[:ru]«Парк Рошен» в Киеве: интервью с создателями зеленой сказки, поразившей никопольчан (фото)[:ua]«Парк Рошен» у Києві: інтерв’ю з творцями зеленої казки, що вразила нікопольців (фото)[:]

16 октября 2021 года делегация, состоящая из специалистов благоустройства и ландшафтных дизайнеров, побывала в Киеве на выездном семинаре «По изюминкам столичных парков», организованном редактором журнала L&A. Ландшафт и Архитектура Ольгой Камоликовой. В состав делегации входили и несколько никопольчан.

В выездном семинаре принимали участие и никопольчане. Фото предоставлено Ольгой Камоликовой

Фото предоставлено Ольгой Камоликовой

В ходе мероприятия участники экскурсии не только любовались красотами парков, но и перенимали ценный опыт, общались со специалистами, воплощавшими в жизнь проектные решения ландшафтного дизайна.

Одним из парков, который посетили, стал «Парк Рошен», расположенный на месте старых цехов фабрики имени Карла Маркса. Этот невероятный проект был реализован несколько лет назад, и сейчас парк является одним из любимых мест проведения досуга киевлян и гостей города. Здесь приятно отдыхать в любое время года.

Кстати! Уже завтра, 16 ноября, в 15:30 в Никополе проведут обсуждение выездного семинара. Принять участие может каждый желающий. Мероприятие пройдет в онлайн и офлайн форматах. Это возможность пообщаться непосредственно с киевским ландшафтным дизайнером Еленой Бальжик и Алексеем Ивановым, которые занимались организацией общественного пространства «Парк Рошен», просмотреть видео-фрагменты экскурсии и т.д. Вот ССЫЛКА НА МЕРОПРИЯТИЕ в Фейсбуке. Зарегистрироваться для участия в обсуждении можно по ЭТОЙ ССЫЛКЕ 

Ландшафтный дизайнер Елена Бальжик рассказывает участникам семинара о работе над реализацией проекта “Парк Рошен”. Фото предоставлено Ольгой Камоликовой

Предыстория проекта «Парк Рошен» в Киеве

В 2014 году руководство фабрики «Рошен» решило перенести часть производственных мощностей в Винницу и Борисполь, а на территории фабрики в Киеве создать общественное пространство «Roshen Plaza» и главный офис корпорации. Главной задачей было – превратить промышленную территорию в открытое уютное пространство для жителей и гостей столицы.

В 2016 году прошел закрытый конкурс на создание концепции площади территории фабрики «Рошен», в котором приняли участие 6 компаний – три украинские и столько же иностранных. Победила французская компания «In Situ». А украинские компании привлекались в качестве местных ландшафтных дизайнеров и архитекторов. Они должны были провести адаптацию проекта к украинским реалиям и строительным нормам.

TERi-TORi

Украинская компания TERi-TORi стала одной из тех, кого нужно благодарить за новую изюминку Киева – «Парк Рошен». Сотрудники этой компании занимались ландшафтным дизайном парка.

Nikopolnews пообщался с представителями компании – руководителем Алексеем Ивановым и ландшафтным дизайнером Еленой Бальжик – и узнал много интересного. О фишках «Парка Рошен», о мировых тенденциях ландшафтного дизайна, о ситуации в Украине и о том, как в даже небольших городах, таких как Никополь, без дополнительных вложений удачно организовывать общественное пространство.

Сразу отметим, что в ходе общения с ребятами сделали для себя два вывода. Первый: еще раз убедились в том, что успеха в своем деле добиваются УВЛЕЧЕННЫЕ люди. Которые горят своей работой, выкладываясь на 200%, любят то, чем занимаются по-настоящему. Именно такими, увлеченными своим делом людьми, являются, на наш взгляд, супруги Елена и Алексей. Это ОЧЕНЬ чувствовалось во время нашей беседы.

И вывод второй: совсем не дефицит финансов, как принято думать, мешает украинским городам получать удачно организованные общественные пространства: уютные, красивые, удобные. Причина совсем в другом. Но о ней – ниже.

Интервью с Алексеем Ивановым и Еленой Бальжик – реализаторами проекта «Парк Рошен» в Киеве

Алексей, Елена, никопольчане побывали на экскурсии в парке «Рошен» и были впечатлены увиденным. И, конечно же, нам хочется узнать побольше об авторах проекта, о тех, кто реализовывал это в Киеве, и о самом проекте. Расскажите, пожалуйста, немного о себе. Кто вы по образованию? Как давно занимаетесь ландшафтным дизайном? Как пришли в эту профессию?

• Ландшафтный дизайнер Елена Бальжик – закончила Львовский государственный лесотехнический университет по специальности “ландшафтная архитектура”. За 20 лет работы было создано десятки садов.
• Иванов Алексей – руководитель компании TERi-TORi, технический директор. Образование инженерное – КПИ и Факультет наноэлектроники и нанотехнологий, Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля.

– Интересуемся современными тенденциями и подходами в ландшафтном дизайне, урабнистике. Считаем, что ландшафтный дизайн — это не только цветочки и деревья, — это целая система решений, которая призвана выполнять определенные функции, быть устойчивой и мультифункциональной, красивой и практичной.

