28 вересня Нікополь святкує 385 річницю від дня свого заснування. Наше місто має унікальну історію, талановитих і працьовитих людей.
Понад два роки наше місто обстрілює армія рф з протилежного берега обмілілого Каховського водосховища. Вбиває людей, руйнує інфраструктуру і будинки мирних жителів. Через складну безпекову ситуацію багато цивільних мешканців були змушені покинути рідні домівки. А ті, хто залишився під звуки вибухів й загрозу артобстрілу продовжує допомагати військовим й наближати Перемогу!
Попри бойові дії й суттєві руйнування нікопольці продовжують любити своє рідне місто. Розповідають про його мирне життя з вірою, що воно дуже скоро повернеться.
Nikopolnews запитав у трьох нікопольчанок, за що вони люблять наш незламний Нікополь.
«Нікополь – це мій дім і місце сили»
Альона Шульга
Альона Шульга:
« Я люблю своє рідне місто, в першу чергу за чудових, творчих і відкритих людей. За парки, природу за містом, затишні кав’ярні, Будинок культури. А ще святкування на площі. Де би не занесло життя, Нікополь – це мій дім і місце сили».
«Нікополь має особливий запах»
Олександра Якушева з чоловіком
Олександра Якушева:
«Я люблю Нікополь за гостинність, спокій та запах. Сьогодні (27 вересня – авт.) йшла й кажу чоловікові, що Нікополь має особливий запах повітря. А ще люблю Нікополь за душевність, особливість, за людей, друзів, знайомих. Та за те, за що тут ми з чоловіком народилися і виросли»
«Особливо люблю Нікополь весною»
автор: Альона Тараканова
Альона Тараканова:
«Я обожнюю Нікополь, бо це моя Батьківщина. Саме тут пройшло моє веселе і безтурботне дитинство. Пам’ятаю, коли була маленькою любила ходити кататися на атракціони у парк «Металургів». А взимку з друзями на каток на стадіон «Трубник»….
Я особливо люблю Нікополь весною. Тоді буйно квітнуть абрикоси і містом пливе казковий аромат.. Зараз наше місто переживає дуже важкі часи. Мені дуже боляче дивитися, як росіяни руйнують його затишні вулиці. Але я вірю, що може колись також якась дівчинка з Нікополя буде розповідати про щасливе дитинство, квітучі абрикоси, парки, ковзанку, але без цієї клятої ВІЙНИ …»
Ще новини Нікополя: «Чуємо, тихо, поїхали»: як Нікополь живе під залпи ворожої артилерії
