разі виявлення вибухонебезпечних предметів.

Допомога тваринам

У Марганецькій громаді завершилася важлива благодійна акція з безкоштовної стерилізації тварин. Із 15 по 18 серпня фонд «Щаслива лапа» прооперував 312 тварин та надав їхнім власникам 68 консультацій і рекомендацій.

Кілька тварин, яких відловили на вулиці та які перебували у важкому стані, залишалися під наглядом місцевих волонтерів.

Спорт

Уродженка Нікополя, паралімпійська чемпіонка Оксана Ботурчук, перемогла у Всеукраїнській першості серед рекордсменів.

Упродовж двох місяців українці голосували за найяскравішого представника серед рекордсменів України. Оксана Ботурчук здобула перемогу, а представниця Національного реєстру рекордів Лана Вєтрова вручила їй сертифікат на 1 мільйон гривень.

Календар війни на Нікопольщині доповнюється

Якщо неточність, повідомте редакції на пошту nikopol.net@ukr.net. Ми перевіримо інформацію і, за наявності підтвердження, доповнимо хронологію.

Зараз тільки розпочата робота над його наповненням. Ми почали з першого дня обстрілів Нікопольщини і зробили календар майже за весь липень і почали серпень.

Тут розповідали, як з’явилася ідея: «Колись настане день, який ми помітимо СОНЕЧКОМ…» Створюємо Календар війни на Нікопольщині: що це таке, де дивитися, як долучитися

Раніше ми писали: Календар війни на Нікопольщині: 19 серпня (оновлюється)

Наш телеграм:тут найоперативніше про події на Нікопольщині сьогодення, максимальне охоплення новин про життя міста Нікополь і району.