Мы постоянно изучаем мировую практику и стремимся изменить закостенелое и устаревшее мышление, что дерево – это исключительно кислород и много листьев по осени. Что озеленение – это просто: выкопал в лесу дерево, засунул его в ямку, полил, забыл. А приживется или нет – посмотрим, пусть борется. Так зачастую делается у нас в Украине. И это беда. Это пустая трата денег и серые, неуютные города. Мы стараемся всеми силами бороться с закостенелыми стереотипами, которые мешают развиваться ландшафтному дизайну в нашей стране, наконец привнести современность в наш отстающий мир ландшафта!

– «Парк Рошен» – пример успешно организованного общественного пространства. Можно ли сказать, что он – ваша лучшая работа?

– Следует подчеркнуть, что «Парк Рошен» – не наш проект. Мы лишь реализовывали проект французов. И сравнивать с другими нашими работами, наверное, не очень корректно. Так как до этого мы ничего такого масштабного, общественного не делали. У нас за плечами масса реализованных собственных проектов, но это частные заказы – не городского масштаба.

От редакции: Вот несколько фото реализованных проектов команды TERi-TORi

– А «Парк Рошен» – безусловно, значимая, интересная и одновременно не простая работа! Которая нас увлекла, с которой мы справились, получив невероятный опыт и удовольствие. Мы смогли прикоснуться к европейским технологиям на практике!!! А не только из семинаров и сетевых ресурсов.

Общественное современное пространство, воплощение его в жизнь с правильным подходом, хорошими заказчиками и в родном городе — ЭТО МЕЧТА! ДА!

– Как получилось, что именно вы и ваша фирма были выбраны для адаптации французского проекта по созданию общественного пространства на месте бывших цехов фабрики «Рошен»?

– О данном проекте, намерении и тендере мы узнали на ландшафтной конференции от коллег. Поскольку на момент доклада тендер был завершен, проектант выбран, мы утратили интерес. В свободном доступе особой информации не было – 2-4 визуализации и все.

А спустя достаточно приличное время к нам обратилась корпорация «Рошен». Нас пригласили принять участие в просчете работ и адаптации ассортимента растений, грунтосмесей и реализации проекта в части озеленения. На тот момент мы думали, парк уже реализован, но это было не так.

Наше мнение, очень субъективное, почему выбрали именно нас. Точный ответ известен только руководству и заказчикам. А если субъективно о наших плюсах, то:

1. У нас большой опыт в посадках крупномерных растений.
2. Хорошее знание дендрологии и, что важно в проекте – современной агротехники, подходов и тенденций. Которые давно в ходу у французов и Европейцев в целом.
3. Поскольку мы занимаемся не только реализацией садов, но и созданием – были на «одной волне» с архитекторами Ин Ситу (создателями данного проекта).
4. Мы очень мобильны и масштабируемся до любого количества людей и техники. Очень гибкие, имеем свои площадки для хранения материала и т.п.

Стоит отметить, что времени на реализацию проекта было очень мало. Часто приходилось работать и ночью, и в любую, даже самую неблагоприятную, погоду.

Мы осуществляли всю свою работу «под ключ», с реализацией всех решений и до уборки и мойки территории, растаможки и поставки растений.

А после того, как задача уже выполнена, вот уже несколько лет ухаживаем за территорией на гарантийных обязательствах.

Работать иногда приходилось даже по ночам

– Насколько остались довольны своей работой?

– Мы остались очень довольны своей работой. НО ещё больше мы были довольны заказчиками – Москалевским Вячеславом Александровичем, Дроновой Татьяной Петровной, Глотовым Геннадием Владленовичем и Ганпанцурой Алексеем Сергеевичем, – которые понимали важность необходимости придерживаться проекта. И конечно же, нас порадовал их большой профессионализм, грамотность принятия решений. Подбор подрядчиков тоже был на высоте! Это очень важные элементы «экосистемы стройки»!

– Расскажите о самых удачных решениях и, если таковые есть, о недоработках – то, что хотелось бы совершенствовать?

– Многие решения в этом парке не типичны для украинских, постсоветских реалий. Это совершенно другой уровень – современный. Тот, который существует у французов, в Европе. Но не у нас.

О чем именно идет речь?

1.Использование структурирования грунта в огромных масштабах, с большим количеством щебня для улучшения газообмена и уменьшения спресованости грунта (для урбанистической среды – самое то)

2.Использование зеленых зон как элемента биодренажа, очистки поверхностных дождевых стоков. На практике это прекрасно работает!

3.Густая, смелая по нашим меркам посадка. Плотно, густо, крупные кусты и деревья. Которые парку на второй год дали вид оконченного и взрослого. Планирование посадок не на 50-100 лет, как привыкли делать у нас еще с советских времен, а буквально «на завтра» – на 10-20 лет максимум. Почему это важно? Потому что жизнь зеленых насаждений города более скоротечна, чем, например, в лесу. А в современном мире все очень быстро меняется. Предпочтения, запросы. И совсем не факт, что люди через десять лет будут хотеть того же, чего хотят сегодня. Скорее всего, будут уже совсем другие потребности. Поэтому мы считаем ошибкой сажать молодые деревья с перспективой увидеть парк только через пару десятков лет. Поэтому активно практикуем крупномеры. Но это целая философия – достойная отдельной беседы.

