Календар війни на Нікопольщині: 11 серпня (оновлюється)

2022 рік

Обстріли

Ніч проти 11 серпня стала однією з найважчих для Нікополя від початку повномасштабної війни. Російські війська тричі обстріляли Нікопольський район із реактивних систем залпового вогню «Град». Загалом було зафіксовано близько 120 прильотів.

Основного удару зазнав Нікополь. Ворожий вогонь накрив житловий район міста.

Наслідки нічного обстрілу Нікополя стали трагічними. Спочатку повідомлялося про двох загиблих та сімох поранених містян. Серед поранених була 13-річна дівчинка.

Вранці рятувальники дістали з-під завалів тіло ще одного загиблого. Таким чином, кількість загиблих у Нікополі внаслідок нічного обстрілу зросла до трьох.

Поранені нікопольці були госпіталізовані, троє з них перебували у лікарні. Медики оцінювали їхній стан як середньої важкості.

Пошкоджено понад 40 багатоповерхових будинків, п’ять квартир були повністю зруйновані. Також постраждали три школи, будинок дитячої творчості, магазини, фітнес-клуб, гаражі та автомобілі. Через обстріл були перебиті лінії електропередач, без електроенергії залишилися понад 6000 нікопольців.

Начальник Нікопольської РВА Євген Євтушенко оприлюднив відео, у якому було показано, як виглядають обстріли Нікополя, з будинків місцевих мешканців.

Під вогнем опинилася і Червоногригорівська громада. Там було пошкоджено 14 приватних будинків, амбулаторію, магазин, торговий центр, стадіон, склади сільгосппідприємства, лінії електропередач та газогін. Загорівся цех пилорами, але рятувальники ліквідували пожежу.

У Придніпровському російські снаряди пошкодили пилораму, амбулаторію сімейної медицини, торговий комплекс та приватні будинки. Під час огляду нового футбольного поля, де грали діти, там також виявили воронку від реактивного боєприпасу.

Одна з поранених раніше— 56-річна жителька Марганця Людмила Слабко — розповіла про пережиту ніч. Уламок ворожого снаряда влучив їй у ногу. Жінка сама перев’язала рану рушником, після чого син викликав швидку допомогу. Через пошкодження дверей мешканці не могли одразу вийти з під’їзду.

Людмила не могла виїхати з Марганця, оскільки доглядала літню маму.

Цивільні жертви війни

11 серпня 2022 року внаслідок ворожого обстрілу  у Нікополі загинув металург.

Ігор Дорогавцев працював на НЗФ інженер-програмістом ЦОІЗ. 38-річний чоловік мав амбітні плани на життя, яке обірвав ворожий снаряд.

Ігор був одружений, мав двох донечок, працював інженером-програмістом ЦОІЗ на Нікопольському заводі феросплавів. Його любили рідні та поважали в колективі.

Йому назавжди залишиться 37 років.

12 серпня Ігоря провели в останню путь у Нікополі.

Увага! Якщо вам відомі імена інших вбитих людей, ви маєте інформацію про них та фото, і ви готові поділитися, будь ласка, напишіть нам на пошту!

Запорізька АЕС і Енергодар

11 серпня ситуація навколо Запорізької атомної електростанції різко загострилася. Російські військові знову обстрілювали територію ЗАЕС, влаштувавши провокацію.

За повідомленням «Енергоатому», один із ударів припав неподалік першого енергоблока. Було пошкоджено насосну станцію господарсько-побутових стоків, поблизу виникло сильне задимлення.

Раніше цього ж дня було зафіксовано п’ять прильотів у районі комендатури станції — безпосередньо поруч із дільницею зварки та сховищем джерел випромінювання. Ще п’ять прильотів сталися в районі пожежної частини неподалік ЗАЕС.

Через обстріли не вдалося вчасно провести перезмінку персоналу. Автобуси з працівниками наступної зміни розвернули назад до Енергодара, а роботу продовжили співробітники попередньої зміни.

«Енергоатом» повідомляв, що через попередні обстріли на ЗАЕС уже були серйозні пошкодження: постраждали азотно-киснева станція та об’єднаний допоміжний корпус, були пошкоджені три датчики радіаційного моніторингу. Зберігалися ризики витоку водню, розпилення радіоактивних речовин та виникнення пожежі.

