Парамедик з Нікопольської станції ЕМД Володимир Юліанович Грінах майже 50 років рятує людей, і ніколи не міг уявити, що доведеться працювати в умовах війни. Але тепер він в таких умовах працює щодня. І навіть вже звик… Вірить, що цього року війна закінчиться…
Про свого колегу розповіли у Дніпропетровському обласному центрі екстреної медицини, передає Nikopolnews. Його тут називають легендою.
Парамедик з Нікопольської станції ЕМД майже 50 років рятує людей
Володимир Юліанович Грінах — майже пів століття на варті життя.
Він починав службу, коли екстрена медицина виглядала зовсім інакше. Без того обладнання, яке є зараз, без бронежилетів, без шоломів, без страху, що над головою зависне дрон.
У найстрашніших думках він тоді не міг уявити, що доведеться працювати в умовах війни. Але вже тоді кожне його чергування було боротьбою за життя — і ця боротьба триває майже 50 років.
Наш герой — парамедик виїзної бригади Нікопольської станції. Професійний шлях розпочав у 1976 році — юним випускником Київського республіканського медичного училища. За свою службу працював у реанімаційних і психіатричних бригадах, – йдеться у повідомленні
І сьогодні, коли на виклики доводиться їхати в шоломах і броні — він перший в строю.
«Жужить дрон над головою — а не страшно. Напевно, звикли. А може, адреналін заспокоює краще за все. Радію, що Бог милує, значить, я ще потрібен людям», — говорить Володимир Юліанович
Колеги кажуть: його голос — спокійний. Його погляд — упевнений. А коли запитуєш, що тримає в цій непростій роботі вже майже пів століття — відповідає просто:
«Любов. До екстренки. До людей. Особливо — коли вдається врятувати. Коли після СЛР серце запускається — це як народження дива. І ти розумієш: ти на своєму місці».
Його поважають усі. Особливо — люди похилого віку. Зізнається, що до дідусів і бабусь — особливе ставлення. Їм треба не тільки допомога, а й слово, увага, час.
Найважче для нього — виклики до дітей. Після таких завжди телефонує батькам, питає, як почувається малеча.
А справжня опора для пана Володимира — дружина.
З дружиною
І син, який вже 13 років живе та працює за кордоном. Не бачилися з початку повномасштабної.
З сином
Але Володимир Юліанович вірить: побачаться. Перемога — близько.
«Цього року все закінчиться. І більше не буде викликів з мінно-вибуховими травмами. І не буде вибухів у Нікополі».
Ми теж у це віримо, пане Володимире. І щиро дякуємо вам за вашу силу, професіоналізм, чуйність та людяність, які рятують життя, – кажуть у Дніпропетровському обласному центрі екстреної медицини
Ще новини Нікополя і району: «Дуже болить, що людей виганяють з приміщень під час тривог у Нікополі»: медики розповіли про смертельний удар 16 липня і про стан поранених
