Календар війни на Нікопольщині: 16 вересня (оновлюється)

2022 рік

Обстріли

Ніч 16 вересня стала однією із найбільш важких для Нікопольщини. Російські війська обстрілювали Нікополь, Червоногригорівську та Марганецьку громади.

У Нікополі за ніч було три обстріли. За повідомленням обласної влади, ворог випустив по місту понад 40 снарядів із «Градів» та ще близько десятка снарядів зі ствольної артилерії. Постраждала 57-річна жінка.

Пошкоджено 11 багатоповерхових і приватних будинків, ліцей, дитячий садок, центр соціального обслуговування, кілька підприємств, газогони та лінії електропередач. Обстріли спричинили чотири пожежі — горіли майстерня, житловий будинок, господарська споруда та культурно-розважальний центр. Усі займання рятувальники ліквідували.

У Червоногригорівській громаді вночі пролунало близько двох десятків пострілів із «Градів». Були зруйновані або пошкоджені три п’ятиповерхові будинки, магазин та автомобіль. Люди не постраждали.

Також опівночі російські війська обстріляли Марганецьку громаду.

Увечері 16 вересня окупанти знову обстріляли житлову забудову Марганецької територіальної громади. За повідомленням начальника Нікопольської РВА Євгена Євтушенка, були руйнування, двоє жителів отримали осколкові поранення та були госпіталізовані.

У одному із сіл Червоногригорівської громади внаслідок удару пошкоджено три багатоквартирні будинки, магазин-кафетерій та автомобіль.

У підсумках дня Євген Євтушенко повідомив про ще одну характерну для того періоду подію: на протилежному березі окупанти знову, за його словами, необережно палили цигарки біля військової техніки та боєприпасів, унаслідок чого були втрати.

Він також закликав жителів прибережних територій Нікопольського району через загострення бойових дій провести ніч у сховищах або користуватися правилом двох стін.

Втрати Захисників

Прощання з Героєм

У Покрові 16 вересня попрощалися із загиблим Захисником України Олександром Приходьком.

Йому було 45 років. Олександр жив у Покрові, працював та виховував доньок. До війни він працював помічником машиніста крокуючого екскаватора у Покровському кар’єрі.

На фронті був старшим солдатом, стрільцем піхотного батальйону.

11 вересня 2022 року Олександр Приходько загинув під час артилерійського обстрілу на території Високопілля Херсонської області, де брав участь у визволенні Херсонщини від російських окупантів.

Життя під час війни

Освіта

Через війну у батьків школярів виникало питання, чи потрібні дітям медичні довідки за умов дистанційного навчання.

16 вересня обласні фахівці пояснювали, що профілактичні медичні огляди залишаються необхідними незалежно від форми навчання. Для першокласників передбачалося обстеження у вузьких спеціалістів, для інших учнів — огляд сімейного лікаря. Також до школи мали передавати карту профілактичних щеплень.

На той час дистанційно навчальний рік розпочали 762 школи Дніпропетровщини — 90% від їхньої загальної кількості.

Вшанування рятувальників

У Покрові урочисто відкрили вулицю Героїв Рятувальників.

Її перейменували на честь працівників ДСНС, які під час російської агресії першими прибувають на місця надзвичайних ситуацій, у тому числі після ворожих обстрілів, і ліквідовують їхні наслідки, іноді ризикуючи власним життям.

Відкриття вулиці приурочили до Дня рятувальника, який в Україні відзначали 17 вересня.

2023 рік

Обстріли

16 вересня російські війська 7 разів атакували Нікопольщину. П’ять ударів припали на Нікополь — ворог застосовував артилерію та безпілотники. Пошкоджено інфраструктурний об’єкт, триповерховий та приватний житлові будинки.

Ще двічі окупанти били з артилерії по Марганецькій та Мирівській громадах. За повідомленням обласної влади, постраждалих не було.

У ранковому зведенні також повідомлялося про обстріл Марганецької громади.

