На фронті загинув чоловік відомої волонтерки з Нікополя. Оголошено збір коштів для родини Героя.
Сумну новину повідомив Дмитро Осика, передає Nikopolnews.
«Товариство, чорна та сумна звістка. Виконуючи бойове завдання, загинув Олександр Васильович Мироненко, наш земляк, воїн 108 бригади ТРО, чоловік відомої волонтерки Ольги Мироненко», йдеться у повідомленні.
Загинув чоловік відомої волонтерки з Нікополя
фото Дмитра Осики
Аби підтримати родину Героя, оголошено збір коштів.
Реквізити:
- 5168745195378416
Світла та вічна пам’ять Герою, який повертається додому на щиті …
Що відомо про Героя
Місце народження: м. Нікополь, Дніпропетровська область
Похований: Похований 24 грудня 2025 року в місті Нікополі Дніпропетровської області на Алеї почесних поховань учасників бойових дій міського кладовища.
Біографія:
Молодший сержант, бойовий медик 1 стрілецького взводу 8 стрілецької роти 3 батальйону військової частини А7036 Збройних сил України
Мироненко Олександр Васильович народився 11 листопада 1978 року в місті Нікополі Дніпропетровської області.
Шкільні роки Олександра пройшли в Нікопольській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 10. В дитинстві Олександр був активним і наполегливим, займався вільною боротьбою та футболом.
Після закінчення Нікопольського професійно-технічного училища здобув спеціальність «слюсар-ремонтник».
Свій трудовий шлях розпочав у міськгазі, а згодом понад 17 років віддав праці в АТ «Нікопольський завод феросплавів». Працював у монтажній бригаді ЦРМУ-2, а пізніше – на дільниці з обслуговування соціальних об’єктів підприємства.
Олександр був доброю, відповідальною й надійною людиною, мав багато друзів. Виступав за свій цех у грі в футбол на спортивних заходах. Любив відпочинок на природі, риболовлю та найбільше цінував родину. Разом із коханою дружиною виховував двох синів, був дбайливим батьком і справжнім господарем: умів усе полагодити вдома, навчав синів самостійності та умінню тримати слово – справжніх чоловічих якостей.
У 2014-2015 роках Олександр брав участь в Антитерористичній операції на Сході України.
З початком повномасштабного вторгнення, в березні 2022 року долучився до лав Збройних Сил України та проходив службу бойовим медиком стрілецького взводу батальйону 108-ї окремої Кодацької бригади територіальної оборони. Позивний «Мирон», яким його називали ще шкільні друзі, залишився з ним і на війні.
Відважний і досвідчений воїн, він ділився знаннями з побратимами, завжди був надійною опорою. Попри поранення, щоразу повертався до строю. За свою віддану службу був нагороджений «Хрестом Сил територіальної оборони», медаллю «За поранення», медаллю «Захиснику Вітчизни» та іншими відзнаками.
Олександр мріяв про мирне життя, про те, щоб виховати синів і провести з ними більше часу, якого так бракувала війна.
Інші загиблі Герої Нікопольщини – інформація про них ТУТ
