Календар війни на Нікопольщині: 3 вересня (оновлюється)

2022 рік

Обстріли

Уночі 3 вересня 2022 року російські війська обстріляли Нікополь та Марганець з «Градів» і важкої артилерії. У Нікополі минулося без руйнувань та постраждалих.

По Марганцю росіяни випустили близько 20 реактивних боєприпасів «Град». Пошкоджені житлові будинки, гаражі, автомобілі, газо- та електромережі.

У Нікопольському районі також було зафіксовано влучання на відкриту територію без руйнувань і жертв.

Евакуація

Через Нікополь 3 вересня продовжував курсувати потяг Запоріжжя — Львів із трьома безкоштовними евакуаційними вагонами. Відправлення зі станції Нікополь — о 12:58.

Евакуаційні вагони були призначені для мешканців Нікополя та Марганця, які хотіли виїхати у безпечніші регіони.

Начальник Нікопольської РВА Євген Євтушенко повідомив, що через постійні атаки з територій уздовж Каховського водосховища виїхала значна частина населення.

У зоні потенційного ураження російських військ залишалося близько 80 тисяч людей — приблизно 40% населення територій, розташованих на березі водосховища.

Євтушенко наголосив, що йдеться про цивільних людей, які не пов’язані з військовими діями.

Енергодар і ЗАЕС

3 вересня Запорізька АЕС знову втратила зв’язок з останньою працюючою зовнішньою лінією електропередачі.

Станція продовжила отримувати електроенергію через резервну лінію.

Один із двох працюючих енергоблоків був відключений через обмеження в мережі. Другий реактор продовжував виробляти електроенергію, необхідну для охолодження та інших важливих функцій безпеки станції, а також для побутових і промислових потреб.

Представники МАГАТЕ залишалися на станції для спостереження за ситуацією.

Російські окупанти поширили чергову заяву про нібито «український десант на 40 човнах», який рухався в бік Енергодара.

У повідомленні зазначалося, що ці заяви були підхоплені російськими пропагандистськими медіа. Напередодні подібними вигадками окупанти виправдовували масовані обстріли Нікополя та Енергодара.

Життя під час війни

Допомога безпритульним тваринам

Волонтери Нікополя отримали грант швейцарської компанії NetAp на стерилізацію безпритульних тварин.

За грантові кошти планували щомісяця стерилізувати 40 кішок та 30 собак.

Волонтери наголошували на гостроті проблеми, адже через війну в місті опинилися тисячі покинутих домашніх тварин.

2023 рік

Обстріли

Під ранок 3 вересня 2023 року російські війська обстріляли Покровську сільську громаду зі ствольної артилерії та РСЗВ «Град». Випустили понад 30 снарядів.

Було пошкоджено 5 багатоповерхових будинків, об’єкт цивільної інфраструктури та 4 автомобілі, один автомобіль знищено. Люди не постраждали.

Вдень окупанти чотири рази били по Марганецькій та Червоногригорівській громадах, випустивши понад 20 снарядів. Загиблих і поранених не було, виникли дві пожежі — горіла трава.

У Нікополі 3 вересня обстрілів не зафіксували, місто продовжувало усувати наслідки попередніх атак.

Втрати Захисників

Загинув Захисник з Марганця

Марганчанин Вітренко Вадим Іванович героїчно загинув 03.09. 2023 року, захищаючи Україну на Донецькому напрямку. Довгий час вважався зниклим безвісти.

Народився Вадим Вітренко  08.12.1999 року в невеличкому селі Добра Надія на березі Каховського водосховища. Там пройшли дитинство та юні роки хлопця. Навчався в Добронадіївському НВК І-ІІІ ступенів.

В сім’ї був старшою дитиною. Мріяв жити у великому місті і, вступивши до Запорізького  професійного ліцею залізничного транспорту, розпочав самостійне студентське життя. Навчаючись, паралельно пішов працювати на ПАТ «Запоріжсталь» за професією газозварювальник. Цікавлячись цим напрямком, Вадим планував розвиватись у даній галузі.

З жовтня 2019 року по квітень 2021 року проходив строкову службу в Національній Гвардії України в м. Одеса. Там і отримав позивний «Ветер», яке так і залишилось з ним навіть в цивільному житті. Вбиті росією мешканці Нікопольщини: Захисник з Марганця Вадим Вітренко сьогодні відзначав би 26-річчя Повернувшись, продовжував працювати, та планувати майбутнє життя. Освідчився у коханні нареченій, з якою був у стосунках з юних літ, а в липні 2024 року одружився.

