Календар війни на Нікопольщині: 10 жовтня (оновлюється)

2022 рік

Обстріли

10 жовтня Дніпропетровщина пережила масовану ракетну атаку Росії, яка стала першим масштабним ударом по енергетиці України. Під ударом опинилися Нікопольський, Дніпровський, Кам’янський і Криворізький райони. Російські війська били по житлових кварталах і критичній інфраструктурі, коли люди йшли на роботу.

Уночі російські війська обстрілювали Нікополь, Червоногригорівську та Мирівську громади з реактивних систем залпового вогню й ствольної артилерії. Найбільших руйнувань зазнав Нікополь: пошкоджено понад 30 багатоповерхових і приватних будинків, господарські споруди, автомобілі, лікарню, ліцей, пошту, аптеку, бібліотеку, магазини, кафе, перукарню, офіс страхової компанії, газогони та електромережі. Через обстріли понад 2000 мешканців залишилися без електроенергії, більшість осель згодом підключили до мережі. У Червоногригорівській та Мирівській громадах руйнування були незначними. За попередніми даними, унаслідок нічних атак у районі люди не постраждали.

Удень ракета влучила на територію Мозолевської громади, пошкодивши сільськогосподарське підприємство. Загиблих і поранених там не було.

Серед болючих наслідків обстрілу Нікополя було пошкодження ще однієї міської бібліотеки — цього разу на проспекті Трубників. Будівля зазнала руйнувань під час атаки на цивільну інфраструктуру.

Мешканців області закликали не ігнорувати повітряні тривоги та, за можливості, обмежити споживання електроенергії з 17:00 до 22:00, щоб зменшити навантаження на пошкоджені мережі.

Втрати Захисників

Загинув Захисник з Марганця

10 жовтня 2022 року загинув старший солдат Артур Сергійович Безоян, 1995 р.н..

Артур Безоян народився в мальовничому селі Іллінка Марганецької громади, в сім`ї будівельника та бухгалтера. З самого дитинства зростав сміливим та відважним хлопчиною.

Закінчив Добронадіївську школу, втупив до коледжу, але тяга до військової справи взяла гору.

Наприкінці 2013 року, коли в Україні відбувалася Революція гідності, Артур підписав контракт та вступив до лав Збройних сил України, адже доля країни була для нього важливою, а її захист – справою честі.

На початку 2014 року розпочалась антитерористична операція і солдат Артур Безоян був направлений військовою частиною на захист спочатку Донецької, потім Луганської області у складі 93 ОМБр «Холодний Яр».

За захист територіальної цілісності країни отримав відзнаки від Президента України П.Порошенка «За участь в антитерористичній операції», відзнаку Командувача об`єднаних сил «За звитягу та вірність», медаль «Захиснику вітчизни», ювілейна медаль «30 років збройним силам України».

Ніс службу в найгарячіших точках сходу України: Слов`янськ, Краматорськ, Курахове, Бахмут, Попасна, Рубіжне, Кремінна, Дебальцеве, Волноваха та ін. Брав участь у звільнені Донецького аеропорту та інших територій на Сході України.

З початком повномасштабного вторгнення російських військ продовжував захищати цілісність Держави у складі 54 ОМБр ім. Івана Мазепи на посаді розвідника-кулеметника, оператора мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону на Донецькому та Луганському напрямку. Його життєве кредо було «Перемога або смерть!»

10.10.2022 року у бою за Батьківщину, виявивши стійкість та мужність загинув вірний військовій присязі, в н.п. Білогорівка Луганської області.

Старший солдат Артур Безоян на псевдо Беза разом з побратимом з Грузинського національного легіону Едішером Кварацхелією підірвалися на протитанковій міні.

Захисникові було 27 років.

Указом Президента України В. Зеленського за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов`язку старшого солдата Безояна Артура Сергійовича нагороджено посмертно орденом «За мужність ІІІ ступеня.

Церемонія прощання з Героєм відбулася 15 жовтня 2022 року у Марганці.

Похований Безоян Артур Сергійович у м. Марганець на «Алеї Героїв».