Попри це український персонал продовжував працювати на станції та забезпечувати її функціонування. ЗАЕС залишалася окупованою і контролювалася російськими військовими.

На тлі загострення ситуації «Енергоатом» повідомив про рекомендацію вивезти із Запорізької області дітей та вагітних жінок через потенційну небезпеку у разі аварії на станції.

Водночас у районі поширювалися повідомлення про нібито пожежу на ЗАЕС. У повідомленні «Енергоатому» зазначалося, що інформація про загоряння другого енергоблока була фейковою.

Життя під час війни

Відновлення після обстрілів

Попри масштабні руйнування, Нікополь продовжував жити і працювати. Міський голова Олександр Саюк повідомив, що комунальні підприємства та міська інфраструктура працюють, а служби займаються ліквідацією наслідків нічного обстрілу. Фахівці відновлювали електро- та газопостачання.

Для мешканців міста оприлюднили пам’ятку про те, як діяти у разі пошкодження майна внаслідок обстрілу. Людей закликали зберегти її на телефоні, щоб за потреби допомогти сусідам та знайомим.

Евакуація

Через Нікополь щодня продовжував курсувати потяг Запоріжжя — Львів. У його складі були три безкоштовні евакуаційні вагони. Потяг відправлявся зі станції Нікополь о 12:58, що давало мешканцям прифронтових територій можливість виїхати у безпечніші регіони.

2023 рік

Обстріли

11 серпня Нікополь знову опинився під ворожим вогнем. Вранці російська армія накрила місто важкою артилерією. Внаслідок обстрілу постраждала 71-річна жінка. Її госпіталізували у стані середньої тяжкості.

У Нікополі було пошкоджено 15 приватних житлових будинків, шість господарських споруд та автомобіль. Також були понівечені паркани і лінії електропередач. Міський голова Олександр Саюк повідомив, що комунальні підприємства продовжують працювати, а міські служби займаються ліквідацією наслідків обстрілу.

Втрати Захисників

Прощання з Героєм

11 серпня Нікополь попрощався із Захисником України Володимиром Валерійовичем Луньовим.

Володимир Луньов народився 22 лютого 1981 року. Понад 20 років працював електрогазозварником на Нікопольському заводі феросплавів. У місті його знали як авторитетного працівника, турботливого чоловіка та батька. Він також був активним донором крові.

З початком повномасштабного вторгнення Володимир за власним бажанням пішов на фронт, щоб захищати Україну від російських окупантів. 7 серпня 2023 року він загинув унаслідок ворожого обстрілу на Донецькому напрямку.

У Володимира Луньова залишилися троє дітей.

Провести Захисника в останню путь прийшли його рідні, друзі, бойові побратими, колеги по роботі, представники міської влади та мешканці Нікополя.

Запорізька АЕС і Енергодар

Ситуація на окупованій Запорізькій АЕС 11 серпня залишалася небезпечною.

В «Енергоатомі» повідомили про інцидент на четвертому енергоблоці ЗАЕС. Через рішення окупаційного керівництва перевести блок у «гарячий» стан стався витік води з першого контуру реактора у другий. Причиною назвали порушення цілісності третього парогенератора, який розташований у герметичній оболонці блока.

Радіологічного викиду в довкілля не було.

Після інциденту окупаційне керівництво почало переводити четвертий енергоблок у стан «холодного зупину». Водночас повідомлялося про плани перевести шостий енергоблок у «гарячий» стан протягом наступних трьох днів.

В «Енергоатомі» заявили, що такі дії порушують умови ліцензії та вимоги оператора станції. Президент компанії Петро Котін повідомив, що внаслідок пошкодження обладнання четвертого блока було порушено цілісність трьох із п’яти фізичних бар’єрів на шляху поширення радіації.

Водночас станом на 8:00 11 серпня радіаційний стан на ЗАЕС перебував у межах чинних норм.

Напередодні, 10 серпня, через обрив проводів внаслідок ворожого обстрілу було пошкоджено основну лінію електропередачі 750 кВ «ЗАЕС — Дніпровська». 11 серпня повідомлялося, що її вже відремонтували, і напередодні о 19:02 станцію знову підключили до основної лінії живлення.

Рівень води у ставку-охолоджувачі дещо знизився і становив 16,19 метра. За інформацією Міненерго, цього було достатньо для забезпечення потреб станції.

