Нікополь сьогодні провів в останню путь полеглого Захисника Ігоря Матвєєва. Він загинув 17 вересня 2025 року.
Фото з церемонії прощання оприлюднили у міській раді, передає Nikopolnews.
22 вересня рідні, близькі, друзі, побратими, представники міської влади та небайдужі мешканці Нікополя провели в останню путь полеглого Захисника головного сержанта Матвєєва Ігоря Михайловича (22.07.1970 р.н.).
Ігор Матвеєва народився у Нікополі. Навчався у середній школі №7. Після 9 класу вступив до Нікопольського металургійного технікуму, де здобув фах вальцювальника стана холодного прокату труб.
Чоловік захоплювався стрільбою – займався у тирі. Неодноразово виборював призові місця на змаганнях. Службу в армії проходив у ракетних військах, керував машиною для транспортування балістичних ракет, отримав звання «водій-професіонал».
Після служби повернувся до рідного міста, 25 років працював на НЗФ, у цеху виробництва феросплавів – слюсарем-ремонтником. Був активним членом незалежної профспілки НЗФ, завжди відстоював права трудового колективу, брав участь у спортивному житті підприємства.
У міській раді кажуть, що полеглий Захисник мав «золоті руки»: самостійно робив ремонти, створював меблі, поєднуючи практичність із художнім смаком. Захоплювався автомобілями, свою першу машину – «Жигулі» – зібрав сам. Любов до авто передав сину.
«Якщо хотів відпочити, то виїжджав на риболовлю, навчав секретам риболовства сина, а потім і онука. Для Ігоря родина була найбільшою цінністю. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і дідусем, який безмежно любив свого онука», йдеться у повідомленні.
З початком повномасштабного вторгнення Ігор пішов добровольцем до лав ЗСУ. З 3 березня 2022 року був у складі стрілецького батальйону, де був головним сержантом, командиром стрілецького відділення. Мав позивний «Матвій» – на честь улюбленого онука. Але побратими найчастіше називали його просто «Ігорьочик», бо він завжди був поруч, завжди допомагав, завжди стояв горою за кожного.
Чоловіка поважали командири і бойові побратими. Він був людиною порядку, ініціативи та сили духу. Одного разу під час штурму він отримав поранення та контузію, але відмовився від евакуації й залишився на позиції один, щоб не залишити побратимів без прикриття. Його евакуювали наступного дня. Після лікування він знову повернувся на фронт.
За відданість службі та особисту мужність Ігор Матвеєв мав нагороди від командування та Міністерства оборони України: Хрест сил територіальної оборони, медаль «За жертву крові в боях за волю України», пам’ятний знак «Захиснику Гуляйполя», іменний годинник від командувача Сил територіальної оборони ЗСУ.
17 вересня 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання в районі н.п. Гуляйпільське Запорізької області. У Ігоря Матвеєва залишилися дружина, син, онук, батько та рідний брат.
«Низько схиляємо голови у скорботі за Матвєєвим Ігорем Михайловичем, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях назавжди!», додали у міській раді.
Нікополь сьогодні провів в останню путь полеглого Захисника: фото
Ще новини Нікополя: Вбиті росією мешканці Нікопольщини: Захисник з Нікополя Ігор Татарінцев сьогодні відзначав би 28-річчя..