Прощання з Героєм

10 жовтня в Нікополі попрощалися із Євгеном Валентиновичем Ступіним — командиром піхотного взводу піхотної роти 96-го піхотного батальйону, головним сержантом 60-ї окремої піхотної бригади ЗСУ.

Захисник загинув 1 жовтня 2022 року, обороняючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

ЗАЕС та Енергодар

Важлива подія сталася 10 жовтня 2022 року – російські терористи викрали заступника генерального директора Запорізької АЕС із персоналу Валерія Мартинюка і тримали його у невідомому місці.

Українська сторона припускала, що окупанти застосовували притаманні їм методи катування та залякування. Таким чином намагалися отримати вкрай необхідну їм інформацію про особові справи працівників Запорізької АЕС, щоб якнайшвидше змусити український персонал працювати на Росатом. Окупанти у прямому сенсі застосовують тортури до атомників ЗАЕС, не цураючись найжорстокіших знущань.

Україна зверталася до генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі й усієї світової спільноти із закликом задіяти всі можливі заходи для негайного звільнення Валерія Мартинюка із полону російських окупантів та повернення його до виконання посадових обов‘язків. Заявлялося, що свавілля загарбників на Запорізькій АЕС треба якомога швидше зупинити. А для цього необхідно було створити зону ядерної безпеки навколо ЗАЕС і повернути її під повний контроль України.

10 жовтня керівник «Енергоатому» Петро Котін звернувся до працівників Запорізької АЕС через спроби представників російського «Росатому» змусити персонал укладати трудові угоди з незаконно створеною окупантами структурою під назвою «Запорізька АЕС».

Котін закликав працівників не підписувати жодних заяв, угод і контрактів із загарбниками та запевнив, що «Енергоатом» підтримуватиме тих, хто відмовляється співпрацювати з окупантами. Він наголосив, що українська ЗАЕС має працювати за українським законодавством і залишатися частиною української енергосистеми.

Життя  під час війни

Допомога дітям

У Нікополі соціальні служби допомогли п’ятирічним брату й сестрі — Артему та Даринці, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Їхня мати померла, а місце перебування батька було невідоме. Діти жили з бабусею та дядьком. Родина потребувала гуманітарної підтримки й допомоги соціальних фахівців. Служба у справах дітей взяла малечу на облік, а сім’ї передали продукти, постільну білизну, засоби гігієни та одяг для дітей.

2023 рік

Обстріли

Уранці 10 жовтня 2023 року російські війська знову обстріляли Нікополь. Ніч на Дніпропетровщині минула без ворожих атак, однак повітряну тривогу в Нікополі оголосили о 07:11 — через 56 хвилин після відбою нічної тривоги.

Упродовж дня Нікопольщина пережила сім обстрілів. Російські війська застосовували артилерію та три дрони-камікадзе.

У Нікополі було пошкоджено 16 приватних будинків, вісім господарських споруд, десять парканів, 25 сонячних панелей, навчальний заклад, газопровід і лінії електропередач. Одну господарську споруду зруйновано.

У Марганецькій громаді було пошкоджено три приватні оселі, господарські споруди та електромережі.

Цього дня обійшлося без загиблих і поранених унаслідок обстрілів Нікопольщини.

Життя під час війни

Понад рік під щоденними обстрілами…

Журналісти показали, як живуть нікопольці під щоденними обстрілами. За наведеними в матеріалі даними, за 14 місяців атак російські війська поранили понад 260 жителів Нікопольщини.

Мешканці розповідали про зруйновані будинки, вибиті вікна, пошкоджені дахи й перебиті комунікації. Один із будинків зазнав ударів уже вчетверте. Його власниця Олена не хотіла залишати Нікополь, але просила знайти прихисток для свого чотирирічного німецького вівчаря на ім’я Шах.

За попередніми даними, попри постійні обстріли в Нікополі залишалася приблизно половина довоєнного населення — близько 50 тисяч людей.

Втрати Захисників

Загинув Захисник з Нікополя

Захисник з Нікополя Максим Остапов загинув 10 жовтня 2023 року.