Окремо цього дня увагу привернула ситуація в Енергодарі. Видання Al Jazeera, посилаючись на двох інженерів ЗАЕС, яким вдалося виїхати з окупації, розповіло про присутність у місті підрозділів «кадирівців». За словами співрозмовників видання, вони патрулювали місто, перевіряли документи та телефони мешканців, цікавилися їхніми родичами у ЗСУ та питаннями отримання російських паспортів.

Життя під час війни

Попри постійні обстріли, у Нікополі продовжувало працювати місто. Комунальні підприємства виконували свої функції, а після ранкового обстрілу служби займалися ліквідацією його наслідків.

Освіта

11 серпня у Нікополі підписали меморандум про співпрацю та партнерство в рамках проєкту «Спеціаліст з безпеки в освітньому середовищі». Участь у зустрічі взяли міський голова Олександр Саюк, представники ювенальної поліції, ДСНС та інших служб.

Передбачалося, що в освітніх закладах міста з’явиться фахівець з безпеки. Він мав працювати у взаємодії з поліцією та надзвичайниками, контролювати правопорядок і безпеку учасників освітнього процесу.

Гуманітарна допомога

Важливою частиною життя громад залишалася гуманітарна підтримка. У Марганці міська лікарня 11 серпня отримала чергову гуманітарну допомогу від благодійного фонду «Крила» та «Козацька вежа» у співпраці з італійськими та польськими партнерами. Лікарні передали медикаменти та медичне обладнання. Координацією передачі допомоги займалася депутат міської ради Людмила Гіль.

Також стало відомо, що з 14 серпня мешканці Червоногригорівської громади мали отримувати продовольчі та гігієнічні набори від Всесвітньої продовольчої програми ООН та Міжнародного Червоного Хреста. Допомогу організовували у співпраці з волонтерською платформою «СпівДія» та за сприяння Нікопольської РВА.

Для найбільш вразливих мешканців Червоногригорівської громади також передбачалася грошова допомога від УВКБ ООН за підтримки благодійного фонду «Право на захист».

Підтримка дітей

Ще одним проявом підтримки людей у воєнний час стала поїздка понад 40 дітей з Нікопольського та Криворізького районів на відпочинок до Італії. Діти віком від 7 до 18 років мали провести там понад два тижні. Для них організували відпочинок на Адріатичному морі, екскурсії та відвідування музеїв.

2024 рік

Обстріли

11 серпня 2024 року російські війська продовжили обстрілювати Нікополь та громади району. За даними обласної влади, протягом дня ворог близько десяти разів бив по Нікопольщині артилерією та дронами-камікадзе. Під ударами опинилися Нікополь, Мирівська та Покровська громади.

У Нікополі вранці та протягом дня зафіксували чотири атаки дронами-камікадзе, а також обстріли зі ствольної артилерії. Внаслідок цих ударів пошкоджено чотири приватні житлові будинки, три паркани та лінії електропередачі. Загиблих і поранених не було.

Водночас того дня було оприлюднено підсумок важкого тижня на Нікопольщині. За період із 5 до 11 серпня внаслідок російської агресії загинув один мешканець району, ще 11 людей отримали поранення, серед них двоє дітей віком 1,5 та 12 років. Було пошкоджено близько 40 будинків.

Втрати Захисників

Загинув Захисник з Нікополя

11 серпня 2024 року, на наступний день після свого Дня народження, загинув Захисник з Нікополя Віталій Олександрович Горбарук 10 серпня 1993 року народження.

Про нього відомо, що він рано втратив батьків.

Його взяли до своєї сім’ї Анатолій Іванович та Валентина Кирилівна Гуцеловські, які стали другими батьками Віталію. Віталій ріс добрим, чуйним, відповідальним юнаком. Багато уваги приділяв своїм батькам, які привчили його любові до праці, спорту, поваги до старших та любові до Вітчизни.

У 2012 році Віталій Горбарук закінчив Дніпропетровське училище № 6, а y 2015 році – Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум. Усюди, де він працював, він був авторитетом у товаришів, багато часу приділяв вивченню новітніх технологій в електрониці.

