Відійшов у вічність колишній директор Нікопольського металургійного технікуму (нині ВСП «Нікопольський фаховий коледж УДУНТ»).
16 вересня повідомили про смерть Володимира Федоровича Калини.
Про це Nikopolnews інформує з посиланням на Громадську Спілку «Нікопольці» та Олександра Шевченка.- відомого у Нікополі громадського і культурного діяча, а нині – військового ЗСУ.
Володимир Федорович очолював Нікопольський металургійний технікум упродовж 16 років — із 1988 по 2004 рік.
Колишній директор Нікопольського металургійного технікуму – що про нього відомо
Володимир Федорович народився в Нікополі у родині Федора Васильовича та Марії Василівни, які виховали в ньому чесність, працелюбність та відповідальність.
Здобувши вищу освіту в місті Іваново за спеціальністю «електромеханіка», він повернувся до рідного Нікополя, аби присвятити йому свої знання, енергію та талант.
Це була людина виняткового розуму, яка мислила масштабно та перспективно.
Володимир Федорович мислив завжди критеріями космічної вічності, адаптуючи своє бачення до земних наукових систем, як наприклад “Метод формування особистості”, який він намагався втілити в освітянському просторі, а саме в Металургійному технікумі.
Володимир Калина ініціював створення при технікумі музею народного мистецтва, куди запросив на роботу у якості лаборанта, майстра, культурного діяча Мацука Сергія Григоровича. Проводилися надзвичайні лекції та зустрічі з цікавими, талановитими людьми на культурні, філософські, наукові та мистецькі теми.
Уже будучи директором технікуму, він ініціював та особисто очолив масштабне будівництво культурно-спортивного комплексу (КСК).
КСК звели поруч із технікумом, з’єднавши їх зручним переходом, а сам проєкт втілювався практично за його особистою задумкою та кресленнями. Володимир Федорович щиро вболівав за розвиток Нікополя, його спортивне й культурне життя, роблячи все можливе, щоб молодь мала найкращі умови для навчання та дозвілля.
Поряд із керівною роботою, Володимир Федорович викладав електротехніку. Як досвідчений педагог і професіонал своєї справи, він виховав не одне покоління висококласних спеціалістів, які сьогодні успішно працюють на підприємствах нашого регіону та за його межами.
У повсякденному житті він був надзвичайно енергійною, щирою та життєрадісною людиною. Палко любив спорт, зокрема волейбол, цінував душевне спілкування, добру лазню та дружню підтримку.
Найголовнішою опорою для нього завжди була родина. Він був люблячим батьком для трьох своїх дітей та дбайливим дідусем для двох онуків, віддаючи їм усе своє тепло.
Він любив життя і Україну… Прощавай шановний друже, дякую за все, – написав Олександр Шевченко
Ще новини Нікополя і району: Працював на трубних підприємствах… Росіяни вбили у Нікополі 48-річного чоловіка (фото)