Втрати Захисників

Загинув Захисник з Нікополя

16 вересня 2023 року на фронті загинув нікополець, працівник Нікопольського заводу феросплавів, Олег Іванович Гордієнко 14.05.1969 р.н..

Сержант 54-ї ОМБр ім. гетьмана Івана Мазепи Гордієнко загинув на Донецькому напрямку.

На Нікопольському феросплавному заводі він працював понад 30 років. Починав слюсарем-ремонтником, пізніше став вогнетривником у плавильному цеху.

«Олег був людиною із золотими руками та серцем, сумирний, товариський. Ми називали його не інакше, як «Гришаня». Що на роботі, що вдома – не відмовлявся від будь-якої праці. Все що просили – виконував. Любив бути корисним, притому не тільки керівництву, але й державі»,— розповідали друзі та колеги Героя.

У 2015 році Олег Іванович служив в АТО. А з початком повномасштабного вторгнення сам прийшов до військкомату, аби захищати Батьківщину.

На війні отримав позивний «Гордий дід», воював під Бахмутом та неодноразово був у самому пеклі. Побратими розповідали про дивовижний випадок: зимою під час штурму наших позицій йому довелося три дні лежати під тілами своїх товаришів. Він відморозив ноги, але вижив, протримався до евакуації з позиції. Під час запеклого бою з російськими агресорами Олег Іванович отримав поранення і потрапив до шпиталю. Пройшов реабілітацію.

Під час перебування у шпиталі, заїхав додому, але востаннє. Повернувшись на бойові позиції після лікування, не зміг уникнути прямого влучання ворожого снаряду, який і обірвав життя «Гордому діду», «Гришані». У Олега Івановича залишилась дружна Майя та доросла донька Олександра, яких він дуже любив.

22 вересня 2023 року у Нікополі проводжали в останню путь полеглого Героя. У той день попрощатися з ним прийшли рідні, друзі, бойові побратими, колеги по роботі, представники міської влади та вдячні жителі міста

Загинув Захисник з Червоногригорівської громади

16 вересня 2023 року виявивши стійкість і мужність, у бою за Батьківщину загинув Захисник Браворіченко Євген Володимирович 1991 р.н., якого було мобілізовано для захисту України 17.01.2023 року.

Про Євгена розповідають, що він гідно і відповідально ніс службу, був солдатом Національної гвардії України – навідником-оператором. Був добрим і надійним товаришем, справжнім патріотом України та мав багато планів на майбутнє, яким не судилося здійснитися

Відспівування та прощання із загиблим Героєм відбулося 23 вересня 2023 року в смт Червоногригорівка.

Боротьба за воду

Через руйнування Каховської ГЕС проблема водопостачання залишалася однією з найгостріших для Нікопольщини.

16 вересня повідомлялося, що централізованого водопостачання не було у Томаківській та Мирівській громадах. Вода подавалася до Нікополя, Покрова, Марганця та Червоногригорівської громади, однак у Покровській сільській та Першотравневській громадах її подача була обмежена.

До населених пунктів Нікопольського та Криворізького районів регулярно підвозили питну воду, працювали пункти її роздачі. Людям також доставляли технічну воду.

Тим часом екологи досліджували стан води та ґрунтів після катастрофи. Проби води й донних відкладень відбирали, зокрема, в акваторії Нікополя та Марганця.

Фахівці наголошували, що наслідки осушення Каховського водосховища будуть довгостроковими. Водосховище виконувало важливу функцію для екосистеми та водопостачання, а його зникнення змінило стан води й ґрунтів на значній території.

Нікополь в центрі уваг ЗМІ

16 вересня вийшов матеріал про те, як Нікополь живе під щоденними обстрілами.

Попри постійні вибухи та повітряні тривоги, місто продовжувало працювати.

За інформацією секретаря Нікопольської міської ради Івана Базилюка, від початку повномасштабної війни російські обстріли пошкодили у Нікополі майже 4,5 тисячі об’єктів інфраструктури. На той час було ліквідовано близько 70% наслідків у житловому секторі.