Завжди був душею компанії, міг підтримати розмову, знайти спільні інтереси, та полюбляв розповідати історії.

В січні 2023 року став на захист Батьківщини, спочатку в 60-й окремій механізованій бригаді (60 ОМБр), де займав посаду командира відділення. У квітні був направлений до Центру розмінування у місті Кам’янець-Подільський. Пізніше, в серпні, був переведений до 24-го окремого штурмового  батальйону «Айдар». лизькі розповідають, що Вадим був «людиною слова», завжди казав: «Почав, то вже йди до останнього». Так воно завжди й було. Вадим знав, що це буде останнє для нього бойове завдання, і знав, що не повернеться з нього, але пішов. Вбиті росією мешканці Нікопольщини: Захисник з Марганця Вадим Вітренко сьогодні відзначав би 26-річчя

Найбільший страх в житті Вадима був – не встигнути стати батьком. На жаль, так воно й сталось. Виконуючи бойове завдання 03.09 2023 року на Донецькому напрямку, в населеному пункті Кліщіївка, воїн поклав своє життя за незламність, свободу та незалежність нашої Держави.

До лютого 2024 року вважався зниклим безвісти, і лише 19 лютого вдалось повернути Героя додому, та з шаною поховати на Алеї Слави в м. Марганець. У Захисника залишилися дружина, мати, батько та молодший брат.

Нікополь в центрі уваги ЗМІ

Нікополь відвідали журналісти з Бельгії, а також 11-го каналу, телеканалів FREEДОМ та «Інтер».

Вони спілкувалися з мешканцями, які пережили обстріли, освітянами та комунальниками, щоб показати Україні та світу, як живе місто під майже щоденними атаками.

Міська влада наголошувала: попри війну працюють комунальні підприємства, бізнес і міська інфраструктура.

У Нікополі розповіли історію мешканців, чий будинок був сильно пошкоджений російським обстрілом 31 серпня. Половину будинку фактично знищив снаряд. Родина збирала уламки та намагалася оговтатися від пережитого.

Попри обстріли, родина заявляла, що виїжджати з Нікополя не планує.

ЗАЕС та Енергодар

На Запорізькій АЕС тривала складна ситуація з електроживленням. Станція втратила зв’язок із зовнішньою лінією електропередачі, а один із двох працюючих енергоблоків був відключений через обмеження в мережі.

Інший реактор продовжував виробляти електроенергію для охолодження та інших важливих функцій безпеки станції.

В Енергодарі повідомили також про 4970 підручників восьми найменувань для учнів 6 класів, отриманих за рахунок державного бюджету.

Життя під час війни

Гуманітарна допомога

Понад 3 тисячі мешканців Мирівської громади отримали грошову допомогу від чеської гуманітарної організації «Людина в біді».

Загалом упродовж літа мешканці Марганецької, Червоногригорівської, Мирівської, Покровської та Першотравневської громад отримали 262 368 літрів бутильованої питної води.

Жителям Вищетарасівки також передали 400 гігієнічних наборів від Global Empowerment Mission Ukraine та Howard G. Buffett Foundation.

Історія та краєзнавство

Під час краєзнавчої експедиції, яка відбулася 2 вересня у Томаківці, виявили понад 30 старовинних хрестів, більшість із них — кам’яні.

Старовинне кладовище позначене ще на карті 1853 року. На деяких хрестах збереглися написи. Краєзнавець Мар’ян Корбут закликав небайдужих допомогти впорядкувати територію.

Спорт

Нікопольська спортсменка Аліна Щигарева стала призеркою Кубка Європи зі скелелазіння серед дорослих, посівши 3 місце в загальному заліку. Її землячка Оксана Бурова посіла 5 місце.

Допомога тваринам

У Нікополі 3 вересня освятили перший притулок для котів. Обряд здійснило духовенство Нікопольського благочиння.

Притулок працював попри війну та обстріли, а у березні прийняв евакуйованих тварин із Бахмута.

Земельні питання

У Червоногригорівській громаді відновили доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав. Це дозволило мешканцям знову оформлювати право власності на житлові будинки та земельні ділянки.