Деревья для парка выбирали в Германии

Что касается наших ошибок по парку «Рошен» … Явных, грубых, на наш взгляд, нет. А по мелочам – добавили бы еще более дренируемые основания определенных зон.

– Какие ваши любимые и нелюбимые фрагменты в парке?

– Парк – наше общее детище, он, конечно же, любим нами. И, слава Богу, не только нами. Киевляне полюбили это пространство и с удовольствием проводят здесь время. Нам безумно приятно видеть, как «парк зажил», как его наполнили люди, как находят они для себя любимые «места обитания» …  Очень приятно выдавать качественный продукт! И тут, в первую очередь, спасибо корпорации «Рошен» и ее руководству.

Мы бы говорили не о любимых фрагментах парка, а о любимых временах года.

Вот, например, зима. В это время года в парке поселяется ЗИМНЯЯ СКАЗКА. Ведь здесь есть каток, и просто невероятная иллюминация. Создающая волшебную атмосферу. Превращающая любого взрослого в маленького ребенка – беззаботного, не загруженного проблемами, верящего в чудо. Зимой рано темнеет, а в этом парке иллюминации уделено ОЧЕНЬ много внимания. Это позволило вытянуть людей из домов и кафешек, в современности – очень актуальное пространство в виду ограничений по COVID. Они заходят сюда после работы – по пути домой, или отправляясь целенаправленно на прогулку. Чтобы очутиться в сказке, пропитаться волшебной атмосферой, забыть на время о проблемах, почувствовать себя ребенком в предвкушении праздника, чуда.

Или давайте поговорим о начале весны. Еще одна любимая пора. Просыпается все живое. После долгой серости и холода так хочется зелени, ярких красок! И люди приходят в парк, где в начале весны расцветают 77 тысяч нарциссов! А цвести начинают они в городе раньше, чем в естественной среде, потому что в городе теплее климат. То есть, получается наш парк – это место, где можно раньше всего встретиться с Весной. Ощутить ее, дышать ею, любоваться ею. Это прекрасно. Это не передать словами. Это сравнимо… с полетом.

Или возьмем летние вечера. Представьте: город сбрасывает напряжение, накопившееся за день. И как же приятно посидеть в тени прекрасных сосен, вдыхая запах хвои, наблюдая маппингшоу с фонтанами… Что может быть лучше такого отдыха?

– Спасибо за такие захватывающие характеристик парка. Уже понятно, что он прекрасен в любое время года, и его обязательно стоит посетить гостям столицы. Но давайте немного поговорим о мировых тенденциях ландшафтного дизайна. Можно как-то коротко их обозначить? И интересно узнать лично вашу их оценку.

– Если коротко, то главная мировая тенденция сегодня – это возвращения природы в города. Создание дренируемых, дышащих оснований, где только возможно. Создание зеленых коридоров в городах, «выселение» машин из центров населенных пунктов. Сегодня в мире центрообразующей становится Урбанистическая ЗЕЛЕНАЯ экосистема города, а не каменные джунгли. Мир уходит от бетона и пластика. Причем создается такая экосистема, которая не просто «для отрады глаз». Она помогает решать множество вопросов и проблем современного человека и его досуга. Это практичная, многофункциональная экосистема, а не просто – посмотреть, сделать фото.

– Жителям большинства провинциальных городков в современных реалиях приходится только мечтать о таких парках, как «Рошен» в своих населенных пунктах. Но уюта, красоты и приятных эмоций хочется всем. И есть примеры, где даже в небольших городках удается создать привлекательное общественное пространство. Как, например, удалось это соседу Никополя – крошечному Покрову. А можете ли вы привести примеры украинских городов, которым есть чем похвастаться. Что-то такое, о чем бы вы сказали: «Вау, это круто»? 

– Таких примеров, к сожалению, немного, но они есть. Львов PARK3020, например. Контактный зоопарк в Черкассах, где «ландшафт — это не только дерево», это интерактив. В Мариуполе скоро запустится один из самых больших городских парков в Украине. И в нем сразу несколько уникальных световых фишек. Это и фрагмент парка-леса со светомузыкальной медитацией, когда медленную музыку деревья плавно «дышат» светом и превращаются в огромные изменяющиеся световые скульптуры. Очень интересный и многообещающий проект.

– Можете ли назвать типичные ошибки, которые совершаются при проектировании и реализации проектов организации общественного пространства в украинских городах?

– Поскольку мало сталкивались с городскими проектами, судить и выделить корректно ошибки сложно, ведь не всегда задуманное в проекте правильно и качественно реализовывают, не упрощая. Ведь проект может быть гениален, но реализация его убьет. Или наоборот – скрасит ошибки. Именно такая задача была у нас при реализации парка «Рошен» – придержаться максимально проекта, и только подправить, где было необходимо.