Солдат в/ч А7223 ЗСУ Остапов Максим Вадимович, 31.01.1994 р.н., захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави від російських окупантів, виявивши стійкість і мужність в бою за на нашу Батьківщину, героїчно загинув 10 жовтня 2023 року.

Максим закінчив середню школу №20.

Після її закінчення працював на підприємствах міста. З перших днів повномасштабної війни допомагав Нікопольській ТРО на добровільних засадах, розбирав завали після «прильотів» у рідному місті.

Добровільно долучився до лав Збройних Сил України 22 лютого 2023 року.

Дуже любив свою сім’ю та друзів. Поважав і любив свою землю та Україну, тому, не задумуючись про власну безпеку, пішов захищати рідних і наш дім. Мріяв жити в мирній, вільній Україні, мати власну сім’ю та діток. Але, на жаль, не судилося….

Прощалися із Захисником у Нікополі 17 жовтня  2023 року. Рідні, близькі, побратими, громада міста, представники місцевої влади в той день помолились за упокій душі Максима та провели його в останню путь.

27 березня 2025 року Максиму Остапову було присвоєно «Почесний громадянин міста Нікополь» (посмертно).

Загинули Захисники з Мозолевської громади

Звільняючи окуповану території Запорізької області, загинув Довбиш Юрій Валерійович, 1985 року народження, стрілець 3 стрілецького відділення 2  стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7223.

Він був мешканцем Мозолевської громади.

Герой загинув 10 жовтня 2023 під час виконання бойового завдання біля села Чарівне Пологівського району Запорізької області.

Юрій став на Захист України  від самого початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, а до того брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Також у цей день загинув Артем Заслонов з Мозолевської громади.

10 жовтня 2023 року, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави від рук російських окупантів, біля села Кліщіївка, Донецької області, героїчно Заслонов Артем Вікторович з села Воля (раніше Чкалове), позивний «Фростя».

Він захищав Батьківщину у складі  93-ї ОМБР «Холодний Яр», старший водій – гранатометник 2-го мінометного взводу, 2 мінометна батарея, 1 – го механізованого батальйону.

Народився Артем Заслонов 27 січня 1997 року, в селі Чкалове. Його виховувала бабуся.

Навчаючись у школі, Артем займався футболом, та мріяв про кар’єру футболіста.

В 2014 році закінчив Чкаловську ЗОШ і пішов навчатися до Нікопольського професійного ліцею на електрозварювальника.

А у 2018 році разом з хлопцями однодумцями було створено ФК “Чкалове”, в якій Артем продовжував грати до повномасштабного вторгнення росії в Україну.

6 квітня 2023 року, був призваний на військову службу за контрактом до військової частини А1302.

Серед друзів і товаришів по службі користувався повагою, був доброю, чуйно та життєрадісною людиною, справжнім чоловіком та патріотом своєї Батьківщини.

Прощання із загиблим Героєм відбулося в селі Чкалове 18 жовтня  2023 року.

ЗАЕС та Енергодар

10 жовтня ДП «НАЕК «Енергоатом» та Енергодарська міська військова адміністрація підписали меморандум про співпрацю для відновлення Енергодара та Запорізької атомної електростанції після деокупації.

Документ підписали президент «Енергоатома» Петро Котін та очільник Енергодарської міської військової адміністрації Дмитро Орлов.

Меморандум передбачав повернення контролю над ЗАЕС, відновлення ядерної та радіаційної безпеки, відбудову критичної інфраструктури, відновлення соціально-економічного й культурного життя Енергодара, а також можливість будівництва нових інфраструктурних об’єктів.

Учасники домовленостей наголосили, що готуються до відновлення мирного життя після звільнення міста та станції від російської окупації.

Життя під час війни

Гуманітарна допомога

У Покрові, де прихисток знайшли понад 12 тисяч переселенців, міжнародна гуманітарна місія «Проліска» за підтримки Агентства ООН у справах біженців передала обладнання та устаткування для облаштування гуртожитків, переобладнаних під місця компактного проживання ВПО. На момент публікації тривали монтаж і встановлення меблів та техніки.