2024 рік

Обстріли

З вечора 2 вересня, вночі та вранці 3 вересня 2024 року російські війська п’ять разів атакували Нікополь дронами-камікадзе та обстрілювали місто зі ствольної артилерії.

У Нікополі було пошкоджено адміністративну будівлю та об’єкт інфраструктури, виникла пожежа, яку загасили рятувальники. Загиблих і поранених не було.

Під атаками також перебувала Марганецька громада.

У Нікополі під час обстрілу була тяжко поранена 84-річна жінка. Її будинок вигорів ущент.

Рятувальники, які гасили пожежу під обстрілами, винесли з будинку поранену собачку. Волонтери забрали тварину до ветеринарної клініки, де їй видалили уламок із лапи та надали допомогу.

Стан господарки залишався важким, а будинок був знищений.

ЗАЕС і Енергодар

Запорізька АЕС опинилася у зоні підвищеного ризику.

Через російські обстріли 2 вересня була пошкоджена одна з двох зовнішніх повітряних ліній, через які станція отримувала живлення від української енергосистеми.

ЗАЕС залишилася підключеною лише до однієї лінії. У разі її пошкодження станція могла втратити зовнішнє живлення насосів, необхідних для охолодження реакторів та басейнів витримки палива.

Українські фахівці не могли розпочати ремонт пошкодженої лінії через загрозу повторного російського обстрілу.

Життя під час війни

Робота комунальників

Попри обстріли, комунальні служби Нікополя продовжували працювати.

Працівники Автодору очищали дороги на вулицях Героїв Чорнобиля та Незалежності України, вирівнювали узбіччя на Патріотів України, ремонтували вибоїни на Степана Бандери, заливали тріщини на Херсонській та фарбували пішохідні переходи.

Гуманітарна допомога

Томаківська громада отримала 11 потужних генераторів від благодійного фонду «Відновлення України».

Генератори мали допомогти громаді впоратися зі складною ситуацією в енергетиці.

Для доставки вантажу з Дніпра знадобився спеціальний транспорт та техніка для розвантаження.

Нікополь отримав від іспанської неурядової організації «Терраса — допомога дітям України» партію лікарських препаратів.

Ліки мали безкоштовно видавати пацієнтам міські лікарі в амбулаторіях.

За словами директорки Нікопольського центру первинної медико-санітарної допомоги, препаратами планували забезпечити понад 300 пацієнтів. Серед них — антибіотики, цукрознижувальні, жарознижувальні та гіпотензивні препарати.

Допомога фронту

3 вересня окремо розповіли про волонтерів, які від початку повномасштабної війни постійно допомагали ЗСУ.

Серед напрямів зборів — РЕБ для морпіхів 37-ї ОМБр, дрони для захисників Нікополя, купольний РЕБ для Нікопольського батальйону ТРО, РЕБ для десантників 81-ї бригади та матеріали для маскувальних сіток.

Благодійність

У Нікополі оголосили збір коштів на лікування Олега Шорнікова, який отримав важке осколкове черепно-мозкове поранення під час обстрілу 26 серпня.

На той момент чоловік перебував у реанімації обласної лікарні у вкрай тяжкому стані. Друзі просили допомогти йому та його родині.

Підтримка людей старшого віку

У Покрові знову відкрився Університет третього віку, який працював при територіальному центрі вже близько десяти років.

У новому навчальному році слухачі могли відвідувати факультети «Україна: від минулого до сучасного» та «Основи здоров’я».

Організатори наголошували, що під час війни цей проєкт особливо важливий для людей похилого віку — як можливість спілкування, самореалізації та психологічної підтримки.

Спорт

Легкоатлетка, родом із Нікополя, Оксана Ботурчук здобула бронзову медаль на Паралімпійських іграх у Парижі.

Вона посіла третє місце у бігу на 400 метрів, показавши результат 55,67 секунди.

2025 рік

Обстріли

3 вересня 2025 року Нікополь і район протягом дня перебували під інтенсивними російськими атаками — ворог застосовував FPV-дрони та артилерію.

Під вогнем були Нікополь, Покровська, Мирівська, Марганецька та Червоногригорівська громади.

У Нікополі внаслідок артилерійського обстрілу загинув 51-річний чоловік.

Згодом стало відомо, що це був житель Нікополя Олег Миколайович Кузнєцов.