Ландшафтный дизайн — это огромная, не стоящая на месте сфера. Которой нужно плотно заниматься и изучать, нести в массы культуру и грамотность. Снимать передачи, проводить обучение и т.д. Чего у нас делается очень мало.

Частая и грубейшая ошибка в проектах – отсутствие стандартов качества. Как выполнения работ, так и посадочного материала! Это очень важно как для экономии и антикоррупционной политики, так и для визуально эффекта будущего парка. Даже рядовому обывателю важно донести, как ДОЛЖНО БЫТЬ в итоге. Не говоря уже о заказчиках. А у нас, из-за отсутствия стандартов качества, порой ценным деревом называют «отбраковку, которую нужно сжечь». Кто-то на этом «греет руки», закупая якобы качественный материал, а на самом деле – дешевый брак. И кладя разницу себе в карман. В итоге проигрывают все, кроме таких нечистых на руку реализаторов проектов: и заказчики (а зачастую это государство), и потребители – люди, которые потом приходят в парк и видят неказистые, а то и засохшие деревья.

– Вы уже частично ответили на следующий вопрос, но все же зададим его. Что мешает украинским городам, на ваш взгляд, иметь современные и комфортные скверы, парки? (кроме дефицита средств). Или, перефразируя: как, даже не имея огромных денег, успешно создавать общественные пространства (парки, скверы) «для людей»? Есть ли рецепт?

Главная ошибка – «закостенелость подхода». Динозавры пытаются и дальше строить парки пушкинской эпохи или наоборот занимаются «украшательством». Ведь поймите, задача не высадить хаотично 100000000 деревьев, а правильно и заранее спланировать и организовать пространство! ДО строительства на нем объектов инфраструктуры, а не пытаться уже во время или после что-то там «озеленять»!

Считаем, что у зеленого руководства страны нет понимания в целом, что такое ландшафтный дизайн. Что это не про клумбы и цветы, которые высаживаются на финишных этапах реализации проекта. ЭТО КОГДА ДО ПРОКЛАДКИ КОММУНИКАЦИЙ И Т.Д., разрабатывается ЛАНДШАФТНЫЙ ПРОЕКТ. С дендропланом. А потом уже решается, где и как пропустить коммуникации.

Очень важно иметь глобальный подход, иметь понимание, что парки и озеленение в принципе – это не только статья расходов. Наоборот, при правильном подходе они помогают экономить деньги, помогают решать важные вопросы жизни города и социума. Например, такие:

• Защита от подтоплений, штормовых паводков, очистка и рециркуляция дождевой воды.
• Здоровье населения, создание зеленых коридоров, водопроницаемых покрытий, затенение улиц

Зеленый город – это чистая вода, чистая среда! И это реально при грамотном подходе.

Должна быть КУЛЬТУРА ПОВЕДЕНИЯ с растениями. Нам на государственном и муниципальных уровнях необходимо выводить, формулировать понятия и нормы озеленения. А этого не делается повсеместно. Нам нужно практиковать генпроектирование и отходить от стихийных решений – воткнуть дерево или клумбу. Нужен глобальный подход. Мы говорили об этом выше. Пора менять «совковый» менталитет на современный, отказываться от закостенелых взглядов, обновлять понятия. Вот когда мы выбьем из менталитета убежденность, что посадить дерево – это просто и безответственно (выкопал яму, бросил в нее привезенное из леса дерева, полил, забыл), когда мы начнем ДУМАТЬ и продумывать каждый шаг наперед, подходить грамотно и с умом к организации общественного пространства, тогда и получим уютные, удобные и красивые парки и скверы. Даже в маленьких провинциальных городках. Размеры здесь вообще ни при чем. Как и деньги.

– То есть, вы хотите сказать, что дефицит финансов – не причина наших убогих ландшафтов, и даже при имеющихся бюджетах можно было бы получить «город-сад», если подходить к делу с умом?

– Совершенно, верно. 100%. Тех денег, которые выделяются сейчас, даже много. Просто они уходят по карманам. Или пускаются по ветру. А результата мы в большинстве случаев не видим.

– Спасибо.

Участники выездного семинара «По изюминкам столичных паков» благодарят организаторов – Ольгу Камоликову и журнал L&A. Ландшафт и Архитектура за это полезное и интересное  мероприятие.

А ниже – еще немного фото “Парк Рошен”

Фото “Парка Рошен” предоставлены редакции командой TERi-TORi

Кстати, недавно “NikopolNews” писал:

Никопольчан приглашают на обсуждение экскурсии по столичным паркам

ФОТО: Парк Металлургов в Никополе – волнительный привет из прошлого

Осень в Покрове – красивые фото

 [:ua]Чи можна перетворити будь-який населений пункт на «місто-сад»? Чи завжди причина сірості наших міст у відсутності грошей? Чи реально Нікополю мати затишні, гарні й зручні парки та сквери? Що таке «парк для людей»? Про це та інше в ексклюзивному матеріалі Nikopolnews. Ми поспілкувалися з реалізаторами громадського простору «Парк Рошен» у Києві та отримав відповіді на багато питань.

