Одним із таких є Євген Козар. Чоловік має проблеми зі здоров’ям та інвалідність. Знаходячись в евакуації з бабусею і дівчиною, він в’яже шкарпетки для ЗСУ.

Як переселенці з Нікополя допомагають військовим

Днями Nikopolnews поспілкувався з бабусею Євгена Любов’ю Топол і дізнався, як родина почала волонтерити, знаходячись далеко від рідної домівки. А також, спитали, яку кількість шкарпеток Євген вже зв’язав для військових.

В’язати чоловік навчився ще у дитинстві. Ім’я свого вчителя не пам’ятає.

«Це нам треба було в цілях реабілітації. Як додатковий метод заспокоювання. Тому вчитися в’язати паралельно, я та Женя. Ще нам тоді допомагала сусідка», – говорить Любов Топол.

Отриманні  в дитинстві навички в’язання Євген надовго відклав. А коли він разом з Любов’ю Топол і дівчиною, на ім’я Віра евакуювалися на Волинь, то виникло питання: чим себе можна зайняти.

Євген Козар під час в’язання шкарпеток

Спочатку нікопольці знайшли в одній церкві групу, яка займалася плетінням сіток. Почали їздити туди і допомагали виготовляти маскувальні сітки. Але добиратися до тієї церкви нашим землякам було не зовсім зручно і досить затратно. Тому вони брали з церкви додому тканини для маскувальних сіток, розрізали їх та відвозили назад.

Потім переселенці з Нікополя познайомилися з майстринею, яка робить ангеликів. Запропонували їй свої вироби разом з маскувальними сітками та дитячими малюнками відправляти на фронт.

«Ось так ми трошечки себе зайняли. … Пробували лузати і відправляти на Нікополь горіхи. Відправили дві посилки», – говорить пані Любов.

Як чоловік з Нікополя почав в’язати шкарпетки для ЗСУ

Одного дня з фронту у відпустку приїхав знайомий героїв нашого матеріалу.

«Женя подарував Васильовичу дві пари шкарпеток. Васильович запропонував їх військовому. Військовий з радістю їх взяв. Він сказав, що ті шкарпетки, які одягають в берці, мають особливі вимоги. Вони мають бути виготовлені з нових ниток», – говорить жінка.

За словами військового, шкарпетки зі старих ниток вони одягають під час відпочинку – на ніч, аби зігріти свої ноги. Таким чином пані Любов разом з Євгеном знайшли  місце, куди можна відправляти зв’язані шкарпетки. Але ж чоловіку потрібно було вдосконалили свою техніку в’язання. В цьому йому допомогла ще одна його бабуся. Як раз тоді літня жінка почала плести піддупники й передавати їх хлопцям на фронт через волонтерів у Вишгородському районі.

Шкарпетки зробив Євген Козар, ангеликів – Любов Горецька

Окрім шкарпеток Євген Козар вміє в’язати шапки, гарні жіночі пов’язки та шарфи. Але зараз найбільше в’яже шкарпетки для військових. Нитки для них беруть у секонд-хендах, купуючі старі речі. Деякі старі кофти й светри беруть у благодійних фондах. Розпускати їх чоловіку допомагає дівчина.

«Важко сказати, скільки Женя вже зв’язав шкарпеток. Спочатку він їх в’язав для потреб своїх родичів та знайомих. А потім почав в’язати військовим. Я думаю, він вже зробив 80 пар – це точно. Вже відправили чергову партію шкарпеток. Зараз Женя в’яже п’яту пару шкарпеток з наступної партії. Ще ста пар немає, але ми наближаємося до цього», – додає Любов Топол.

У кожну зв’язану пару шкарпеток вкладають ангеликів, які виготовляє майстриня-лялькарка Любов Горецька.

Робота Любов Топол

Робота Любов Топол

Для переселенців з Нікополя виготовлення шкарпеток військовим є своєрідною трудотерапією і справою, що об’єднує родину. Адже Віра розпускає старі шерстяні речі. З отриманих таким чином ниток, Євген в’яже шкарпетки. Тим часом пані Любов вишиває бісером. Багато своїх робіт вона дарує. Але також віддає вишиті вироби на аукціони для ЗС.

Останнім часом Євген почав виготовляти алмазні картини. Потім їх дарує добрим людям, яких зустрів на Волині.

У часи війни, перебуваючи в евакуації, нікопольці роблять те, що можуть.

«Працюємо під девізом: «Якщо кожен допоможе –  Україна переможе!», додала Любов Пилипівна Топол.

 Фото Любов Топол

Ще новини Нікополя: Усі собаки з вулиці: як в обстріляному Нікополі опікуються безпритульними тваринами (відео)