Планують демонтувати дві застарілі гідроспоруди, аби звільнити річку Кам’янку, що знаходиться неподалік Нікополя і на якій розташовані усім відомий Токівський водоспад. Всесвітній фонд природи WWF-Україна розпочав підготовку до демонтажу.
Про це редакції Nikopolnews розповіли у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна.
Всесвітній фонд природи WWF-Україна розпочинає новий проєкт у Дніпропетровській області — підготовку до демонтажу двох застарілих перешкод на річці Кам’янка.
В організації зазначають, що ці штучні бар’єри, зведені ще у 1960–70-х роках, перешкоджають вільній течії річки поблизу села Вільний Запорожець у Грушівській громаді.
Проєкт реалізується за підтримки Open Rivers Programme — програми, яка сприяє демонтажу гребель та інших штучних перешкод задля відновлення безперервності річок Європи.
Навіщо неподалік Нікополя планують демонтувати дві застарілі гідроспоруди на річці Кам’янка
Наголошується, що річка Кам’янка є осердям унікального природного ландшафту та частиною заповідного фонду України. Вона має природні пороги й єдиний у степовій частині України каскадний водоспад. Демонтаж застарілих перешкод дозволить відновити природний гідрологічний режим річки та суттєво позитивно вплине на її екологічний стан.
Особливої уваги заслуговує ініціатива самої громади — небайдужих мешканців, які, попри близькість до зони бойових дій, докладають зусиль для збереження своїх природних скарбів. Їхній приклад надихає і може стати орієнтиром для інших регіонів України, – кажуть у фонді
Детальніше про проєкт
На фото нижче дві застарілі штучні перешкоди, що блокують вільну течію річки Кам’янка.
Ганна Пушкар / WWF-Україна
default
Ганна Пушкар / WWF-Україна
Важливою частиною проєкту стане залучення місцевої громади на кожному етапі, адже саме вона ініціювала ці зміни.
“Щоб підтримати й надихнути інші громади, заплановано видання та поширення інформаційних матеріалів — практичного посібника з рекомендаціями щодо ухвалення рішень про демонтаж застарілих гребель та інших штучних перешкод. Наразі проєкт передбачає реалізацію підготовчих робіт для демонтажу двох перешкод (бар’єрів), що заважають вільній течії річки Кам’янка на території Грушівської громади Дніпропетровської області, поблизу села Вільний Запорожець. Для цього команда проєкту підготує повний пакет необхідної документації”, — пояснює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко
Результати цієї роботи стануть у пригоді управлінським структурам під час подальшого планування.
На фото: забруднення на річці Кам’янка поблизу штучних перешкод, які потребують демонтажу
Тетяна Турлік’ян / WWF-Україна
Тетяна Турлік’ян WWF Україна
Річка Кам’янка протікає через щільно заселену територію, де відіграє важливу роль у житті місцевих громад. Дві застарілі гідроспоруди, зведені ще у 1960–70-х роках, досі стримують воду, порушуючи природний плин річки. Саме ці бар’єри й стали фокусом проєкту.
Їхнє первинне призначення давно втратило актуальність і нині майже не піддається ідентифікації. Демонтаж цих конструкцій відкриє нову сторінку в історії Кам’янки: покращиться її гідрологічний режим, а статус водного об’єкта потенційно зміниться з “істотно модифікованого” на “природний” у наступному циклі планування управління басейном.
Унікальна екологічна цінність річки Кам’янка
На фото: Поблизу перешкод на річці Кам’янка розташований єдиний у степовій частині України каскадний водоспад — Токівський водоспад
Тетяна Турлік’ян WWF Україна
Тетяна Турлік’ян WWF Україна
Річка Кам’янка належить до басейну Середнього Дніпра. Її довжина становить 88 км, і вона поєднує як штучні перешкоди, так і мальовничі природні пороги. Саме тут розташований єдиний у степовій частині України каскадний водоспад — Токівський водоспад.