За словами Івана Базилюка, у Нікополі залишалося до 50 тисяч жителів. Люди, за його словами, не хотіли залишати місто й вважали своїм обов’язком тримати свій «економічний, соціальний, медичний фронт».

Мешканка Нікополя Віра Аршулик показала уламок російського снаряда та розповіла про пошкодження свого будинку. Вибуховою хвилею повибивало вікна, дах був посічений уламками. Частину вікон уже закрили плитами OSB, а дах тимчасово відремонтували.

Місцевий автомеханік Андрій Лемеха розповів, що обстріл застав його на роботі. Снаряд із «Граду» влучив у дах колишньої автошколи.

Життя під час війни

Гуманітарна допомога

Нікопольська районна військова адміністрація підбила підсумки гуманітарної роботи благодійників.

За меморандумом із Project HOPE Ukraine жителі Покровської сільської, Томаківської громад та Нікополя отримали 120 960 літрів питної бутильованої води.

У співпраці з Global Empowerment Mission Ukraine та Howard G. Buffett Foundation жителям Першотравневої громади передали 33 696 літрів води, Мирівської — 50 544 літри, Покровської — 16 848 літрів.

До Марганця спрямували 1 728 сімейних продуктових наборів та 16 848 літрів питної води, а 430 родин Виводівського старостату отримали гігієнічні набори.

Також протягом тижня у селах Мирове, Топила, Настасівка та Весела Федорівка видали 1 500 продуктових наборів Всесвітньої продовольчої програми ООН.

У Томаківській громаді продовжував працювати гуманітарний штаб із банком одягу, допомогою родинам, дитячим харчуванням та підтримкою важкохворих людей.

2024 рік

Обстріли

У ніч на 16 вересня російські війська атакували Нікополь і Марганецьку громаду. Увечері напередодні ворог застосував дрон-камікадзе, а ближче до ночі обстріляв Нікополь зі ствольної артилерії. За попередньою інформацією, люди не постраждали. У Нікополі комунальні служби продовжували усувати наслідки попередніх обстрілів.

Вдень 16 вересня російські війська двічі атакували Марганецьку громаду. Спочатку окупанти скинули боєприпас із БпЛА, а потім ударили артилерією. Люди не постраждали. У Нікополі цього дня, за повідомленням міського голови Олександра Саюка, надзвичайних ситуацій не зафіксували.

Втрати Захисників

Загинув Захисник з Нікополя

Нікополець, командир взводу 1-го батальйону спеціального призначення, молодший сержант в/ч 3057 Полянський Артем Сергійович, 17.01.1998 року народження, загинув 16 вересня 2024 року, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність.

Артем був людиною з добрим серцем та «золотими» руками. Він любив спорт, грав у волейбол за шкільну команду, брав участь у районних та обласних змаганнях. Після закінчення школи, отримав технічну спеціальність і працював на підприємствах нашого міста.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україні, Артем самостійно пішов до лав ЗСУ. Він став частиною легендарного полку «Азов». Чоловік завжди прагнув бути на передовій, захищаючи рідну землю. Артем Полянський отримав медаль «За честь і відвагу» – заслужену нагороду за свою хоробрість та непохитну відданість.

Чоловік був командиром 2-го взводу спеціального призначення. Його рішучість, справедливість і дбайливе ставлення до побратимів допомогли Захиснику здобути глибоку повагу в колективі. А хоробрість і надійність стали прикладом для всіх бійців.

Артем мріяв про мирне життя, власний будинок для своєї родини. Хотів повернутися додому, мати дітей. Його життя обірвав ворожий снаряд… Артем Полянський загинув 16 вересня 2024 року на Донецькому напрямку.

21 вересня Нікополь провів в останню путь ще одного Захисника Артема Полянського.

У нього залишилися батьки, сестра та дружина.

Прощання з Героями

16 вересня Нікополь провів в останню путь Дениса Гуторова, солдата 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха.

Денис Гуторов народився 12 лютого 1989 року. Закінчив Нікопольський професійний ліцей, працював на Нікопольському заводі феросплавів машиністом розливної машини ЦВФ.

