Донька вбитого у Нікополі 22 березня Дмитра Паршутіна поділилася щемливими спогадами про нього. Вона каже, що хоче, аби всі знали, яким був її тато. Також про Дмитра та його добрі справи розповіла знайома чоловіка Олена Калініченко.
Ці спогади неможливо читати без сліз. Неймовірно боляче усвідомлювати, що людини, про яку говорять стільки гарних слів, більше немає. Його вбили росіяни, поціливши у автівку дроном. Разом з 45-річним Дмитром загинув 49-річний Сергій Ячин. Обидва були майстрами із «золотими руками». Їх багато хто у місті знав, поважав і любив. Нікополь поніс непоправну втрату.
Донька вбитого у Нікополі Дмитра Паршутіна поділилася щемливими спогадами
Дівчина написала листа в редакцію. Вона розповіла, що 21 березня їй виповнилося 17 років. А наступного дня загинув її тато. Вона намагається усвідомити цю трагедію і жити далі… Хоче, аби всі знали, яким був її батько.
Я достатньо важкий підліток, і ми часто сварилися з татом. Тому що ми обидва запальні. А ще ми дуже схожі зовні: посмішка, хода. Багато хто казав, що я – його маленька копія. Я дуже добре пам’ятаю ті дні, коли допомагала татові в гаражі. І він вчив мене міняти машинну олію та свічки. І показував мені приклад, як потрібно спілкуватися з людьми, щоб було більше добра в житті. Тато дуже багато працював. Він хотів, щоб у мене було все найкраще. До війни ми дуже часто з татом їздили на «Рога». У нас був дрон з камерою, і ми літали на ньому і дивилися на околиці. Тато показував, як ним керувати… – пише дівчина
Також вона розповідає. Що батько часто возив її на водоспади. Любили мандрувати усією родиною. Були у Буковелі, де каталися на лижах.
Про свого тата дівчина каже, що він був дуже добрим і душевним, готовий віддати останнє, навіть якщо сам залишиться ні з чим… І був щасливим при цьому. І свою доньку вчив жити так.
А ще я скажу по секрету, що тато дуже боявся висоти…. Я буду думати, що він просто поїхав кудись далеко і надовго. Але все одно пам’ятає про мене і любить, якою б поганою донькою я не була. Він називав мене Леруся чи Пікася – не знаю, чому. Але це звучить дуже тепло і дуже по-рідному. Я знаю, як зараз важко нашій мамі. Але я знаю, що вона у мене дуже сильна. Головне, що в неї вірю я і наш янгол – тато. Я дуже сильно, безкінечно його люблю…. Я не знаю, що ви будете робити з цією інформацією, але я дуже б хотіла, щоб про це знали всі. Папа був дуже мудрий. А тепер я буду замість нього. Буду рівнятися на нього. Дякую, – написала дівчина у своєму листі….
Ми вирішили опублікувати цей щирий лист майже без змін. Аби всі знали, яким був вбитий росіянами нікополець Дмитро Паршутін і як сильно його любить донька….
«Майстрував будиночки для котів і рятував собак»: спогади Олени Калиниченко
Також своїми спогадами про Дмитра Паршутіна поділилася мешканка Нікополя Олена Калиниченка. Вона оприлюднила допис у Фейсбуці.
Цей допис зі сльозами на очах я хочу присвятити Дімі Паршутіну, який живцем згорів в автомобілі. Людині з великим і добрим серцем, – написала пані Олена
Вона каже, що рідко у кого в під’їзді можна побачити міні-притулок для тварин.
І розповідає, що в минулому році Дмитро привіз цуценя з гаражів та виходив його. Зробив гарну лежанку. Потім ще собачку привів – відкрив для неї підвал. А з настанням холодів в коридорчику змайстрував будиночки для котиків. Між поверхами – лежанки, корм, вода.
Якщо хтось з вуличних тварин хворів, ніколи не відмовлявся відвезти у лікарню. Тварини його любили. Бігали за ним хвостиком…
Дуже школа, що загинула людина, яких мало… Світла і добра пам’ять Дімі! – написала жінка
Ще новини НІкополя і району: Вирішив допомогти у вихідний… У Нікополі ворог вбив гарного майстра, життєрадісну людину – потрібна допомога родині