У Червоногригорівській громаді оголосили, що на 11 жовтня запланували видачу допомоги від World Central Kitchen. Її мали отримати сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю, багатодітні родини, учасники бойових дій та люди, чиє майно постраждало внаслідок обстрілів.

Вода

Із 11 жовтня мали змінити графік роботи пунктів видачі питної артезіанської води у Нікополі: вони повинні були працювати з 8:00 до 18:00. У переліку були навчальні заклади, дитячі садки, медичні установи, клуб «Оберіг» і транзитне модульне містечко в мікрорайоні «Княжа».

Вуличне освітлення

Томаківська громада звернулася до начальника Нікопольської районної військової адміністрації Євгена Євтушенка з проханням дозволити вмикати вуличне освітлення до початку комендантської години. У відповіді зазначили, що режим світломаскування скасовувати не планують. Отже, в темний час доби вуличне освітлення не відновлюватимуть.

Безпека

Рятувальники Нікопольського районного управління ДСНС провели роз’яснювальні бесіди з містянами. Вони нагадали про необхідність після сигналу тривоги швидко й без паніки прямувати до укриттів, зокрема до спеціально обладнаних захисних споруд і підвалів.

Також пояснили, як діяти, якщо людина перебуває на вулиці й поблизу немає укриття, та роздали інформаційні листівки.

Самоврядування

10 жовтня у Марганці пройшла сесія міської ради.

 На сесії було прийнято 43 рішення. Під час на засідання депутати затвердили: міську Програму розвитку, проекти рішень щодо надання цільової матеріальної допомоги постраждалим особам за зруйноване або пошкоджене майно внаслідок збройної агресії РФ за рахунок коштів міського бюджету, надання цільової допомоги, матеріальної допомоги на лікування, земельні питання тощо.

Рятувальники у мистецтві

Художниця Юлія Пишна опублікувала арт, присвячений рятувальникам 28-ї пожежно-рятувальної частини Нікополя. Вона нагадала, що ці люди щодня виїжджають на виклики після обстрілів, ризикуючи власним життям, хоча поза роботою мають звичайні людські турботи, родини та захоплення.

Спорт

Спортсмени з Покрова здобули золото на міжнародних змаганнях. Нікіта Захарченко та Дмитро Шелесько, вихованці ДЮСШ імені Д. Дідіка, стали переможцями турнірів із таїландського боксу, що відбувалися в турецькому Кемері з 1 до 10 жовтня. Захарченко переміг на чемпіонаті світу серед юніорів віком 16–17 років, а Шелесько — на Кубку світу серед молоді віком 18–23 роки. Спортсменів тренував заслужений тренер України Ігор Мациборко.

Турбота про мешканців

У Покрові відзначили День ментального здоров’я. У закладах освіти й мистецьких осередках проводили тренінги, майстер-класи з елементами арттерапії та тематичні онлайн-заходи. У територіальному центрі з підопічними й внутрішньо переміщеними людьми говорили про способи подолання стресу та важливість психологічної підтримки.

Надзвичайні події

Уночі у Нікополі сталася пожежа – на вулиці Бориса Мозолевського загорівся дах одноповерхового житлового будинку. Вогонь пошкодив дах, перекриття та домашнє майно на площі 70 квадратних метрів.

Пожежу ліквідували о 03:35. Загиблих і травмованих не було.

2024 рік

Обстріли

У ніч проти 10 жовтня 2024 року та вранці російські війська обстрілювали Нікопольський район з артилерії та реактивних систем залпового вогню «Град». Під ударом перебували Нікополь, Марганецька та Покровська громади. У Покровській громаді пошкоджено три приватні будинки, лінію електропередач і газопровід. За повідомленням міського голови Олександра Саюка, вночі в Нікополі минулося без постраждалих.

Упродовж дня російські війська близько десяти разів атакували Нікопольський район. Під ударами перебували Нікополь, Червоногригорівська та Мирівська громади. Ворог застосовував дрони-камікадзе й артилерію. Пошкоджено приватний будинок, господарську споруду та об’єкт інфраструктури. Загиблих і постраждалих не було.