У 2014–2015 роках він брав участь в АТО. У січні 2023 року був мобілізований до ЗСУ та воював на «нулі» старшим навідником гранатометного взводу.

4 березня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Водяного Покровського району Донецької області Денис Гуторов зник безвісти. Пошуки тривали, а його рідні довго сподівалися, що він живий. Загибель військового підтвердила ДНК-експертиза.

У Дениса залишилися батько, мати, брат та 5-річна донька Єва.

У міській раді згадували його як доброго, хазяйновитого та розсудливого чоловіка, який любив працювати руками, майструвати, готувати для рідних і дуже любив тварин.

16 вересня Червоногригорівська громада теж прощалася зі своїм Захисником.

Мешканець села Придніпровське, навідник-оператор роти оперативного призначення Національної гвардії України Рожкован Вячеслав Сергійович 11.08.1999 року народження героїчно загинув 08.09.2024 року на Харківщині, боронячи Україну від російських загарбників.

Вячеслав був люблячим сином, братом і другом.

В той день він сміливо прийшов у бій, і його життя обірвалося. Внаслідок штурмових дій противника на позиції Куп’янського району Харківської області, отримав поранення несумісні з життям.

ЗАЕС та Енергодар

16 вересня було оприлюднено заяви Центру національного спротиву щодо ситуації на Запорізькій АЕС.

За даними ЦНС, на території станції окупанти розмістили підрозділи Росгвардії загальною чисельністю до 1300 осіб. Серед них, за твердженням центру, були підрозділи ОМОН «Ахмат-1» та СОБР «Агат».

Також повідомлялося про зберігання на території станції стрілецьких та артилерійських боєприпасів, а навколо Енергодара, за даними ЦНС, окупанти облаштували понад 20 мінних полів загальною протяжністю близько 6,5 км.

У матеріалі також критикувалася робота місії МАГАТЕ та зазначалося, що представникам організації неодноразово не надавали доступу до західної частини двох турбінних залів.

Життя під час війни

Допомога військовим

Нікопольська громада передала військовим дрони та потужні зарядні станції. Техніку придбали за кошти міського бюджету на прохання військових.

Дрони мали посилити напрям аеророзвідки одного з підрозділів ЗСУ. У міській раді наголосили, що підтримка українських військових залишається одним із пріоритетних напрямів роботи громади.

Також голова Нікопольської РВА Євген Євтушенко показав роботу дрона, який напередодні разом із волонтеркою Альоною Чорною передали військовим. FPV-камікадзе призначалися, зокрема, для захисту Нікопольського району, знищення ворожої артилерії, операторів FPV та живої сили противника. Військові повідомили, що передані «пташки» вже працюють на фронті.

Підтримка поранених

У Покрові організовували допомогу для поранених військових: ГЗК Покрова планував поїздку до Нікополя для донорів крові. Автобус мав вирушити 19 вересня. Людей, готових стати донорами, просили мати із собою паспорт, ідентифікаційний код та бахіли.

Допомога ВПО

Нікопольська міська рада оприлюднила важливу інформацію для внутрішньо переміщених осіб похилого віку та людей з інвалідністю.

Йшлося про реалізацію експериментального проєкту, запровадженого постановою Кабміну №888 від 6 серпня 2024 року. Він передбачав організацію для таких ВПО соціальних послуг стаціонарного догляду та підтриманого проживання за принципом «гроші ходять за людиною».

У повідомленні пояснювали повноваження Національної соціальної сервісної служби щодо оцінювання надавачів соціальних послуг та контролю за дотриманням вимог законодавства.

Спорт

Нікопольські спортсмени продовжували виступати на всеукраїнських змаганнях.

На Кубку Закарпатської області з бочча, який проходив 13–15 вересня у Мукачеві, Нікополь представляли Іван Мисляй та Андрій Мороз.

В особистому заліку Андрій Мороз посів друге місце, а Іван Мисляй виборов бронзову медаль. Загалом у змаганнях взяли участь 51 спортсмен із восьми областей України та Києва.

