[:ru]Грустная правда: волонтер из Покрова раскрыл секрет «полок добра»[:ua]Сумна правда: волонтер Покрову розкрив секрет «полиць добра»[:]

Однако, все оказалось не так радужно, как казалось. А люди… Они везде примерно одинаковые.

Секрет наполняемости «полок добра» раскрыл покровский волонтер Виктор Суков, который и начал внедрять эту практику в Покрове.

Его пост вызывает двоякие чувства. С одной стороны, грустно. А с другой – испытываешь безумную благодарность тем, кто не сдается. Кто продолжает, и продолжает, и продолжает. Делать добро. Пытаясь растопить теплом своего сердца лед равнодушия. Это настоящие герои нашего времени.

Виктор Суков написал:

Здравствуйте уважаемые друзья! О чем я вам хочу сегодня рассказать? Полки добра мы установили в нашем городе Покрове в 11 магазинах, порядка 3 лет назад. Все мои посты об этих полках сопровождали фото с продуктами на этих полках. Так вот, последний год, приходя в магазин, редко где увидишь продукты на полках, поэтому я покупаю продукты в этом магазине, выставляю на полку, делаю фото и выставляю пост в ФБ, где благодарю вас, мои друзья, что вы оставляете на этих полках продукты и тем самым помогаете одиноким бабушкам и дедушкам, которые находятся на грани выживания на свои мизерные пенсии! Зачем я это делаю? Как вы думаете?

Ну, наверное, чтобы вдохновить людей на добрые дела. Ведь хороший пример заразителен…

Также волонтер вспомнил о покровском «Буккроссинге»:

Похожая ситуация и с книжным полками “Буккроссинг”, которые мы с Шаповалом Александром Николаевичем изготовили и установили в парке и возле горисполкома, положив на эти полки порядка 250 личных книг, чтобы наши граждане могли брать с этих полок для прочтения понравившиеся им книги и класть на них свои! Знаю многих людей, которые клали на эти полки книги. И как выглядят на сегодня эти полки? На фото красноречивый ответ! Очень печально! То, что должно было сплотить людей и стать еще одной нишей, где люди смогли бы еще тесней коммуницировать между собой, проявляя свои лучшие человеческие качества, смотрит на нас немым укором пустых книжных и продуктовых полок!

Виктор, несмотря ни на что, призывает людей сплотиться и вместе делать свою жизнь лучше.

Одни говорят “добро надо делать тихо!”, но цель этих проектов не касается одного отдельного человека, это затрагивает духовно нравственную сторону общества в целом! Цель этих проектов, достучаться и разбудить наши спящие, черствые сердца, которые живут по принципу “моя хата с краю…” и осознать, что нельзя так жить дальше, так как мы живем сейчас – это тупик! Эти проекты реализуются не для пиара, ни для получения каких-то материальных или других выгод, а для того, чтобы мы с вами стали добрее, милосерднее друг к другу, проявляли любовь и взаимоуважение! Общество, где отсутствует духовность и нравственность обречено! Пора уже переболеть этим подростковым “анархо-вандально-пофигистским” синдромом и пора нам всем понять, что только объединившись, все вместе, на духовно нравственных принципах можно построить то общество, где бы нам всем было бы комфортно жить, где все были бы счастливы и довольны, общество, где жизнь каждого человека является главной ценностью, общество, которое нам бы не стыдно было оставить своим детям ! Никакой дядя не придёт и не построит такое общество, потому что эти изменения должны происходить, прежде всего, внутри каждого человека, взращиванием в себе самых лучших человеческих качеств! Не меняя себя, у нас нет шансов изменить и общество в целом! Давайте, друзья меняться и объединятся для построения такого общества, в котором всем бы нам хотелось жить! – призывает волонтер.

В комментариях к его посту одни пишут, что в последнее время жизнь стала очень тяжелая, поэтому помогать кому-то нет возможности – выжить бы самим. А другие интересуются, в каких магазинах находятся эти полки добра и выражают намерение помогать. Значит, зерна, брошенные Виктором находит благодатную почву…

Напомним, Виктор и его команда регулярно организовывает бесплатные обеды для бездомных и малоимущих покровчан, помогает им с одеждой, обувью и другими необходимыми вещами.

Как хорошо, что такие люди есть и они не сдаются. Как жаль, что их – единицы.