Втрати Захисників

Загинув Захисник з Мозолевської громади

Житель села Таврійське, старший стрілець 2 десантно штурмового відділення 1 десантно–штурмового взводу 7 десантно–штурмової роти 2 десантно–штурмового батальйону Чеховський Олександр Олександрович, 1997 року народження загинув 10 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Черкаська Конопельська Суджанського району Курської області.

Олександр Чеховський був випускником Чистопільської гімназії.

Прощання з Героєм

10 жовтня 2024 року  в Нікополі попрощалися з молодим Захисником Антоном Затинацьким. Він загинув на фронті 21 березня 2022 року. Йому назавжди залишилося 22 роки.

Провести Захисника в останню путь прийшли рідні, близькі, побратими та представники міської влади. У нього залишилися мати й брати.

ЗАЕС та Енергодар

10 жовтня з’явилася інформація про смерть журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні.

Згодом інформацію підтвердив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Міський голова Енергодара Дмитро Орлов згадав, що в березні 2022 року Рощина приїхала до окупованого міста, щоб розповісти про життя мешканців і ситуацію на Запорізькій АЕС. Вона спілкувалася з жителями, представниками громадськості та працівниками станції. Результатом стала публікація на сайті «Громадського» — «Місто світла. Репортаж з окупованого Енергодара».

За словами Орлова, журналістка також поверталася до Енергодара в червні 2022 року, щоб розповісти про життя міста в окупації. У серпні 2023 року під час чергової поїздки на тимчасово окуповані території вона зникла безвісти. У травні 2024 року Росія підтвердила, що утримує її в полоні.

Життя під час війни

Діти, освіта і безпека

У Нікополі відкрили 16-й безпечний освітній простір для школярів і дошкільнят. Його облаштували в укритті за підтримки благодійного фонду «За майбутнє України», який надав будівельні матеріали, обладнання та меблі. Ремонт виконали педагоги.

У таких просторах діти могли спілкуватися з однолітками, надолужувати освітні втрати та отримувати психологічну підтримку. До занять залучали і дітей з особливими освітніми потребами.

Троє вчителів із Дніпропетровщини увійшли до десятки найкращих в Україні. Серед лауреатів Global Teacher Prize Ukraine 2024 була Катерина Корзун, уродженка Нікополя, вчителька української мови та літератури й директорка Олексієвського ліцею.

Разом із Ярославом Федьком із Дніпра вона отримала спеціальну відзнаку для STEM-вчителів за використання сучасних технологій у навчанні. Євген Кравченко, який викладає історію в дніпровських осередках «Школи Супергероїв», здобув нагороду в номінації «Вибір серцем».

Гуманітарна допомога

Нікопольська районна лікарня Покровської сільської ради отримала від міжнародних партнерів апарат ультразвукової діагностики та спеціальні матраци для паліативної хірургії. Обладнання мало поліпшити умови лікування пацієнтів і допомогти медикам працювати в умовах постійних обстрілів. У реалізації проєкту брали участь благодійний фонд «Люкрейн» та депутати обласної ради.

Ліквідація наслідків попередніх обстрілів

У Нікополі завершили розбирати завали Свято-Знам’янського храму, який згорів унаслідок російського обстрілу 12 вересня. Після прибирання уламків фахівці розпочали роботи з накриття даху та консервації будівлі до мирного часу.

Самоврядування

10 жовтня у Томаківці відбулася 35-та сесія селищної ради.

Депутати розглянули 52 питання, серед яких звіт про виконання бюджету за дев’ять місяців, зміни до бюджету та місцевих програм, передача на баланс системи очищення води й свердловини, а також передача прав замовника на капітальний ремонт протирадіаційного укриття.

Безпека

На Нікопольщині з’явився новий поліцейський офіцер. У громаді представили 26-річного Максима Ігнатченка, уродженця Томаківки. Він служив у поліції з 2018 року, раніше працював інспектором служби реагування патрульної поліції в Томаківці.

10 жовтня рятувальники Нікополя провели пізнавальний урок для вихованців дошкільного навчального закладу.