До призову Віталій працював в КП Нікопольський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Він загинув усього через три місяці після призову на військову службу за призовом по мобілізації 17.05.2024 р. Нікопольським РТЦК та СП Дніпропетровської області. Життя воїна обірвалося при виконанні бойового завдання за призначенням під час бойових дій на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

Віталій Горбарук загинув на наступний день після свого 31-го Дня народження – 11.08.2024 року, поблизу н.п. Мартинівка, Суджанського району, Курської області російської федерації.

Але рідні не одразу дізналися про його смерть. Майже сім місяців Захисник вважався зниклим безвісти. У близьких була надія. Але, на жаль, вона не справдилася…

У Віталія залишились батьки та цивільна дружина.

Запорізька АЕС і Енергодар

Однією з найважливіших подій 11 серпня стала пожежа на території окупованої Запорізької атомної електростанції.

Увечері на градирні ЗАЕС спалахнула пожежа. Начальник Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко повідомив, що займання сталося саме на градирні, а не на самій атомній станції, та закликав мешканців не панікувати.

Пізніше Євтушенко повідомив, що, за неофіційною інформацією від джерел з протилежного берега, російські військові могли підпалити у градирні велику кількість автомобільних шин. Він припустив, що це могло бути провокацією або спробою створити паніку серед населення на правому березі колишнього Каховського водосховища.

Повідомлялося, що ЗАЕС працювала у штатному режимі, наскільки це можливо в умовах окупації. Радіаційний фон на той момент залишався в нормі.

Пожежу прокоментував і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що з Нікополя фіксується пожежа на території ЗАЕС, а показники радіації залишаються в нормі. Зеленський наголосив на небезпеці перебування станції під контролем російських військових та закликав до реакції міжнародної спільноти й МАГАТЕ.

Начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак також повідомив, що ситуацію в Нікополі контролюють відповідні служби, а проведені заміри повітря не показали перевищення рівня радіації. За його словами, за ситуацією здійснювалося постійне спостереження.

У матеріалі також пояснювалося значення градирень ЗАЕС. Баштові градирні є важливою частиною системи охолодження станції. Вони розташовані на дамбі між ставком-охолоджувачем та територією, де раніше було Каховське водосховище. Саме через градирні забезпечується охолодження води за допомогою теплообміну з повітрям.

Життя під час війни

Переселенці

Водночас війна продовжувала змінювати життя мешканців міста. У Нікополі працював шелтер, де проживали люди, які втратили житло через російські обстріли, а також переселенці з Донецької та Херсонської областей.

За понад два роки повномасштабної війни російські війська зруйнували на Нікопольщині понад 4 тисячі будинків. У шелтері жили, зокрема, корінна нікопольчанка Тамара разом із донькою та зятем, переселенка з Лимана Світлана та багатодітна мати Любов Осьмакова, яка приїхала до Нікополя з Високопілля Херсонської області.

Для багатьох мешканців шелтера повернення додому було неможливим. Люди намагалися облаштувати побут у нових умовах, хоча продовжували жити поруч із зоною постійних обстрілів.

Діти

Попри обстріли, у місті продовжували працювати безпечні освітні простори для дітей. Протягом тижня там проводили заняття, присвячені природі та безпеці життєдіяльності. Для дітей організували тематичні дні, присвячені метеликам, бджолам, деревам, пташиному співу та творчості на природі.

Життя дітей намагалися підтримувати і за межами міста. 10 серпня ще 29 дітей з Нікопольщини вирушили на відпочинок до Італії. Поїздку організували за підтримки посольства України при Святому Престолі та «Карітас Італія». Діти мали провести два тижні у Сенегалії на березі Середземного моря. Це була вже четверта група дітей з Нікопольщини, яка поїхала на відпочинок до Італії.

Гуманітарна допомога

Важливою частиною життя громади залишалася допомога людям, які опинилися у складних обставинах. Волонтери благодійного фонду «Люди добра» допомагали літнім мешканцям Нікополя з ліками, продуктами та засобами зв’язку. Зокрема, вони придбали медикаменти для жінки з інвалідністю Тетяни, яка не мала достатньо коштів на лікування, а 83-річній Олександрі Свиридівні передали мобільний телефон після того, як її старий зламався. Для жінки це було особливо важливо, оскільки її син захищав Україну на фронті.