Також юні футболісти Нікополя зіграли товариські матчі у Покрові. Вихованці ДЮСШ «Електрометалург» провели чотири гри: одну виграли, одну завершили внічию та у двох поступилися.

Окремою подією для Нікополя стала історія Оксани Ботурчук — багаторазової паралімпійської чемпіонки та майстрині спорту України міжнародного класу.

На Паралімпіаді-2024 у Парижі уродженка Нікополя здобула срібну та бронзову медалі з бігу. Загалом на той момент у її колекції було 12 паралімпійських нагород: одне золото, дев’ять срібних та дві бронзові медалі.

2025 рік

Обстріли

16 вересня Нікопольщина пережила масовані атаки російських військ дронами та артилерією.

За інформацією ДніпроОВА, загалом росіяни завдали близько чотирьох десятків атак по Нікополю, Мирівській, Червоногригорівській, Марганецькій та Покровській громадах. Використовували безпілотники й артилерію.

Пошкоджені 6 приватних будинків, 3 господарські споруди, підприємство, гараж, інфраструктура, газогін та лінії електропередач. Сталися пожежі, одну господарську споруду знищено, ще один об’єкт горів.

У Нікополі вдень російські війська 11 разів атакували місто дронами-камікадзе та 6 разів били зі ствольної артилерії.

Внаслідок артилерійського обстрілу осколкові поранення отримали три жінки — 56, 68 та 76 років. Одну з постраждалих госпіталізували у важкому стані.

У місті були пошкоджені два приватні житлові будинки, господарська споруда, паркан, промислове підприємство, лінії електропередач та газопровід. Господарську споруду знищено, після обстрілу виникла пожежа.

Нікопольські рятувальники допомагали трьом пораненим жінкам, яких транспортували до медичного закладу. Під час однієї з атак зайнявся дах житлового будинку — пожежу ліквідували вогнеборці.

Нікопольський район був атакований 71 раз дронами-камікадзе російської армії:

• 17 дронів-камікадзе атакували м. Нікополь
• 8 дронів-камікадзе атакували м. Марганець
• 5 дронів-камікадзе атакували с. Придніпровське
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Мар’ївка
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Добра Надія
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Вищетарасівка
• 1 дрон-камікадзе атакував сел. Чортомлик
• 5 дронів-камікадзе атакували с. Покровське
• 7 дронів-камікадзе атакували с. Капулівка
• 2 дрони-камікадзе атакували с. Набережне

Артилерія

• м. Нікополь, 8 обстрілів
• м. Марганець
• с. Мар’ївка, 2 обстріли
• с. Новокиївка
• с. Покровське, 3 обстріли
• с. Вищетарасівка

Втрати Захисників

Помер Захисник з Нікополя

16 вересня 2025 року, під час проходження військової служби, в лікарні міста Дніпра помер нікополець Косенко Сергій Віталійович, 15.02.1978 р.н., солдат в/ч А4862. У нього залишилась цивільна дружина.

Прощання з Героєм

У Покрові 16 вересня попрощалися з Ігорем Васильовичем Семаком.

Захисник був старшим солдатом, майстром ремонтної майстерні озброєння ремонтного взводу ракетно-артилерійського озброєння. Йому був 51 рік.

Ігор Семак загинув на початку червня 2024 року під час бойових дій у районі населеного пункту Нетайлове Покровського району Донецької області. Додому він повернувся лише через 15 місяців після загибелі. У Покрові рідні, друзі, представники влади та містяни провели Героя в останню дорогу.

Евакуація

«Білі янголи» разом із волонтерами допомогли 47-річній жінці та її сину виїхати з небезпечної прибережної території Нікополя.

Поліцейські допомогли родині завантажити речі та доставили її у безпечніше місце. Жінка розповіла, що взимку у двір сусідів прилетів російський снаряд, який, на щастя, не вибухнув.

