Ось уже фактично понад три роки мешканці Нікополя живуть без свого «моря». Від початку повномасштабної війни Каховське водосховище для нікопольців перестало бути доступним. Адже росіяни захопили Енергодар і виникла серйозна загроза. Людям заборонили навіть відвідувати набережну, не говорячи вже про купання. Потім почалися обстріли міста з протилежного берега. А потім окупанти знищили Каховське водосховище, підірвавши греблю і ГЕС…
6 червня 2023 року, коли ранковий медіапростір розірвала ця новина, нікопольці ще не дуже вірили в те, що «море» зникне. Це виглядало надто нереальним. І вірити в таке не хотілося.
Коли в новинах з’явилося малозрозуміле «спрацювання водосховища», ми схвильовано гуглили значення цієї фрази. І починали розуміти невідворотність того, що сталося.
Ну, а на наступний день, 7 червня вже стало ясно. Нікопольське «море» дійсно зникає…
Люди, які мешкають біля берега, розповідали, що в ті дні стояли, дивилися, як йде вода, і плакали…
Ось минуло вже два роки, як замість водосховища – річка Дніпро. Майже у такому вигляді, як була до створення штучної гідроспоруди. Відновлюється Великий Луг.
У інформаційному просторі трохи стихли дискусії з приводу того: відновлювати водосховище чи залишити річку у її природному стані. Аргументи за і проти є у кожного з варіантів. Але мабуть, українці зрозуміли, що немає сенсу зараз сперечатися. Війна триває. Вона стала жорстокішою, ніж була 2 роки тому. У ворога амбітні плани. І про деокупацію лівого берега поки говорити, на жаль, не доводиться. А долю Каховського водосховища можна буде визначати тільки після завершення війни.
Але як би там не було, який би сценарій не чекав на нас у майбутньому, ніхто і ніщо не відніме у нас спогади про наше море. Про наше дитинство на його березі. Про всі події, емоції і почуття, пов’язані з ним.
Зараз, на початку червня, у дні річниці теракту, мешканці Нікопольщини знову поринули у ностальгію. Діляться фото, пишуть щемливі дописи…
Знайшли в своїх архівах фото, пов’язані з нашим “морем” і ми. Добірка світлин нижче – найкраща відповідь на питання «Чим було Каховське водосховище для нікопольців?». Насправді, його значення в нашому житті було дуже великим. І тільки зараз розумієш, наскільки…
Чим було Каховське водосховище для нікопольців – фото-спогад
На набережній можна було приємно відпочити в кафе, яких біло декілька. На жаль, зараз майже всі вони знищені ворогом…
На нікопольській дамбі часто проводилися різноманітні заходи – наприклад, велозабіги.
Рибалка…. Улюблене зайняття для тисяч нікопольців… Її дуже не вистачає зараз багатьом.
Вечірні фотосесії на березі “моря” – ні з чим не порівняне задоволення.
Неймовірні заходи сонця і світанки – насолода для душі. У багатьох в архівах є такі пам’ятні фото.
Влітку відпочинок біля води на вихідних – це була традиція.
Нікополь колись був відомий парусним спортом. Згодом ця діяльність згорнулася. Але все одно можна булу побачити білосніжні кораблики…
І можна було “розсікати” хвилі на “моторці”…
Випити чогось прохолодного влітку на березі – особлива насолода.
На березі водосховища вдавалося зробити неймовірні кадри.
Останнім часом на набережній займалися благоустроєм. І закликали містян дотримуватися чистоти. З’являлися ось такі таблички.
З’явилися арт-об’єкти. Набережна поступово перетворювалася на приємне місце для прогулянок.
Окрема історія – Каховське водосховище взимку. Коли ставала міцна крига, тут можна було блукати і спостерігати чудернацькі фігури, створені природою.
Кататися на санчатах і ковзанах.
І іноді – зустріти ось таких “персонажів”.
Молодь проводила фотосесії посеред зимової казки.
Грали в хокей.
Проводили ритуальні обряди на свято Водохреща.
Влітку у нікопольців було власне “море”. Хтось критикував його. А хтось казав, що воно навіть краще, ніж Чорне і Азовське. Вже навесні на пляжах з’являлися перші відпочивальники, а в спеку яблуку було ніде впасти.
Хоч купатися десь, окрім пляжів, було офіційно заборонено, але нікопольці робили це майже скрізь, де дозволяли умови. Іноді можна було зафіксувати такі карди.
Рай для дорослих і дітлахів влітку.
Чайки…
Подивитися на “атомку” зблизька люди навіть спеціально приїздили з інших міст. Хто б міг тоді подумати, чим вона стане для нікопольців у майбутньому…
На набережній вшановували пам’ять героїв минулої великої війни.
Можна було побачити навіть пароплави на Нікопольському “морі”.
Такий вид з вікна був звичним для тисяч нікопольців.
Зараз він інший.
І з часом ми звикнемо для нього. І колись нові краєвиди стануть рідними. І якщо водосховище не відновлять, можливо, стануть ще більш привабливою родзинкою Нікополя… Головне, щоб закінчилася війна…
Ще новини Нікополя: Особливо важко було літнім людям і мешканцям багатоповерхівок: жителі Нікопольщини згадують перше літо після зникнення Каховського водосховища