Гуманітарна допомога надходила і до громад району. З 5 до 11 серпня для вразливих категорій мешканців Марганецької, Нікопольської та Томаківської громад благодійна організація Global Empowerment Mission Ukraine у партнерстві з Howard G. Buffett Foundation передала близько 146 тисяч літрів питної бутильованої води та 4320 сімейних продуктових наборів.

Тривала також підготовка до видачі продуктових наборів Всесвітньої продовольчої програми ООН у Мирівській, Покровській сільській, Червоногригорівській та Першотравневській громадах. Жителі Покровської сільської, Марганецької, Червоногригорівської та Мирівської громад продовжували отримувати хліб у межах програми ООН.

Окремо допомагали людям, чиє житло постраждало від обстрілів. Представники Гуманітарної місії «Проліска» щодня працювали у Покровській сільській, Мирівській, Марганецькій, Нікопольській та Червоногригорівській громадах, передаючи людям будівельні матеріали та побутові речі.

Також Нікопольська РВА допомагала представникам родин Захисників. Того тижня вісім родин отримали спальні мішки, ліки, продукти швидкого приготування та засоби гігієни.

Освіта

Ще однією важливою подією стало визнання досягнень уродженки Нікополя, директорки та вчительки Олексіївського ліцею Покровської сільської ради Катерини Корзун. Вона втретє потрапила до ТОП-50 найкращих учителів України за версією Global Teacher Prize Ukraine.

2025 рік

Обстріли

11 серпня російські війська продовжили масований терор Нікопольщини. Протягом дня окупанти атакували район безпілотниками та артилерією. У Нікополі було п’ятеро поранених – жінки 60, 64 років та чоловіки 52, 66 та 84 роки.

Важкі поранення отримали чоловіки 55 та 66 років у Марганецькій громаді.

Загалом під ворожим вогнем опинилися Нікополь, Мирівська, Покровська, Червоногригорівська та Марганецька громади. Внаслідок атак виникли пожежі. Були знищені три господарські споруди, приватний будинок, гараж та два автомобілі. Пошкоджено багатоквартирний будинок, підприємства, п’ять приватних осель, навіс, газогін, легкові та вантажні автомобілі. За іншими уточненими даними, у Нікополі пошкоджено один багатоквартирний і шість приватних житлових будинків, промислові та приватні підприємства, два легкові та два вантажні автомобілі.

У Покровській сільській громаді внаслідок влучання FPV-дрона загорівся приватний будинок. Вогонь охопив дах на площі близько 80 квадратних метрів. Рятувальники ліквідували пожежу, люди не постраждали.

Окремо повідомлялося про наслідки атак у Червоногригорівській громаді. Вночі та вранці росіяни били по Червоногригорівці та Придніпровському артилерією і дронами-камікадзе. Там пошкоджено 12 приватних будинків: сім дахів, два фронтони, фасади двох будинків, п’ять господарських споруд, гараж, три паркани, троє воріт, сонячні панелі та 24 вікна.

Нікопольський район був атакований 117 разів дронами-камікадзе російської армії:

• 34 дрони-камікадзе атакували м. Нікополь постраждали
• 2 дрони-камікадзе атакували м. Марганець
• 2 дрони-камікадзе атакували с. Червоногригорівка
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Приміське
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Старозаводське
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Кам’янське
• 2 дрони-камікадзе атакували с. Придніпровське
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Мусіївка
• 2 дрони-камікадзе атакували с. Чортомлик
• 2 дрони-камікадзе атакували с. Олексіївка
• 15 дронів-камікадзе атакували с. Капулівка
• 5 дронів-камікадзе атакували с. Покровське
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Набережне
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Мар’ївка
• 6 дронів-камікадзе атакували с. Іллінка, важкі поранення отримали чоловіки 55 та 66 років
• 2 дрони-камікадзе атакували с. Добра Надія
• 6 дронів-камікадзе атакували с. Вищетарасівка.

Артилерія

• м. Нікополь, 7 обстрілів – поранені чоловіки 52 та 84 роки
• сел. Червоногригорівка, 2 обстріли
• Іллінка, 2 обстріли
• с. Новокиївка, 2 обстріли

Втрати Захисників

Прощання з Героєм

11 серпня 2025 року попрощалися із Захисником у Томаківській громаді.

Проводжали Леоніда Шаповала.

