Я не загинув.
Смерті не буває.
Поки мене всі будуть пам’ятати.
Герої в небо йдуть з війни, до раю.
Крильми свою країну захищати.
Сьогодні 29.11.2025 року минають роковини загибелі нашого побратима, військовослужбовця 301 зенітної ракетної Нікопольської бригади, головного сержанта Войтенка Романа Григоровича.
Роман Григорович народився 28 вересня 1977 року в місті Курчатів, Курської області. Згодом проживав та навчався у місті Марганець, Дніпропетровської області. Далі строкова військова служба в Збройних Силах України, після звільнення звичайне життя – дім, сім’я, робота. Були мрії та купа планів, але війна. Вона зруйнувала звичне життя і вже у березні 2022 року Роман Григорович долучився до війська. Проходив військову службу в одному з підрозділів нашої бригади.
29.11.2024 року під час ведення оборонних дій позиції поблизу н.п. Тихе, Харківської області в результаті мінометного обстрілу противника, Роман Войтенко отримав поранення не сумісні з життям.
За особисту мужність та самовідданість у захисті Батьківщини, згідно з Указом президента України головний сержант Войтенко Роман Григорович нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Найщиріші співчуття родині загиблого Героя! Світла пам’ять про нього назавжди в наших серцях!
Командування бригади, побратими
