Ще трьом полеглим Захисникам надали звання «Почесний громадянин міста Нікополь» (посмертно). Відповідне рішення ухвалили депутати під час сесії 29 липня.
Повідомив міський голова Олександр Саюк, передає Nikopolnews.
Звання «Почесний громадянин міста Нікополь» отримали:
- Козій Олександр Володимирович
Козій Олександр Володимирович народився 6 липня 1992 року в селі Гаврилівка Барвінківського району Харківської області.
У вересні 1998 року пішов до 1 класу загальноосвітньої школи I – II ступенів села Котовка Барвінківського району Харківської області де навчався до 4 класу. Після переїзду родини у Нікополь, в 2001 році продовжив навчання у середній школі №2, яку закінчив у 2006 році. Того ж року вступив до Нікопольського професійного ліцею № 42 на спеціальність столяр, будівельний тесляр, який закінчив у 2009 році.
Свою трудову діяльність Олександр Козій розпочав за професією у 2010 році в ТОВ «Нікапрогресбуд». У травні 2011 року був призваний до служби в армії. Служба розпочалася в мальовничому місті України Кам’янець-Подільський, а завершилась у 2012 році у в /ч 3283 міста Кривий Ріг. Потім чоловік повернувся на своє робоче місце в ТОВ «Нікапрогресбуд», де пропрацював до 2016 року.
«Олександр дуже любив техніку. З юності перебирав по гвинтику свої велосипеди та мотоцикли. Тож захоплення технікою перемогло і Олександр у 2018 році пройшовши навчання пішов працювати екскаваторником до ТОВ «Сокол 2020», на якому і працював до березня 2022 року», – розповідає сестра загиблого Захисника.
У вільний час чоловік їздив на риболовлю, займався спортом та любив слухати музику. Особливе місце в житті чоловіка займала його родина. Олександр Козій поважав батьків, любив сестру. Був відповідальним, добрим, чуйним, нікому не відмовляв у допомозі.
Після початку повномасштабної війни, 9 березня 2022 року чоловік був призваний до ЗСУ та розподілений до 93 механізованої бригади «Холодний Яр», військова частина А 1302. Пройшов перепідготовку виконував свій військовий обов’язок на Ізюмському та Бахмутському напрямах. Був стрільцем-санітаром 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону.
8 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Соледар Бахмутського району Донецької області отримав важке уламкове поранення черевної порожнини. Олександр Козій помер 6 листопада 2024 року внаслідок ускладнень від поранення в Національному військово-медичному клінічному центрі «ГВКГ», у Києві. Похований на місцевому кладовищі м.Нікополь.
- Мазай Євген Іванович
Євген Мазай народився 31 серпня 1985 року. Здобув вищу освіту в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна, здобувши кваліфікацію «магістр» на кафедрі фізичної оптики. Працював на підприємствах міста.
Він був хазяйновитим, завзятим, активним та веселим чоловіком, якого шанували за його доброту і готовність допомогти. Сусіди завжди зверталися до нього за підтримкою, адже він міг відремонтувати будь-яку техніку у своєму домогосподарстві. Особливе місце в його житті займав син. Євген мріяв виростити його, передати хлопцю свої знання та життєвий досвід.
У червні 2024 року Євген Мазай був призваний до лав ЗСУ, де став оператором відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами. Він відважно боровся з ворогом, наближаючи перемогу та мріючи відзначити її з рідними та друзями.
Євген Мазай загинув 12 жовтня 2024 року, під час ведення бойових дій біля н.п. Ольгівка Курської області.
- Октябрьський Сергій Сергійович
Сергій Сергійович Октябрьський народився 11 березня 1998 року. Був старшим лейтенантом в/ч А196. Під час повномасштабної війни захищав Україну у складі 36-ї ОБМП 501 батальйону. Загинув майже на самому початку вторгнення – 2 квітня 2022 року.
Про його смерть стало відомо через 10 з половиною місяців. З ним попрощалися у Нікополі 21 лютого 2023 року.
Ще новини Нікополя: «Нікополь росіяни називають «полігон 1», а Марганець – «полігон 2». Ситуація погіршується» – воєнний журналіст побував у Нікополі і побачив все на власні очі