Леонід Володимирович Шаповал був мужнім, добрим та надійним. Люблячим  сином, чоловіком, батьком, другом, який завжди приходив на допомогу. Чоловік став на захист Батьківщини, бо вірив: кожен має робити свій крок, щоб Україна жила.

На фронті  Леонід Шаповал проявив незламний характер, братерську турботу про побратимів. Побратими згадують, що він умів підтримати жартом, коли було важко, і стати надійною опорою в бою. Чоловік ніколи не думав про себе – лише про тих, кого треба прикрити і врятувати.

У громаді повідомляли, що «після тяжких випробувань Леонід відійшов у вічність. Причину смерті чоловіка не називали.

Життя під час війни

Відновлення і благоустрій

Попри щоденні російські атаки, комунальні служби Нікополя продовжували працювати у звичному режимі. Першочерговим завданням залишалося усунення наслідків обстрілів: комунальники оперативно ремонтували пошкоджені будинки, відновлювали інфраструктурні об’єкти та прибирали уламки після ворожих ударів.

Водночас місто не залишалося без звичайного благоустрою. Працівники комунальних підприємств регулярно прибирали вулиці, парки та сквери, вивозили побутове сміття і негабарит, доглядали за зеленими насадженнями.

Цього тижня комунальники виконували поточний ремонт аварійних ділянок дороги на вулиці Трубченка. На вулиці Херсонській тріщини асфальтобетонного покриття заливали бітумною мастикою, щоб запобігти його подальшому руйнуванню.

Окремі бригади займалися покосом трави. Роботи проводили на алеях Червоної та Каштанової, розділовій смузі вулиці Електрометалургів, узбіччях вулиць Раїси Кириченко, Соборної, Європейської, Преображенської, Педагогічної, Світлої, Іллі Рєпіна, Лісної, 50-річчя НЗФ, Бориса Мозолевського та Івана Піддубного. Також косили траву у кварталах приватного сектору, на дитячих майданчиках і міському кладовищі.

Таким чином, навіть під постійними обстрілами комунальні служби не обмежувалися лише аварійними роботами. Вони одночасно підтримували міську інфраструктуру, прибирали Нікополь та виконували роботи, необхідні для нормального функціонування міста.

Гуманітарна допомога

Попри обстріли, гуманітарні організації продовжували працювати безпосередньо у постраждалих населених пунктах.

11 серпня команда Гуманітарної місії «Проліска», яка працює за підтримки UNHCR Ukraine, допомагала мешканцям Червоногригорівської громади. Після нічних та ранкових атак будівельні набори й матеріали для екстреного ремонту пошкодженого житла отримали 12 родин — 16 людей. Ще 11 родинам — 15 людям передали непродовольчі товари першої необхідності. Психологи надали п’ять психосоціальних підтримок, а фахівці провели шість інформаційних консультацій.

Допомога надходила і медичним закладам району. Лікарні Нікополя, Марганця та Покрова отримали загалом 44 сучасні багатофункціональні ліжка зі США: 24 — для лікарень Нікополя, 10 — для Марганця та 10 — для Покрова. Обладнання мало оновити матеріально-технічну базу відділень інтенсивної терапії.

Ветерани і спорт

У Покрові напередодні Дня молоді відбулася матчева зустріч ветеранів та юних футболістів «Разом до Перемоги». Перед грою учасники хвилиною мовчання вшанували полеглих Захисників громади.

Календар війни на Нікопольщині доповнюється

Якщо вам відомі події, пов’язані з війною на Нікопольщині, які сталися саме 11 серпня (2014–дотепер), або ви помітили неточність, повідомте редакції на пошту nikopol.net@ukr.net. Ми перевіримо інформацію і, за наявності підтвердження, доповнимо хронологію.

Зараз тільки розпочата робота над його наповненням. Ми почали з першого дня обстрілів Нікопольщини і зробили календар майже за весь липень і почали серпень.

Тут розповідали, як з’явилася ідея: «Колись настане день, який ми помітимо СОНЕЧКОМ…» Створюємо Календар війни на Нікопольщині: що це таке, де дивитися, як долучитися

Раніше ми писали: Календар війни на Нікопольщині: 10 серпня (оновлюється)

Наш телеграм:тут найоперативніше про події на Нікопольщині сьогодення, максимальне охоплення новин про життя міста Нікополь і району.