[:ru]Эх, Саша, Саша… В Никополе попрощаются с волонтером, участником АТО и просто хорошим человеком[:ua]Ех, Сашко, Сашко… У Нікополі попрощаються з волонтером, учасником АТО і просто хорошою людиною[:]

[:ru]Вчера, 17 ноября, мы сообщали о том, что на никопольском пляже покончил с собой молодой мужчина. Погибшим оказался Александр Черный – парень, которого многие в городе знали, любили и уважали. За активность, доброту, отзывчивость, патриотизм. В субботу, 20 ноября, в Никополе попрощаются с волонтером,  участником АТО и просто очень хорошим человеком…

Nikopolnews познакомился с Сашей Черным в далеком уже 2011 году. Мы пересекались во время проведения акции «Святой Николай детям», в которой участвовали в качестве волонтеров. Участвовал в ней и тогда еще совсем юный Александр. Этот парень очень запомнился нам. От него исходил какой-то особый свет. Принципиальный, честный, и в то же время – была в нем какая-то детская наивность. Он искренне хотел изменить мир.

Саша Черный – первый слева. “Николайчик”

Примерно в тот же период 10 лет назад Александр организовал в Никополе велодвижение. Был за здоровый образ жизни.

А еще Саша активно участвовал в благотворительных мероприятиях вместе с общественной организацией «Никополь-Арт» и «Службой милосердия». Предлагал идеи, как помочь. Инициировал мероприятия по сбору средств для нуждающихся в помощи. И помогал их проводить.

Прошло несколько лет. Началась война на востоке Украины. И Александр Черный отправился защищать свою страну. Знакомые и друзья отзываются о нем как о настоящем патриоте.

В последнее время жил в Никополе. Часто приходил в храму ПЦУ, что на площади Богуна. Этот храм возведен в честь никопольчан, погибших на Донбассе. Александр принимал участие в различных храмовых мероприятиях, помогал.

Мы, да и никто, наверное, не знает, почему так случилось с Сашей. Очень жаль, что случилось так. Очень больно.

Хоть нет той силы в нас,

Что прежде сдвигала небеса,

Но все еще мы те же.

Ослаблены судьбой сердца,

Что прежде были тверже стали.

Но воля есть еще бороться и искать…

Найти и не сдаваться!

(Альфред Теннисон)

Сообщение такого содержания прислал Саша в сентябре этого года одной из своей знакомых, с которой они вместе участвовали в волонтерских проектах. Оно стало последним.

Александр – второй слева. Вечная память! Спасибо за все

В субботу 20 ноября в Никополе попрощаются с волонтером, участником АТО. Ярким, неординарным Человеком Сашей Черным. Время и место мы сообщим дополнительно.

Светлая память Саше. Искренние соболезнования родным.

 [:ua]Вчора, 17 листопада, ми повідомляли про те, що на нікопольському пляжі покінчив з собою молодий чоловік. Загиблим виявився Олександр Чорний – хлопець, якого багато хто в місті знав, любив і поважав. За активність, доброту, чуйність, патріотизм. В суботу, 20 листопада, в Нікополі попрощаються з волонтером, учасником АТО і просто дуже хорошою людиною…

Nikopolnews познайомився з Сашком Чорним в далекому вже 2011 року. Ми перетиналися під час проведення акції «Святий Миколай дітям», в якій брали участь в якості волонтерів. Брав участь у ній і тоді ще зовсім юний Олександр. Цей хлопець дуже запам’ятався нам. Від нього линув якийсь особливий світ. Принциповий, чесний, і в той же час – була в ньому якась дитяча наївність. Він щиро хотів змінити світ.

Саша Чорний – перший зліва. “Миколайчик”

Приблизно в той же період, 10 років, тому Олександр організував у Нікополі велорух. Був за здоровий спосіб життя.

А ще Сашко брав активну участь в благодійних заходах разом з громадською організацією «Нікополь-Арт» і «Службою милосердя». Пропонував ідеї, як допомогти. Ініціював заходи по збору коштів для тих, кому була потрібна підтримка. І допомагав їх проводити.

Минуло кілька років. Почалася війна на сході України. І Олександр Чорний вирушив захищати свою країну. Знайомі та друзі відгукуються про нього як про справжнього патріота.

Останнім часом жив у Нікополі. Часто приходив до храму ПЦУ, що на площі Богуна. Цей храм зведено на честь нікопольців, що загинули на Донбасі. Олександр брав участь у різних храмових заходах, допомагав.

Ми, та й ніхто, мабуть, не знає, чому так сталося із Сашком. Дуже шкода, що сталось так. Дуже боляче.

Хоть нет той силы в нас,

Что прежде сдвигала небеса,

Но все еще мы те же.

Ослаблены судьбой сердца,

Что прежде были тверже стали.

Но воля есть еще бороться и искать…

Найти и не сдаваться!

(Альфред Теннисон)

Повідомлення такого змісту надіслав Саша у вересні цього року одній із своєї знайомих, з якою вони разом брали участь у волонтерських проектах. Воно стало останнім у їх переписці.

Олександр – другий зліва. Вічна пам’ять! Спасибі за все

В суботу 20 листопада в Нікополі попрощаються з волонтером, учасником АТО. Яскравою, неординарною Людиною Сашею Чорним. Час і місце повідомимо додатково.

Світла пам’ять Саші. Щирі співчуття рідним.

 [:]

To Top