16 жовтня 2021 року делегація, що складається з фахівців благоустрою і ландшафтних дизайнерів, побувала в Києві на виїзному семінарі «Родзинками столичних парків», організованому редактором журналу L&A. Ландшафт і Архітектура Ольгою Камоликовою. До складу делегації входили і кілька нікопольців.

У виїзному семінарі брали участь і нікопольці. Фото надано Ольгою Камоликовою

фото надано Ольгою Камоликовою

В ході заходу учасники екскурсії не тільки милувалися красою парків, але і переймали цінний досвід, спілкувалися з фахівцями, які втілювали в життя проектні рішення ландшафтного дизайну.

Одним з парків, який відвідали, став «Парк Рошен», розташований на місці старих цехів фабрики імені Карла Маркса. Цей неймовірний проект був реалізований кілька років тому, і зараз парк є одним з улюблених місць проведення дозвілля киян і гостей міста. Тут приємно відпочивати у будь-яку пору року.

До речі! Вже завтра, 16 листопада, о 15:30 у Нікополі проведуть обговорення виїзного семінару. Взяти участь може кожен бажаючий. Захід пройде в онлайн та офлайн форматах. Це можливість поспілкуватися безпосередньо з київським ландшафтним дизайнером Оленою Бальжик і Олексієм Івановим, які займалися організацією громадського простору «Парк Рошен», переглянути відео-фрагменти екскурсії тощо. Ось ПОСИЛАННЯ НА ЗАХІД у Фейсбуці. Зареєструватися для участі в обговоренні можна за цим ПОСИЛАННЯМ

Ландшафтний дизайнер Олена Бальжик розповідає учасникам семінару про роботу над реалізацією проекту “Парк Рошен”. Ольгою Камоликовою

Передісторія проекту «Парк Рошен» в Києві

У 2014 році керівництво фабрики «Рошен» вирішило перенести частину виробничих потужностей до Вінниці і Бориспіля, а на території фабрики у Києві створити громадський простір «Roshen Plaza» і головний офіс корпорації. Основним завданням було – перетворити промислову територію на відкритий затишний простір для жителів і гостей столиці.

У 2016 році пройшов закритий конкурс на створення концепції площі території фабрики «Рошен», в якому взяли участь 6 компаній – три українські і стільки ж іноземних. Перемогла французька компанія «In Situ». А українські компанії залучалися в якості місцевих ландшафтних дизайнерів і архітекторів, які повинні були провести адаптацію проекту до українських реалій і будівельних норм.

TERi-TORi

Українська компанія TERi-TORi стала однією з тих, кому потрібно дякувати за нову родзинку Києва – «Парк Рошен». Співробітники цієї компанії займалися ландшафтним дизайном парку.

Nikopolnews поспілкувався з представниками компанії – керівником Олексієм Івановим і ландшафтним дизайнером Оленою Бальжик – і дізнався багато цікавого. Про фішки «Парку Рошен», про світові тенденції ландшафтного дизайну, про ситуацію в Україні і про те, як у навіть невеликих містах, таких як Нікополь, без додаткових вкладень вдало організовувати громадський простір.

Відразу зазначимо, що в ході спілкування з хлопцями зробили для себе два висновки. Перший: ще раз переконалися в тому, що успіху у своїй справі домагаються ЗАХОПЛЕНІ люди. Які горять своєю роботою, викладаючись на 200%, люблять те, чим займаються по-справжньому. Саме такими, захопленими своєю справою людьми, є, на наш погляд, подружжя Олена та Олексій. Це ДУЖЕ відчувалося під час нашої бесіди.

І висновок другий: зовсім не дефіцит фінансів, як прийнято думати, заважає українським містам отримувати вдало організовані громадські простори: затишні, гарні, зручні. Причина зовсім в іншому. Але про неї – нижче.

Інтерв’ю з Олексієм Івановим і Оленою Бальжик – реалізаторами проекту «Парк Рошен» в Києві

Олексій, Олена, нікопольці побували на екскурсії у парку «Рошен» і були вражені побаченим. І, звичайно ж, нам хочеться більше дізнатися про авторів проекту, про тих, хто реалізовував це в Києві, і про сам проект. Розкажіть, будь ласка, трохи про себе. Хто ви за освітою? Як давно займаєтеся ландшафтним дизайном? Як прийшли в цю професію?

• Ландшафтний дизайнер Олена Бальжик – закінчила Львівський державний лісотехнічний університет за спеціальністю “ландшафтна архітектура”. За 20 років роботи було створено десятки садів.
• Іванов Олексій – керівник компанії TERi-TORi, технічний директор. Освіта – інженерний факультет КПІ і наноелектроніки та нанотехнологій, Східноукраїнський національний університет іменіІ Володимира Даля.

– Цікавимося сучасними тенденціями і підходами в ландшафтному дизайні, урабністиці. Вважаємо, що ландшафтний дизайн — це не тільки квіточки і дерева, — це ціла система рішень, яка покликана виконувати певні функції, бути стійкою і мультифункціональною, красивою і практичною.