 [:ua]Про благодійну ініціативу «Полиці добра» у Покрові писали багато, в тому числі і Nikopolnews. Всі захоплювалися чуйністю і громадянською активністю покровчан, які масово залишають на полицях продукти для малозабезпечених земляків, ставили їх у приклад жителям інших міст.

Однак, все виявилося не так райдужно, як здавалося. А люди… Вони скрізь приблизно однакові.

Секрет наповнюваності «полиць добра» розкрив покровський волонтер Віктор Суков, який і почав впроваджувати цю практику у своєму місті.

Його пост викликає двоякі почуття. З одного боку, сумно. А з іншого – відчуваєш шалену вдячність тим, хто не здається. Хто продовжує і продовжує, і продовжує. Робити добро. Намагаючись розтопити теплом свого серця лід байдужості. Це справжні герої нашого часу.

Віктор Суков написав:

Вітаю, шановні друзі! Про що я хочу вам сьогодні розповісти? Полиці добра ми встановили в нашому місті Покрові в 11 магазинах, близько 3 років тому. Всі мої пости про ці полиці супроводжували фото з продуктами на цих полицях. Так от, останній рік, приходячи в магазин, рідко де побачиш продукти на полицях, тому я купую продукти в цьому магазині, виставляю на полицю, роблю фото і виставляю пост в ФБ, де дякую вам, мої друзі, що ви залишаєте на цих полицях продукти і тим самим допомагаєте самотнім бабусям і дідусям, які знаходяться на грані виживання на свої мізерні пенсії! Навіщо я це роблю? Як ви думаєте?

Ну, напевно, щоб надихнути людей на добрі справи. Адже хороший приклад заразний…

Також волонтер згадав про покровський «Буккросинг»:

Схожа ситуація і з книжковим полками “Буккросинг”, які ми з Шаповалом Олександром Миколайовичем виготовили та встановили у парку та біля міськвиконкому, поклавши на ці полки близько 250 особистих книг, щоб наші громадяни могли брати з цих полиць для прочитання потрібні їм книги і класти на них свої! Знаю багатьох людей, які клали на ці полки книги. І як виглядають сьогодні ці полки? На фото красномовна відповідь! Дуже сумно! Те, що повинно було згуртувати людей і стати ще однією нішею, де люди змогли б ще тісніше комунікувати між собою, проявляючи свої найкращі людські якості, дивиться на нас німим докором порожніх книжкових і продуктових полиць!

Віктор, незважаючи ні на що, закликає людей згуртуватися і разом робити своє життя кращим.

Одні кажуть “добро треба робити тихо!”, але мета цих проектів не стосується однієї окремої людини, це зачіпає духовно-моральну сторону суспільства в цілому! Мета цих проектів, достукатися і розбудити наші сплячі, черстві серця, які живуть за принципом “моя хата з краю…” І усвідомити, що не можна так жити далі, як ми живемо зараз – це глухий кут! Ці проекти реалізуються не для піару, не для отримання якихось матеріальних або інших вигод, а для того, щоб ми з вами стали добрішими, милосерднішими один до одного, виявляли любов і взаємоповагу! Суспільство, де відсутня духовність і моральність, приречене! Настав час вже перехворіти цим підлітковим “анархо-вандально-пофігістським” синдромом і час нам усім зрозуміти, що тільки об’єднавшись, всі разом, на духовно-моральних засадах можна побудувати те суспільство, де б нам усім було б комфортно жити, де всі були б щасливі і задоволені, суспільство, де життя кожної людини є головною цінністю, суспільство, яке нам би не соромно було залишити своїм дітям ! Ніякий дядько не прийде і не побудує таке суспільство, тому що ці зміни повинні відбуватися, перш за все, всередині кожної людини, плеканням в собі найкращих людських якостей! Не змінюючи себе, у нас немає шансів змінити і суспільство в цілому! Давайте, друзі змінюватися і об’єднаються для побудови такого суспільства, в якому всім би нам хотілося жити! – закликав волонтер.

У коментарях до його посту одні пишуть, що останнім часом життя стала дуже важке, тому допомагати комусь немає можливості – вижити б самим. А інші цікавляться, в яких магазинах знаходяться ці полки добра і висловлюють намір допомагати. Значить, зерна, кинуті Віктором, знаходить благодатний грунт…

Нагадаємо, Віктор і його команда регулярно організовують безкоштовні обіди для безпритульних та малозабезпечених покровчан, допомагають їм з одягом, взуттям та іншими необхідними речами.

Як добре, що такі люди є і вони не здаються. Як шкода, що їх – одиниці.

 [:]