Під час зустрічі з малечею рятувальники навчали їх правилам безпечної поведінки в різних небезпечних ситуаціях. В той самий час, представник відділу освіти пояснювала основні принципи безпеки життєдіяльності.

В доступній формі дітям пояснили правила пожежної безпеки, дії під час сигналу «Повітряна тривога» та у разі «Загрози артилерійського артобстрілу», довели порядок дій в разі виникнення займання, дії в разі радіаційної небезпеки, а також в ігровій формі донесли та пояснили основні правила та вимоги щодо мінної безпеки».

2025 ріік

Обстріли

Російські війська продовжили атакувати Нікопольський район артилерією, реактивними системами залпового вогню «Град» та FPV-дронами. Під ударом були Нікополь, Марганецька, Покровська та Мирівська громади.

У Нікополі протягом дня зафіксували три атаки дронами-камікадзе та три обстріли зі ствольної артилерії. Було пошкоджено 12 приватних житлових будинків, вісім господарських споруд, п’ять гаражів, три парники, п’ять парканів, автомобіль, навіс, інфраструктуру та лінії електропередач.

Загиблих і поранених унаслідок атак на Нікопольщину не було.

Нікопольський район був атакований 24 рази дронами-камікадзе російської армії:

• 5 дронів-камікадзе атакували м. Нікополь
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Іллінка
• 3 дрони-камікадзе атакували с. Вищетарасівка
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Покровське

Частина атак дронів не досягла своїх цілей та не завдала руйнувань

Артилерія

• м. Нікополь, 4 обстріли
• м. Марганець, обстріл з РСЗВ
• с. Капулівка

Втрати Захисників

Загинув Захисник з Нікополя

Захисник з Нікополя Сергій Копилов, солдат військової частини А4667, старший стрілець-вогнеметник мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону Копилов Сергій Миколайович, 26.01.1988 р.н. загинув 10 жовтня 2025 року, мужньо виконуючи обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність.

Він був мобілізований за 2,5 місяці до загибелі…

Сергій народився і виріс у Нікополі. Разом із сестрою навчався в інтернаті, згодом здобув фах каменяра в ПТУ № 42. Він був добрим, працьовитим та чуйним, не відмовляв у допомозі нікому, хто звертався. Працював за спеціальністю, будував і ремонтував оселі, створюючи затишок для людей. Сергій цінував свободу, захоплювався подорожами, риболовлею, мав дар до образотворчого мистецтва. Водночас він був надійною опорою для своїх рідних.

Особливе місце в його серці займали сестра та племінниця, з якою проводив багато часу: читав книжки, навчав її малювати. 22 липня 2025 року Сергій став до лав Збройних Сил України.  Служив старшим стрільцем-вогнеметником мотопіхотного відділення 42-ї окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя.

10 жовтня 2025 року він загинув, захищаючи село Горіхове Покровського району Донецької області. Йому було лише 37 років.

Загибель Захисника прокоментували у Червоногригорівській громаді. Тут розповіли, що Сергій Миколайович був жителем Нікопольської громади, однак часто проживав на території Придніпровського старостинського округу разом із сестрою.

Героя проводжали в останню путь 23 жовтня 2025 року.

Відспівування відбулося у Нікополі, а прощання – в с. Придніпровське. У Сергія залишилися сестра та племінниця.

Помер Захисник з Нікополя

Солдат в/ч А4615 Козлов Михайло Михайлович, 14.10.1967 р.н. попри вік, добровільно став на захист Батьківщини. Робив усе можливе задля Перемоги, втрачаючи здоров’я… Його життя забрав раптовий серцевий напад.

10 жовтня 2025 року під час проходження військової служби, перебуваючи у відпустці Михайло Козлов помер.

Козлов Михайло Михайлович після проходження строкової служби переїхав до Нікополя. Тут він присвятив близько 40 років життя роботі в «Укртелекомі», де зарекомендував себе як висококваліфікований електромонтер, відповідальний, уважний, завжди готовий допомогти колегам. Його поважали за професіоналізм, чесність, порядність та добру вдачу.

