8 серпня відомому історику Нікополя Мирославу Жуковському виповнилося 66 років. У свій час він працював з Борисом Мозолевським, а з 1993 року обіймає посаду заступника директора міського краєзнавчого музею.
Мирослав Петрович Жуковський народився 8 серпня 1958 року. З самого дитинства він цікавився історією. Тому після закінчення школи він вирішив пов’язати своє життя з історією. Вступити до університету на омріяну професію з першого разу не вдалося. Проте він все-таки став студентом Харківського державного університету ім. Горького, зазанчають у виданні «Дніпро культура».
Перед навчанням в університеті Мирослав Жуковський працював на громадських засадах екскурсоводом в Нікопольському краєзнавчому музеї. А вже з 1975 року працював там офіційно доглядачем залу. Через три роки він отримав посаду наукового співробітника. Потім Мирослав Жуковський звільнився з музею і викладав суспільні дисципліни у Нікопольському медичному училищі.
У 1993 році відомий істрк нашого краю повернувся на роботу до Нікопольського краєзнавчого музею вже на посаду заступника директора, яку займає і сьогодні. З того ж року Мирослав Жуковський очолив наукову роботу музею. А у 2003 він закінчив магістратуру історичного факультету національно-педагогічного університету ім. Драгоманова. Десять років, з 2001 по 2011 року, іменинник очолював Нікопольську міську організацію Всеукраїнської Спілки краєзнавців.
Польові сезони з Борисом Мозолевським
З відомими археологом Борисом Мозолевським Мирослав Зуковський познайомився у 1978 році. Наступного року, під впливом Мозолевського у Нікопольському краєзнавчому музеї була створена археологічна секція. До її складу потрапив і Мирослав Петрович. Того року відбулась участь співробітників секції у розкопках кургану Довга Могила і початку досліджень останців скіфського кургану Чортомлик. На пам’ять про участь у польовому сезоні 1979 року Борис Мозолевський передав до Нікопольського музею менгір, жертовник і кам’яну скриню, знайдені у Довгій Могилі.
Навесні 1992 року Борис Мозолевський, перебуваючи в Нікополі, ділився планами розкопок кургану Орлова Могила, розташованого в Нікопольському районі. Мирослав Жуковський, разом із ним побував на кургані та став свідком переговорів Бориса Мозолевського з керівництвом радгоспу «Перемога» про розкопки. На жаль, через матеріальні ускладнення вони не відбулися.
«Доленосні зустрічі передбачені на небесах» саме так говорить Мирослав Жуковський про своє знайомство з відомим археологом Борисом Мозолевським. Працюючи разом з відомим археологом відомий Жуковський остаточно переконався, що дослідження минулого – це справа всього його життя. Він згадує Мозолевського як людину, яка мала якесь надзвичайне чуття на знахідки, природний дар і хист до археологічних пошуків, високу творчу вдачу і талант поета. Мирослав Жуковський говорить, що молодь «табуном» ходила за археологом, а він навчав їх азам та основам археологічних досліджень».
Про Літочислення Нікополя
Мирослав Жуковський пишається власним проєктом «Літочислення Нікополя». Істориками давно велися суперечки, як вести літочислення міст, заснованих запорозькими козаками. Мирослав Жуковський один з тих, хто вирішив довести, що на території Нікополя розташовувалася одна із Запорозьких січей – Микитинська.
Відомому історику Нікополя сьогодні 66!
У результаті археологічних досліджень у 2002–2007 роках у парку Перемоги було знайдено фрагменти земляних укріплень, які ототожнюються із залишками Микитинської Січі. Група науковців Інституту історії України й Інституту археології НАН України розглянула надані ним докази і прийняла рішення – роком заснування Нікополя вважати 1639.
Дослідження козацтва і захист дисертації
Історія запорозького козацтва зацікавила Мирослава Жуковського зацікавила ще у 1975 році. На той час цей напрямок в українській історичній науці можна було досліджувати лише в контексті «дружби народів» та з дозволу відповідних органів. Вкінці 80-х – на початку 90-х років XX ст. з’явилися умови для вивчення історії Запорозьких Січей, розташованих на території Нікопольського краю. Мирослав Жуковський вже протягом багатьох років досліджує тему козацтва.
Один із таких об’єктів досліджень краєзнавця є пам’ятка історії та культури національного значення «Могила Івана Дмитровича Сірка». У радянські часи останки Івана Сірка «подорожували» союзними лабораторіями. У свій час Жуковський був серед дослідників діянь кошового отамана і домагався від керівництва України перепоховання праху Сірка за християнськими традиціями.
«17 серпня 2000 за рішенням міжвідомчої комісії мені було доручено допомагати археологу Ромашку розкладати останки Сірка в труні в анатомічному порядку. Я на власні очі бачив останки славного кошового отамана. І не тільки кістки, а також його «оселедець» і муміфікований мозок. Це свідчить про надзвичайну біологічну силу цієї людини при житті», розповів відомий історик.
Можливо Могила Івана Сірка єдине вціліле в Україні поховання представника вищої козацької старшини.
«Були десятки кошових отаманів, але, вибачте, скільки тих могил збереглося? Тільки могила Петра Дорошенка у В’ятці, в Російській Федерації, могила кошового Петра Калнишевського у Соловецькому монастирі та ще усипальниця Богдана Хмельницького (як відомо, його могила зазнала наруги). Тому могила кошового отамана Івана Сірка є однією з дуже цінних пам’яток історії та культури», каже Жуковський.
У 2010–2016 роках вийшли друком п’ять видань наукового нарису Мирослава Жуковського «Слава за життя – безсмертя після нього» про походи кошового отамана Івана Дмитровича Сірка та долю його могили.
Але історик продовжує досліджувати тему козацтва. У 2020 році він успішно захистив дисертацію «Пам’ятки і пам’ятні місця запорозького козацтва Нікопольського краю» й отримав диплом кандидата історичних наук.
Археологічна робота
Мирослав Жуковський багато років проводив археологічні роботи й зробив цікаві історичні відкриття:
- виявлені та частково досліджені фрагмент земляного рову Микитинської Січі в північно-західному секторі парку Перемоги (2002–2007 р.),
- залишки фундаменту Свято-Покровської церкви (2003–2007 р.);
- залишки склепу каплиці Св. Варвари Великомучениці (2004–2006 рр.),
- залишки фундаменту цвинтарної церкви преподобного Іоанна Дамаскіна по вулиці Лапинській (2006–2012 рр.).
Мирославом Жуковським були виявлені близько ста археологічних артефактів різних історичних епох (бронзового століття, скіфських часів, періоду половців, часів українського козацтва).
А також знайдені фрагменти давньогрецьких амфор IV століття до Різдва Христового (скіфських часів), залишки будівельного матеріалу з часів будівництва церкви Іоанна Дамаскіна, радянський багнет і уламки снарядів – «відлуння» Другої світової війни.
Сьогодні Мирослав Жуковський має понад 140 наукових публікацій з археології та історії України. Зокрема, і Нікопольщини.
Редакція Nikopolnews вітає Мирослава Жуковського з Днем Народження!
Ілюстрація Володимира Заграничного.
Ще новини Нікополя: У Нікополі росіяни зруйнували храм ПЦУ: потрібна допомога на його відновлення
