Чотири роки прифронтовий Нікополь живе під постійними обстрілами. Ворог тероризує місто як вдень так і вночі.
Нещодавно місцевий журналіст Віктор Артеменко розповів журналістам «Радіо свобода» про життя у Нікополі, передає Nikopolnews.
Як живе прифронтовий Нікополь
«Чи існує безпечний час для пересування містом? На жаль, ні. Обстріли можуть початися будь-якої миті – і вдень, і вночі. Так само немає району, який сьогодні можна було б назвати повністю безпечним. Нікополь практично цілодобово перебуває під ударами артилерії та дронів. Але з початку літа у місті значно активніше почали встановлювати антидронові сітки. Уже багато вулиць, перехресть і важливих об’єктів захищені ними, і ця робота триває. Це не робить місто повністю безпечним, але реально підвищує шанси зберегти життя», – говорить Віктор Артеменко.
Окрім антидронових сіток, ще однією частиною повсякденного життя Нікополя стали детектори дронів та моніторингові канали:
«У кого є можливість – користуються детекторами дронів. Але головне – у Нікополі за останні місяці вдалося створити дуже ефективну систему оперативного оповіщення. Це голосова сирена, моніторингові телеграм-канали, радіомережа «Що-Куди», яка працює через мобільний застосунок і, наскільки мені відомо, не має аналогів в Україні, а також «Радіо Нікополя». Завдяки цьому люди часто знають про небезпеку ще до перших вибухів», говорить чоловік.
Але попри постійну небезпеку, в місті продовжують працювати бізнес та державні установи:
«Попри все місто живе. Працюють магазини, підприємці, кафе, ринки. Єдине, що викликає багато запитань у мешканців, – це те, що банки, поштові відділення та деякі державні установи припиняють роботу під час повітряної тривоги. Особисто мені логіка такого рішення не зовсім зрозуміла, адже для Нікополя небезпека існує не лише під час сигналу тривоги. Артилерія й дрони атакують місто і без оголошеної повітряної тривоги», каже Віктор Артеменко.
За його словами, громадський транспорт курсує містом у штатному режимі. Під час війни маршрутів поменшало порівняно з періодом до 2022 року. Попри небезпеку, водії виходять щоденно на маршрути. А ось сполучення з деякими сусідніми населеними пунктами наразі відсутнє.
«Якщо немає нагальної потреби їхати – краще відкласти поїздку. Через постійні атаки FPV-дронів ситуація дуже складна. Частина маршрутів була змінена або скорочена, а до окремих населених пунктів транспорт періодично не заїжджає саме через загрозу ударів. Окрім FPV-дронів, ворог дедалі активніше застосовує і швидкісні ударні безпілотники, а також нову тактику зі скиданням FPV-дронів із безпілотників-носіїв. Через це небезпека існує не лише в населених пунктах, а й на окремих ділянках автошляхів. Поїздка дорогами Нікопольського району сьогодні – це вже не звичайна дорога, а реальний ризик для життя», – говорить нікополець.
Через постійні обстріли, в Нікополі та районі існують проблеми з мобільним зв’язком та інтернетом.
«Мобільний зв’язок і мобільний інтернет працюють дуже нестабільно. Ми навіть жартуємо: у Нікополі зв’язку або немає, або його зовсім немає. Але це вже давно не про комфорт. Це питання безпеки. Мешканці неодноразово зверталися до мобільних операторів, народних депутатів, профільних державних структур. Наскільки мені відомо, зараз готуються державні рішення, які мають допомогти покращити ситуацію. Дуже хочеться, щоб це сталося якнайшвидше, адже під час обстрілів можливість швидко викликати допомогу чи отримати інформацію може врятувати життя»
Завжди після обстрілів, на допомогу людям виїжджають рятувальники та медики. За словами чоловіка, вони є справжніми героями.
«Рятувальники та медики – це без перебільшення справжні герої. Вони виїжджають навіть туди, куди, здається, вже неможливо дістатися. Буває, що пожежники не можуть під’їхати технікою через небезпеку повторних ударів – тоді йдуть пішки, несучи обладнання в руках. Бригади екстреної медичної допомоги також працюють у найнебезпечніших районах».
У Нікополі немає безпечних районів, але як і в Херсоні, існує умовне внутрішнє зонування районів:
«Найбільш небезпечними залишаються прибережні райони – Стара частина міста, Новопавлівка, Лапинка. Від російських позицій їх відділяють лише старе русло Дніпра та приблизно 4-6 кілометрів. Саме туди найчастіше прилітає артилерія, FPV-дрони, ударні безпілотники».
У травні 2026 роу було оголошено евакуацію з деяких вулиць Нікополя. Про неї Віктор Артеменко також розповів «Радіо Свобода».
«Спочатку багато нікопольців дійсно сприйняли це як примусову евакуацію, але після офіційних роз’яснень стало зрозуміло, що кожен мав право написати відмову й залишитися. Треба також розуміти, що саме ці райони ще з початку повномасштабного вторгнення найбільше потерпають від обстрілів. Багато людей виїхали звідти ще раніше – хтось через постійні обстріли, хтось через зруйноване житло, хтось заради дітей. За моєю інформацією, під час цієї евакуації виїхали приблизно дві тисячі людей. Для когось це був шанс нарешті зважитися на рішення, яке вони довго відкладали. Але багато людей, навіть попри небезпеку, залишилися вдома»
Ще новини Нікополя: «Бо це моє місто! На мені три коти, сім собак, сад, город і 86-річна родичка» – про життя у Нікополі під час війни розповів місцевий мешканець