Ми постійно вивчаємо світову практику і прагнемо змінити закостеніле і застаріле мислення, що дерево – це виключно кисень і багато листя по осені. Що озеленення – це просто: викопав у лісі дерево, засунув його в ямку, полив, забув. А приживеться чи ні – подивимося, хай бореться. Так часто робиться у нас в Україні. І це біда. Це марна трата грошей і сірі, незатишні міста. Ми намагаємося всіма силами боротися із заскорузлими стереотипами, які заважають розвиватися ландшафтного дизайну в нашій країні, нарешті привнести сучасність у наш відсталий світ ландшафту!

– «Парк Рошен» – приклад успішно організованого громадського простору. Можна сказати, що він – ваша найкраща робота?

– Слід підкреслити, що «Парк Рошен» – не наш проект. Ми лише реалізовували проект французів. І порівнювати з іншими нашими роботами, напевно, не дуже коректно. Аджедо цього ми нічого такого масштабного, громадського не робили. У нас за плечима маса реалізованих власних проектів, але це приватні замовлення – не міського масштабу.

Від редакції: ось кілька фото реалізованих проектів команди TERi-TORi

– А «Парк Рошен» – безумовно, важлива, цікава і водночас не проста робота! Яка нас захопила, з якою ми впоралися, отримавши неймовірний досвід і задоволення. Ми змогли доторкнутися до європейських технологій на практиці!!! А не тільки з семінарів і мережевих ресурсів.

Громадське сучасний простір, втілення його в життя з правильним підходом, хорошими замовниками і в рідному місті — ЦЕ МРІЯ! ТАК!

– Як вийшло, що саме ви і ваша фірма були обрані для адаптації французького проекту по створенню суспільного простору на місці колишніх цехів фабрики «Рошен»?

– Про даний проект, наміри і тендері ми дізналися на ландшафтній конференції від колег. Оскільки на момент доповіді тендер був завершений, проектант обраний, ми втратили до цього інтерес. У вільному доступі особливої інформації не було – 2-4 візуалізації і все.

А через досить пристойний час до нас звернулася корпорація «Рошен». Нас запросили взяти участь в прорахунку робіт і адаптації асортименту рослин, грунтосуміші і реалізації проекту в частині озеленення. На той момент ми думали, що парк вже реалізовано, але це було не так.

На нашу думку, дуже суб’єктивну, чому вибрали саме нас. Точна відповідь відома тільки керівництву і замовникам. А якщо суб’єктивно про наших плюси, то:

1. У нас великий досвід у посадках крупномірних рослин.
2. Гарне знання дендрології і, що важливо у проекті – сучасної агротехніки, підходів і тенденцій. Які давно в ходу у французів і європейців в цілому.
3. Оскільки ми займаємося не тільки реалізацією садів, але й створенням, були на «одній хвилі» з архітекторами Ін Сіту (творцями даного проекту).
4. Ми дуже мобільні і масштабуємся до будь-якої кількості людей і техніки. Дуже гнучкі, маємо свої майданчики для зберігання матеріалу і т. п.

Варто відзначити, що часу на реалізацію проекту було дуже мало. Часто доводилося працювати і вночі, і в будь-яку, навіть найбільш несприятливу, погоду.

Ми здійснювали всю свою роботу «під ключ», з реалізацією всіх рішень і до прибирання та миття території, розмитнення і постачання рослин.

А після того, як завдання вже виконано, ось уже кілька років доглядаємо за територією на гарантійних зобов’язаннях.

Працювати іноді доводилося навіть ночами

– Наскільки залишилися задоволені своєю роботою?

– Ми залишилися дуже задоволені своєю роботою. АЛЕ ще більше ми були задоволені замовниками – Москалевским В’ячеславом Олександровичем, Дроновою Тетяною Петрівною, Глотовым Геннадієм Владленович і Ганпанцурой Олексієм Сергійовичем, – які розуміли важливість необхідності дотримуватися проекту. І звичайно ж, нас порадував їх великий професіоналізм, грамотність прийняття рішень. Підбір підрядників теж був на висоті! Це дуже важливі елементи «екосистеми будівництва»!

– Розкажіть про найбільш вдалі рішення і, якщо такі є, про недоробки – те, що хотілося б удосконалити?

– Багато рішень в цьому парку не типові для українських, пострадянських реалій. Це зовсім інший рівень – сучасний. Той, який існує у французів, у Європі. Але не у нас.

Про що саме йде мова?

1.Використання структурування грунту в величезних масштабах, з великою кількістю щебеню для поліпшення газообміну і зменшення спресованости ґрунту (для урбаністичного середовища – саме те)

2.Використання зелених зон як елемента биодренажа, очищення поверхневих дощових стоків. На практиці це чудово працює!