Ця річка має значну екологічну цінність, адже її прибережна територія є унікальним ландшафтним заказником загальнодержавного значення, що входить до природно-заповідного фонду Дніпропетровської області. Заказник охоплює площу 2615 гектарів і включає чотири охоронювані території — осередки біорізноманіття, важливі на регіональному рівні.
Рослинний покрив річкових берегів типовий для степової зони, однак у місцях, де Кам’янка прорізає скелі, біорізноманіття проявляється найяскравіше — саме тут спостерігається найбільше видове різноманіття. Територію населяють представники різних екосистем — від заплавних і чагарникових до степових і петрофільних (тобто пристосованих до кам’янистого середовища).
Вільнотекучі річки — євроінтеграційне зобов’язання України! – кажуть у фонді
Команда WWF-Україна підкреслює: збереження та відновлення річкових екосистем — одне з євроінтеграційних зобов’язань України у сфері кліматичної політики, екології та зеленої трансформації:
Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та його державами-членами (2014 р.), зобов’язало Україну запроваджувати європейські стандарти у різних галузях економіки, зокрема в управлінні водними ресурсами.
Україна взяла на себе зобов’язання із реалізації положень Водної рамкової директиви ЄС (ВРД ЄС), затвердивши Плани управління річковими басейнами (ПУРБ). Ці Плани передбачають досягнення доброго стану водних об’єктів, поміж іншим, шляхом відновлення річкових екосистем.
Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (EU Biodiversity Strategy) має на меті звільнити 25 000 км річок від до 2030 року, переважно шляхом демонтажу гребель та інших штучних бар’єрів.
Більше того, глобальна мети ініціативи Freshwater Challenge передбачає відновлення 300000 км фрагментованих річок у всьому світі до 2030 року.
Про Open Rivers Programme
Понад 1,2 мільйона різноманітних штучних перешкод — від гребель і шлюзів, кульвертів, порогів та інших інженерних споруд — переривають безперервність течії річок по всій Європі. Багато з цих конструкцій вже давно втратили своє призначення, але досі шкодять природі. Вони порушують вільну течію річок, блокують перенесення донних відкладень і поживних речовин, а також часто є непереборним бар’єром для водних мешканців. Це послаблює стійкість річкових екосистем та зменшує їхню здатність до самовідновлення, підтримки якості води та біорізноманіття. Наслідки — драматичні: з 1970 року чисельність мігруючих прісноводних риб у Європі скоротилася на 75%.
Open Rivers Programme – це ініціатива, спрямована на подолання проблеми фрагментації річок у Європі шляхом фінансової підтримки проєктів з видалення гребель та інших штучних перешкод, з метою відновлення вільної течії річок збереження біорізноманіття. Програма була створена завдяки фінансовій підтримці благодійного фонду “Аркадія” (Arcadia), який працює у сферах захисту природи, збереження культурної спадщини та відкритого доступу до знань.
Про WWF-Україна
Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, у якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання.
Понад 20 років WWF реалізує проєкти в Україні. З 2019-го ми діємо як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. Наша робота набуває різноманітних форм — проведення досліджень, просвітництво, консультування державних органів та лобіювання змін до законодавства, мобілізація фінансових ресурсів для впровадження програм з вивчення і збереження природи. Наша діяльність стосується, у першу чергу, таких тем, як ліси, прісна вода та рідкісні види.
Напрям “Вода” WWF-Україна має на меті повернення до природного стану прісноводних екосистем України, що призведе до покращення здоров’я населення та відновлення біорізноманіття. Це передбачає відновлення вільної течії річок, водно-болотних угідь та забезпечення дружніх до довкілля підходів в гідроенергетиці. Ще один фокус нашої уваги — на вивченні та охороні оселищ, важливих для видів родини осетрових.
Ще новини Дніпропетровщини: Родина померлого благодійника з Німеччини продовжує допомагати Нікополю: фонд оприлюднив звіт