У родинному житті Михайло був надійною опорою для своєї дружини, з якою разом виховували донечку. Доброзичливий, врівноважений, щирий – він завжди знаходив спільну мову з людьми. Мав особливий талант – різьба по дереву. Своїми руками створив речі, які стали справжніми родинними оберегами: камін, люстра, оздоблення меблів, відреставрований старовинний годинник. Усе з душею та власними ідеями. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Михайло не залишився осторонь.

Попри вік, неодноразово звертався до військкомату, і 15 листопада 2024 року долучився до лав Збройних Сил України. Сумлінно служив у Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону в місті Дніпро – одному з ключових шпиталів країни. Своєю працею підтримував фронт і допомагав рятувати життя.

Під час короткої відпустки, перебуваючи вдома, Михайло раптово переніс серцевий напад. Лікарі боролися за його життя, але, на жаль, не змогли його врятувати.

11 жовтня 2025 року у Нікополі провели в останню путь солдата.

У нього залишилися мати, дружина та донька.

Прощання з Героями

У Нікополі попрощалися з Олександром Вікторенком

10 жовтня в Нікополі провели в останню путь солдата Олександра Вікторовича Вікторенка, 29 серпня 1968 року народження.

У дитинстві та юності він жив у Нікополі, навчався у середній школі № 8. Із 18 років працював водієм, а загалом присвятив цій професії майже 40 років.

З початком повномасштабного вторгнення, 1 березня 2022 року, Олександр добровільно вступив до лав Збройних сил України. Служив у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи водієм стрілецького відділення. За мужність був нагороджений медаллю «За захист Гуляйполя», мав позивний Байрактар.

Під час бою Захисник зазнав важкої контузії. Попри лікування, його стан погіршився, і 7 жовтня 2025 року він помер у лікарні Одеси. У нього залишилися дружина, син і двоє онуків.

А у Томаківській громаді цього дня провели в останню путь Дениса Воронковського.

Житель села Чумаки Томаківської громади, солдат 1 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної  артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини А1302, Воронковський Денис Олександрович, 02.11.2002 року народження, загинув 01 жовтня 2025 року в поблизу н.п. Миколайпілля Краматорського району Донецької області.

Він був призваний на військову службу за контрактом  28.03.2025 року.

Денис самовіддано став на захист Батьківщини у найтяжчий для країни час. Безстрашно виконував бойові завдання, щоденно ризикуючи власним життям за ради миру, справедливості та незалежності рідної землі.

Життя під час війни

Нагородження Захисника

Захиснику з Нікопольщини передали президентську нагороду.

Поранений військовослужбовець 301-ї зенітної ракетної Нікопольської бригади Сергій Гриценко отримав від побратимів президентську нагороду «За військову службу Україні».

Відзнаку передали від імені командира частини, Героя України полковника Артема Шаркова. За повідомленням капелана бригади архімандрита Меркурія Скорохода, Сергій від початку повномасштабного вторгнення став на захист України.

Підготовка до зими та інші итання життєдіяльності

У Нікополі розпочали перевірку готовності «Пунктів незламності» до осінньо-зимового періоду 2025–2026 років.

Міський голова Олександр Саюк відвідав один із пунктів, щоб перевірити його оснащення. Там мали бути генератор, зарядний хаб для гаджетів, супутниковий інтернет, питна й технічна вода, піч для приготування або підігріву їжі, одноразовий посуд, аптечка, обігрівачі, ліжка для відпочинку та окрема кімната для матері з дитиною.

На той час у Нікополі працювали 15 «Пунктів незламності», ще шість резервних були готові до швидкого розгортання. Міський голова доручив ретельно перевірити кожен пункт.

Покров відвідав начальник Нікопольської РВА. Іван Базилюк провів зустріч із міським головою Олександром Шаповалом. Обговорили підготовку до осінньо-зимового періоду, стабільне водопостачання, роботу критичної та соціальної інфраструктури, потребу в комунальній техніці й безпечні умови для навчання дітей.

На той час у Покрові офлайн працювали 8 із 9 навчальних закладів. Завершувалося будівництво кількох укриттів, одне з яких розраховане на 900 осіб. Також обговорили стан центральної міської лікарні, де ще від початку повномасштабного вторгнення тривали роботи з ремонту приймального відділення, які потребували завершення.