3.Густа, смілива за нашими мірками посадка. Щільно, густо, великі кущі та дерева. Які парку на другий рік дали вид завершеного і дорослого. Планування посадок не на 50-100 років, як звикли робити у нас ще з радянських часів, а буквально «на завтра» – на 10-20 років максимум. Чому це важливо? Тому що життя зелених насаджень міста більш швидкоплинне, ніж, наприклад, у лісі. А в сучасному світі все дуже швидко змінюється. Смаки, запити. І зовсім не факт, що люди через десять років будуть хотіти того ж, чого хочуть сьогодні. Швидше за все, будуть вже зовсім інші потреби. Тому ми вважаємо помилкою садити молоді дерева з перспективою побачити парк тільки через декілька десятків років. Тому активно практикуємо крупноміри. Але це ціла філософія – варта  окремої розмови.

Дерева для парку вибирали в Німеччині

Що стосується наших помилок по парку «Рошен» … Явних, грубих, на наш погляд, немає. А по дрібницях – додали б ще більше дренованих основ визначених зон.

– Які ваші улюблені фрагменти в парку?

– Парк – наше спільне дітище, і ми, звичайно, його любимо. І, слава Богу, не тільки ми. Кияни вподобали цей простір і з задоволенням проводять тут час. Нам дуже приємно бачити, як «парк зажив», як його заполонили люди, як знаходять вони для себе улюблені місця … Дуже приємно видавати якісний продукт! І тут, в першу чергу, дякую корпорації «Рошен» та її керівництву.

Ми б говорили не про улюблені фрагменти парку, а про улюблені пори року.

Ось, наприклад, зима. В цей час року в парку поселяється ЗИМОВА КАЗКА. Адже тут є каток, і просто неймовірна ілюмінація. Створює чарівну атмосферу. Перетворює будь-якого дорослого на маленьку дитину – безтурботну, не завантажену проблемами, що вірить у диво. Взимку рано темніє, а в цьому парку ілюмінації приділено ДУЖЕ багато уваги. Це дозволило витягнути людей з будинків і кафешок, що дуже актуально у сучасному світі з його обмеженнями через  COVID. Вони заходять сюди після роботи – по дорозі додому, або вирушаючи цілеспрямовано на прогулянку. Щоб опинитися в казці, проникнутися чарівною атмосферою, забути про проблеми, відчути себе дитиною в передчутті свята, дива.

Або давайте поговоримо про початок весни. Ще одна улюблена пора. Прокидається все живе. Після довгої сірості і холоду так хочеться зелені, яскравих фарб! І люди приходять у парк, де на початку весни розквітають 77 тисяч нарцисів! А цвісти починають вони в місті раніше, ніж в природному середовищі, тому що у місті тепліший клімат. Тобто, виходить наш парк – це місце, де можна раніше всього зустрітися з Весною. Відчути її, дихати нею, милуватися нею. Це прекрасно. Це не передати словами. Це можна порівняти… з польотом.

Або візьмемо літні вечори. Уявіть: місто скидає напругу, що накопичилася за день. І як же приємно посидіти в тіні прекрасних сосен, вдихаючи запах хвої, спостерігаючи маппингшоу з фонтанами… Що може бути краще такого відпочинку?

– Дякую за такі захоплюючі характеристик парку. Вже зрозуміло, що він прекрасний у будь-яку пору року, і його обов’язково варто відвідати гостям столиці. Але давайте трохи поговоримо про світові тенденції ландшафтного дизайну. Можна якось коротко їх визначити? І цікаво дізнатися вашу оцінку їх.

– Якщо коротко, то головна світова тенденція сьогодні – це повернення природи до міста. Створення дренованих, дихаючих основ, де тільки можливо. Створення зелених коридорів в містах, «виселення» машин з центрів населених пунктів. Сьогодні у світі центроутворюючою стає урбаністична ЗЕЛЕНА екосистема міста, а не кам’яні джунглі. Світ йде геть від бетону і пластику. Причому створюється така екосистема, яка не просто «для відради очей». Вона допомагає вирішувати багато питань і проблем сучасної людини і її дозвілля. Це практична, багатофункціональна екосистема, а не просто “подивитися, зробити фото”.

– Жителям більшості провінційних містечок в сучасних реаліях доводиться тільки мріяти про такі парки, як «Рошен» у своїх населених пунктах. Але затишку, краси і приємних емоцій хочеться всім. І є приклади, де навіть у невеликих містечках вдається створити привабливий громадський простір. Як, наприклад, вдалося це сусідові Нікополя – крихітному Покрову. А чи можете ви навести приклади українських міст, яким є чим похвалитися. Щось таке, про що б ви сказали: «Вау, це круто»?

– Таких прикладів, на жаль, небагато, але вони є. Львів PARK3020, наприклад. Контактний зоопарк в Черкасах, де «ландшафт — це не тільки дерево», це інтерактив. У Маріуполі незабаром відкриється один з найбільших міських парків в Україні. І в ньому одразу кілька унікальних світлових фішок. Це і фрагмент парку-ліси з світломузичною медитацією, коли під повільну музику дерева плавно «дихають» світлом і перетворюються на  величезні змінні світлові скульптури. Дуже цікавий і перспективний проект.

– Чи можете ви назвати типові помилки, що здійснюються при проектуванні і реалізації проектів організації громадського простору в українських містах?