Все своє життя Олег Кузнєцов провів у Нікополі. Працював на місцевих підприємствах, розвозив хліб, працював охоронником, а останнім часом заробляв на життя в таксі.

Олег Миколайович належав до тих людей, які завжди працювали чесно і старанно, знаходячи своє місце там, де була потрібна його праця. Він був людиною звичайною, але саме з таких — простих і трудолюбивих — складається сила і характер нашого міста.

Його життя, як і життя тисяч українців, було обірване війною.

У вбитого чоловіка залишилися двоє дорослих дітей та онуки.

У Покровській громаді була поранена 49-річна жінка, яка лікувалася амбулаторно.

У Нікополі рятувальники вивели з палаючого будинку 59-річного чоловіка.

Через обстріли виникли пожежі.

Пошкоджено приватні будинки, господарські споруди, паркани, гараж, багатоповерхівку, нежитлову будівлю та інфраструктуру.

Нікопольський район був атакований 89 разів дронами-камікадзе російської армії:

• 21 дрон-камікадзе атакували м. Нікополь
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Чортомлик
• 1 дрон-камікадзе атакував с. Придніпровське
• 5 дронів-камікадзе атакували с. Мар’ївка
• 4 дрони-камікадзе атакували с. Іллінка
• 5 дронів-камікадзе атакували с. Добра Надія
• 8 дронів-камікадзе атакували с. Вищетарасівка
• 2 дрони-камікадзе атакували с. Олексіївка
• 4 дрони-камікадзе атакували с. Капулівка
• 4 дрони-камікадзе атакували с. Покровське
• 2 дрони-камікадзе атакували в напрямку с. Старозаводське

Артилерія

• м. Нікополь, 3 артобстріли
• сел. Червоногригорівка
• с. Добра Надія

Наслідки обстрілів для Вищетарасівки

Село Вищетарасівка продовжувало потерпати від щоденних артилерійських обстрілів та атак дронів.

Внаслідок однієї з атак було пошкоджено 23 приватні будинки, ще два будинки згоріли.

Пошкоджені також щоглова трансформаторна підстанція та лінія електропередачі.

Гуманітарна місія «Проліска» допомогла 23 постраждалим родинам: надала будівельні матеріали для екстреного ремонту, непродовольчі товари та психологічну підтримку.

Втрати Захисників

Загинув Захисник з Нікополя

3 вересня 2025 року загинув Недобуга Олексій Анатолійович 15.01.1974 р.н., старший солдат 92-ої окремої штурмової бригади.

Олексій Недобуга народився і виріс у місті Нікополь. Опанувавши професію токаря у професійно-технічному училищі, свою долю пов’язав зовсім з іншою спеціальністю: у 1994 році був прийнятий в агломераційний цех Нікопольського заводу феросплавів, де і пропрацював усе життя.

Спочатку Олексій Анатолійович займав посаду дозувальника, потім, більш ніж 10 років, виконував виробничі завдання у якості машиніста охолоджувачів. З 2007 був призначений бригадиром шихтового двору, а з 2012 – слюсарем-ремонтником 5 розряду енергослужби АГЦ.

Колеги кажуть, що Олексій Анатолійович вже міг би бути на заслуженому відпочинку, адже мав «гарячий» стаж. Але війна росії проти України поламала усі мирні плани.

В серпні 2023 року Олексій Недобуга був призваний до лав Збройних Сил України в 92 окрему штурмову бригаду. На службі у війську демонстрував старанність, витримку і сміливість. Вмів знаходити нестандартні рішення у складних ситуаціях. Спочатку захищав Україну у якості штурмовика, а згодом був переведений на посаду зовнішнього пілота-оператора безпілотних літальних апаратів. 3 вересня, під час виконання бойових завдань у Донецькій області Олексій Недобуга прийняв свій останній бій.

Рідні та колеги згадують його як чуйного, доброго сім’янина.

Разом з дружиною Анною виростили та виховали доньку і сина, проживши у щасливому шлюбі 33 роки. Мріяв виховувати онуків, але не судилось…

В останню путь Олексія Анатолійовича Недобугу провели у місті Біла Церква, Київської області.

Прощання з Героєм

3 вересня Покров провів в останню путь 29-річного Захисника Сергія Братківського, який загинув на Донеччині, виконуючи бойове завдання поблизу Уманського. З травня 2024 року він вважався зниклим безвісти.