З 15 жовтня планували розпочати опалювальний сезон у приміщеннях соціальної сфери.

Гуманітарна допомога

10 жовтня Нікопольська дитяча міська лікарня отримала медичне обладнання та м’який інвентар від благодійного фонду Samaritan’s Purse Україна.

Фонд систематично підтримував медичний заклад. У лікарні наголосили, що така допомога особливо важлива під час війни, адже дає змогу продовжувати лікування дітей та інших пацієнтів, які потребують медичної допомоги.

З 6 до 10 жовтня мешканці Марганецької громади отримали гуманітарну допомогу від американської організації GEM у співпраці з Howard Buffett.

За цей період людям передали 1530 продуктових наборів і 2808 пляшок питної бутильованої води.

Відновлення і благоустрій

Комунальники Нікополя прибирали місто й усували наслідки обстрілів.

Комунальні служби продовжували відновлювальні роботи після російських атак. Працівники прибирали уламки пошкоджених будинків, закривали вибиті вікна OSB-плитами та накривали пошкоджені дахи банерами, щоб захистити оселі від дощу й вітру. У цих роботах допомагала гуманітарна місія «Проліска» за підтримки Агентства ООН у справах біженців.

Також комунальники прибирали дерева, які обмежували оглядовість біля пішохідного переходу на проспекті Трубників і неодноразово ставали причиною ДТП. На міських вулицях встановлювали дорожні знаки, замінювали лампи й підключали світ

У Нікополі відновлювали бібліотеку одного з ліцеїв, знищену російським артилерійським обстрілом 6 серпня. Пряме влучання снаряда спричинило пожежу, внаслідок якої згоріли понад 9 тисяч підручників, близько 2 тисяч примірників художньої літератури та обладнання, яким користувалися учні й педагоги.

На допомогу прийшли інші навчальні заклади Нікополя, містяни та люди з різних куточків України. Школи передали майже 3 тисячі підручників, за кошти місцевого бюджету придбали понад 200 книжок української класики й сучасних авторів.

До відновлення бібліотеки долучилася також громада міста-побратима Калуша, де організували благодійну акцію зі збору книжок для дітей прифронтового Нікополя.

Безпека

На Нікопольщині посилювали співпрацю рятувальників із громадами.

Протягом тижня офіцери ДСНС Нікопольського району брали участь у роботі місцевих рад, проводили наради та зустрічалися з керівниками громад.

Обговорювали питання цивільного захисту, запобігання надзвичайним ситуаціям і готовності до можливих небезпек. Рятувальники допомагають громадам інформувати мешканців про правила безпеки та підвищувати готовність до надзвичайних ситуацій.

Отруєння собак

На жаль, на Нікопольщині під час війни фіксувалися випадки жорстокого поводження з тваринами.

Так, про нові випадки отруєння собак у Нікополі зооволонтерка Олена Вошун повідомила 10 жовтня.

Волонтерка сподівалася, що отруєння собак у Нікополі вже минуло. Але на жаль, ні. Того ж дня Олена Вошун повідомила про ще одне отруєння тварини. Усіх виявлених собак вона намагалася врятувати.

Календар війни на Нікопольщині доповнюється

Якщо вам відомі події, пов’язані з війною на Нікопольщині, які сталися саме 10 жовтня (2014–дотепер), або ви помітили неточність, повідомте редакції на пошту nikopol.net@ukr.net. Ми перевіримо інформацію і, за наявності підтвердження, доповнимо хронологію.

Зараз трвиає робота над наповненням календаря. Ми почали з першого дня обстрілів Нікопольщини і зробили календар майже за весь липень, за весь серпень і вересень. Розпочали жовтень.

Тут розповідали, як з’явилася ідея: «Колись настане день, який ми помітимо СОНЕЧКОМ…» Створюємо Календар війни на Нікопольщині: що це таке, де дивитися, як долучитися

Раніше ми писали: Календар війни на Нікопольщині: 9 жовтня (оновлюється)

Наш телеграм:тут оперативно і детально.