– Оскільки мало стикалися з міськими проектами, судити і виділити коректно помилки складно, адже не завжди задумане в проекті правильно і якісно реалізовують, не спрощуючи. Адже проект може бути геніальним, але реалізація його вб’є. Або навпаки – скрасить помилки. Саме таке завдання було у нас при реалізації парку «Рошен» – триматись максимально проекту, і тільки підправити, де було необхідно.

Ландшафтний дизайн — це величезна сфера, що не стоїть на місці. Якою потрібно щільно займатися та вивчати, нести в маси культуру і грамотність. Знімати передачі, проводити навчання і т. д. Чого у нас робиться дуже мало.

Часта помилка в проектах – відсутність стандартів якості. Як виконання робіт, так і садивного матеріалу! Це дуже важливо як для економії та антикорупційної політики, так і для візуально ефекту майбутнього парку. Навіть пересічному обивателю важливо донести, як МАЄ БУТИ в підсумку. Не кажучи вже про замовників. А у нас, через відсутність стандартів якості, часом цінним деревом називають «відбраковування, яке треба спалити». Хтось на цьому «гріє руки», закуповуючи нібито якісний матеріал, а насправді – дешевий брак. І кладучи різницю собі в кишеню. В результаті програють усі, крім таких нечистих на руку реалізаторів проектів: і замовники (а найчастіше це держава), і споживачі – люди, які потім приходять у парк і бачать непоказні, а то й усохлі дерева.

– Ви вже частково відповіли на наступне запитання, але все ж поставимо його. Що заважає українським містам, на ваш погляд, мати сучасні та комфортні сквери, парки? (крім дефіциту коштів). Або, перефразовуючи: як, навіть не маючи великих грошей, успішно створювати громадські простори (парки, сквери) «для людей»? Є рецепт?

– Головна помилка – «закостенілість підходу». Динозаври намагаються і далі будувати парки пушкінської епохи або навпаки займаються «прикрашанням». Адже зрозумійте, завдання не висадити хаотично 100000000 дерев, а правильно і заздалегідь спланувати і організувати простір! ДО будівництва на ньому об’єктів інфраструктури, а не намагатися вже під час або після щось там «озеленювати»!

Вважаємо, що у зеленого керівництва країни немає розуміння в цілому, що таке ландшафтний дизайн. Що це не про клумби і квіти, які висаджуються на фінішних етапах реалізації проекту. ЦЕ КОЛИ ДО ПРОКЛАДКИ КОМУНІКАЦІЙ І Т. Д., розробляється ЛАНДШАФТНИЙ ПРОЕКТ. З дендропланом. А потім вже вирішується, де і як пропустити комунікації.

Дуже важливо мати глобальний підхід, мати розуміння, що парки та озеленення в принципі – це не тільки стаття витрат. Навпаки, при правильному підході вони допомагають заощаджувати гроші, допомагають вирішувати важливі питання життя міста і соціуму. Наприклад, такі:

• Захист від підтоплень, штормових паводків, очищення і рециркуляція дощової води.
• Здоров’я населення, створення зелених коридорів, водопроникних покриттів, затінення вулиць

Зелене місто – це чиста вода, чисте середовище! І це реально при грамотному підході.

Повинна бути КУЛЬТУРА ПОВЕДІНКИ з рослинами. Нам на державному та муніципальних рівнях необхідно виводити, формулювати поняття і норми озеленення. А цього не робиться повсюдно. Нам потрібно практикувати генпроектування і відходити від стихійних рішень – посадити дерево або клумбу. Потрібен глобальний підхід. Ми говорили про це вище. Пора міняти «совковий» менталітет на сучасний, відмовлятися від закостенілих поглядів, оновлювати поняття. От коли ми виб’ємо з менталітету переконаність, що посадити дерево – це просто і безвідповідально (викопав яму, кинув у неї привезене з лісу дерева, полив, забув), коли ми почнемо ДУМАТИ і продумувати кожен крок наперед, підходити грамотно і з розумом до організації громадського простору, тоді і отримаємо затишні, зручні і красиві парки й сквери. Навіть у маленьких провінційних містечках. Розміри тут взагалі ні при чому. Як і гроші.

– Тобто, ви хочете сказати, що дефіцит фінансів – не причина наших убогих ландшафтів, і навіть при наявних бюджетах можна було б отримати «місто-сад», якщо підходити до справи з розумом?

– Абсолютно вірно. 100%. Тих грошей, які виділяються зараз, навіть багато. Просто вони йдуть по кишенях. Або пускаються за вітром. А результату ми в більшості випадків не бачимо.

– Спасибі.

Учасники виїзного семінару «Родзинками столичних паків» дякують організаторам – Ользі Камоликовій і журналу L&A. Ландшафт і Архітектура за цей корисний і цікавий захід.

А нижче – ще трохи фото “Парк Рошен”

Фото “Парку Рошен” надані редакції командою TERi-TORi

До речі, нещодавно “NikopolNews” писав:

Нікопольців запрошують на обговорення екскурсії столичними паркам

ФОТО: Парк Металургів в Нікополі – хвилюючий привіт з минулого

Осінь у Покрові – красиві фото

 [:]