Сергій Братківський народився 4 червня 1994 року в селі Княжин Житомирської області.

З дитинства вирізнявся відкритістю, доброзичливістю, допитливістю та працьовитістю.

Навчався у місцевій школі. Після закінчення 9 класів переїхав до Покрова, де вступив до ПТУ №50. Там здобув кілька професій: електрослюсаря чергового та з ремонту устаткування, електрогазозварника, стропальника. Згодом навчався у Криворізькому політехнічному технікумі, отримавши спеціальність техніка-електромеханіка гірничого. Продовжив вивчати гірничу справу у Криворізькому національному університеті. Працював електромеханіком з обслуговування ліфтів на підприємстві «Дніпроліфт», в охоронному агентстві у Кривому Розі, а після повернення до Покрова — на підприємстві «Максіпром Груп». Спочатку обіймав посаду слюсаря чергового та з ремонту обладнання, пізніше — майстра гірничої дільниці. Останнім місцем роботи став Птахокомплекс «Дніпровський», де Сергій працював оператором швидкоморозильних апаратів.

У серпні 2023 року, під час повномасштабного вторгнення рф, став на захист України. Служив командиром розвідувальної групи, мав звання старшого лейтенанта. Побратими згадують його як людину честі, яка вирізнялася конструктивністю, відповідальністю та готовністю завжди підтримати. Виконував бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках. Після поранення повертався у стрій. 12 травня 2024 року Сергій Братківський загинув, виконуючи бойове завдання біля села Уманське Покровського району Донецької області, виявивши мужність, стійкість та відданість присязі. Деякий час вважався зниклим безвісти.

Захиснику було 29 років.

Воїна поховано у Покрові на Центральному кладовищі.

У Сергія залишилися батьки, дружина, сестра та брат.

Захисника нагороджено орденом “Богдана Хмельницького” III ступеня,

Життя під час війни

Гуманітарна допомога і підтримка мешканців

104 мешканці прибережних територій Марганця отримали гігієнічні набори від чеської гуманітарної організації «Людина в біді».

Підтримка сімей з дітьми

У Покрові вперше запровадили соціальні послуги для сімей із дітьми з інвалідністю.

Серед них — тимчасовий відпочинок для батьків, соціальний супровід сімей у складних життєвих обставинах та супровід під час інклюзивного навчання.

Послуги надавалися в межах спільного з ЮНІСЕФ проєкту.

15 дітей з Нікополя віком від 10 до 16 років у серпні відпочили у Могилівській громаді. Поїздку організували в межах співпраці Нікопольської міської влади з Могилівською територіальною громадою.

Діти перебували у пришкільному таборі, купалися в річці Оріль, гуляли лісовими стежками, відвідали Калитву та Китайгородські церкви, еко-парк у Туровому і контактний зоопарк. Також були заняття у танцювальній студії «DM DANCE MOVES», зустріч із представником ДСНС, вікторини та конкурси.

Юридична допомога

У Томаківській громаді з вересня почала працювати параюристка БФ «Право на захист», яка безкоштовно консультує мешканців, ВПО та постраждалих від війни.

Спорт

У Нікополі ДЮСШ «Трубник» оголосила набір дітей на заняття з настільного тенісу, скелелазіння, баскетболу, дзюдо, вільної боротьби та футболу.

Календар війни на Нікопольщині доповнюється

Якщо вам відомі події, пов’язані з війною на Нікопольщині, які сталися саме 3 вересня (2014–дотепер), або ви помітили неточність, повідомте редакції на пошту nikopol.net@ukr.net. Ми перевіримо інформацію і, за наявності підтвердження, доповнимо хронологію.

Зараз трвиає робота над наповненням календаря. Ми почали з першого дня обстрілів Нікопольщини і зробили календар майже за весь липень, за весь серпень. Розпочали вересень.

Тут розповідали, як з’явилася ідея: «Колись настане день, який ми помітимо СОНЕЧКОМ…» Створюємо Календар війни на Нікопольщині: що це таке, де дивитися, як долучитися

Раніше ми писали: Календар війни на Нікопольщині: 2 вересня (оновлюється)

Наш телеграм:тут найоперативніше про події на Нікопольщині сьогодення, максимальне охоплення новин про життя міста Нікополь і району.