Життя під час війни

Як війна змінила Нікополь

У Нікополі показали, як змінилася набережна за роки повномасштабної війни. На фотографіях порівняли її вигляд у 2021 році та у 2025-му. До великої війни набережна була зеленим, чистим і охайним місцем відпочинку, де містяни гуляли та рибалили. У 2025 році територія заросла травою, а сама набережна залишалася одним із найнебезпечніших місць міста, перебувати там людям було заборонено.

Гуманітарна допомога

У Марганецькій громаді 16 вересня продовжили видавати допомогу мешканцям, чиє житло постраждало від обстрілів.

За підтримки УВКБ ООН гуманітарна місія «Проліска» передала:

будівельні набори та матеріали для екстреного ремонту — 19 домогосподарствам;

непродовольчі товари першої необхідності — 18 домогосподарствам.

Медицина

У Нікопольській дитячій міській лікарні подякували компанії Sunvita Group, яка на постійній основі підтримує медзаклад та забезпечує його вологими серветками.

У лікарні зазначили, що потік пацієнтів зріс, а дезінфекція рук, поверхонь, поручнів та обладнання є важливою частиною роботи.

Допомога тваринам

У Марганці оголосили про другий етап безкоштовної стерилізації безхатніх тварин. Благодійний фонд Happy Paw мав розпочати програму 17 вересня. Протягом двох днів планували прооперувати 200 безпритульних котів і собак, а також вакцинувати їх від сказу. Для стерилізації працювала виїзна команда ветеринарів.

Перший етап програми був проведений у Марганці в серпні 2025 року: тоді стерилізували та вакцинували 191 безхатню тварину — 92 котів і 99 собак. Із них 68 були дикими або асоціальними тваринами, яких відловлювали спеціальні ловці; двох після стерилізації вдалося одразу прилаштувати в родини.

Спорт

Ксенія Рожкован із Нікопольщини у складі команди «Дніпро-1» здобула срібну медаль чемпіонату України Суперліги-2025 з бадмінтону. Спортсменка представляє Придніпровський старостат Червоногригорівської громади.

Культура

У Покрові у вересні проводили заходи зі збереження нематеріальної культурної спадщини: майстер-клас із петриківського розпису та заходи до Дня борщу. У бібліотеках громади знайомили мешканців із кулінарними традиціями, а в клубах ділилися родинними рецептами.

У Марганці хореографічний колектив «Браво» успішно виступив на всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Кубок Зірок». Для підготовчої групи це був дебют — вона здобула перше місце. Молодша група також виборола перемогу.

16 вересня стало відомо про смерть талановитого співака з Нікопольщини Віталія Борща. Деякий час він працював у Придніпровському Будинку культури, мав чудовий голос, а згодом виступав на великій сцені. Прощання з Віталієм Борщем запланували на 17 вересня.

Про щастя під час війни

Також цього дня розповідали про трійнят з Нікополя — Віру, Надію та Любов. Дівчатка народилися передчасно, на 31-му тижні вагітності, після кесаревого розтину. Вони проходили лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених. За словами лікарів, прогноз був добрим, однак дітям потрібно було набрати вагу та налагодити харчування перед випискою додому.

Календар війни на Нікопольщині доповнюється

Якщо вам відомі події, пов’язані з війною на Нікопольщині, які сталися саме 16 вересня (2014–дотепер), або ви помітили неточність, повідомте редакції на пошту nikopol.net@ukr.net. Ми перевіримо інформацію і, за наявності підтвердження, доповнимо хронологію.

Зараз трвиає робота над наповненням календаря. Ми почали з першого дня обстрілів Нікопольщини і зробили календар майже за весь липень, за весь серпень. Збираємо інформацію про вересень.

Тут розповідали, як з’явилася ідея: «Колись настане день, який ми помітимо СОНЕЧКОМ…» Створюємо Календар війни на Нікопольщині: що це таке, де дивитися, як долучитися

Раніше ми писали: Календар війни на Нікопольщині: 15 вересня (оновлюється)

Наш телеграм:тут найоперативніше про події на Нікопольщині сьогодення, максимальне охоплення новин про життя міста Нікополь і району.