Вбитій у Нікополі директорці гімназії № 25 Тамарі Соколовій присвятили вірш. Його автор письменниця Ольга Мітченко.
Повідомляє Nikopolnews.
Ввечері 15 січня росіяни вчергове обстріляли Нікополь. Внаслідок чого загинула 54-річна жінка Тамара Соколова. Вона була директоркою гімназії № 25. Того дня її переобрали на посаду директора. А ввечері ворожий снаряд забрав її життя. Жінка загинула вдома. Декілька годин її тіло відкопували рятувальники. Сусіди, друзі, колеги учні до останнього сподівалися, що її знайдуть живою. Але, на жаль…
17 січня нікопольці простилися з Тамарою Соколовою.
Пам’яті Соколової Тамари Володимирівни (14.06.1970 – 15.01.2025)
Зима четверта у війні триває…
Від болю місто перемоги плаче,
Бо крила янголів над нашим краєм
Побиті вщент кривавим залізяччям…
Ховає свої сльози місто мужнє,
Палає люттю зболена душа…
А хижі дрони знов у небі кружать,
Ворожий Град на вбивство вируша…
…У затишнім будинку гарна Пані,
Розумна, чесна, мудра, енергійна.
У неї на майбутнє стільки планів!
Директорка чудова, професійна —
Її зустріне завтра вранці школа,
Якою дихає зо три десятки років.
Потрібна рідній двадцять п’ятій, як ніколи!
І учні люблять фізики уроки.
А скільки щирих слів подяки й шани
Сьогодні їй колеги промовляли!
Вітали на посаді мер і освітяни…
…У темряві сирени заволали…
Чомусь тривожно її серцю стало…
І сильній жінці може бути лячно…
Онуків навіть ще не дочекалась —
Тож буде обережна і обачна!..
А десь рука безжального убивці
РСЗВ до залпу заряджає —
На мирний люд ізнов лихі мисливці
Криваве полювання починають.
І Пані у своїм, ще ці́лім, домі
На аркуші лиш встигла написати:
“Я завжди буду поруч! Тома.”
Уміла, кажуть, все передчувати.
…На небо світлий Янгол сумно лине…
У путь останню проводжають Пані…
Неначе сонце сяє зі світлини…
Труна її у квіти рясно вбрана…
Всіх добрих слів здавалося замало…
Дощили небеса сльозами долі…
Згадався вірш, який Тамара склала,
Сумуючи, що наче пустка, школа:
“Зимовий парк. Ні галасу, ні співу.
Стоять дерева в повній тишині.
Десь між ялин сховалась казка-диво,
Нависли хмари у височині.
Так тихо-тихо, ледь сніжок злітає
Й лягає на доріжки і гілля.
Зимова дума тихо серце крає,
Стоїть замерзла й мовчазна земля.”
…Все буде! Сміх, дитячий галас
У школі залунає, як раніше!
Все буде так, як Пані планувала,
Сум проганяючи з душі в зимовій тиші.
17.01.2025.
Ще новини Нікополя: Як раз у день обстрілу її переобрали: щемливі подробиці про життя та смерть директорки гімназії Нікополя
