[:ru]ОБНОВЛЕНО. Пенсионеры тоже хотят жить. Помогите спасти никопольчанку Есаулову Любовь Васильевну![:ua]ОНОВЛЕНО. Пенсіонери теж хочуть жити. Допоможіть врятувати мешканку Нікополя Есаулову Любов Василівну[:]

[:ru]ОБНОВЛЕНО: Этот материал Nikopolnews публиковал 3 июля 2021 года. После него на карту никопольчанки Есауловой Любови Васильевны поступило чуть более тысячи гривен. Также немного помогли знакомые и друзья семьи. Пожертвованные средства  Любовь Васильевна потратила на обследования и курс лечения в никопольской районной больнице. А потом женщина заболела коронавирусом, и операцию по удалению онкологической опухоли пришлось отложить. Да и не было у нее достаточной суммы денег, чтобы ложиться на операцию.

Сейчас дочь Любовь Васильевны Наталья снова обращается ко всем неравнодушным с просьбой помочь ее маме кто, чем может. Каждая гривна важна – не стесняйтесь перечислять маленькие суммы. Любовь Васильевне необходимо заново пройти обследование, а затем ехать в Киев на операцию. Денег у семьи очень мало. Если можете, помогите.

Ниже – текст статьи, опубликованной 3 июля, а под ним актуальные реквизиты (номер карты у Любовь Васильевны сменился, мы обновили его). 

Экономические кризисы всегда в первую очередь бьют по самым слабым. Больные люди, многодетные семьи, пенсионеры. Они острее всего ощущают на себе общее ухудшение ситуации в стране. Сейчас многим украинцам живется не сладко. И множество людей, попав в сложную ситуацию, нуждаются в помощи неравнодушных.

Волонтеры и благотворительные фонды собирают средства на лечение своим подопечным. А кто-то пытается спасти себя или близких самостоятельно. В соцсетях мы каждый день встречаем море постов с просьбами о помощи. Детям, молодым, пожилым людям, бездомным животным…

Жительница Никополя Наталья Есаулова надеется, что неравнодушные люди помогут его маме. Да, ее мама – не ребенок, не молодая девушка, и не женщина в расцвете сил. Любовь Васильевна – пенсионерка, ей 72 года. Но и пенсионеры хотят жить! А мама для каждого из нас в любом возрасте – МАМА.

Наталья Есаулова очень хочет спасти свою маму, у которой диагностировали опухоль почки. Диагностировали достаточно поздно, когда болезнь уже прогрессировала. Несколько лет Любовь Васильевна терпела боль в спине, но врачи почему-то не назначали обследований, которые могли бы показать причину боли. Все выяснилось только недавно.

Но шанс спастись есть!

Нужна операция, а после нее – реабилитация. И хоть государство гарантирует бесплатные операции таким больным, однако для семьи, которая едва сводит концы с концами и которой сложно даже найти средства на билет до Днепра, все это – очень непросто.

К тому же, никто не знает, как поведет себя организм во время операции и после нее. Могут потребоваться дополнительные манипуляции и препараты. Нужен хоть какой-то финансовый запас. Расходы будут обязательно, и ехать на операцию, совсем не имея денег, слишком рискованно.

Поэтому Любовь Васильевна не едет. А время бежит неустанно и играет против нее. Опухоль растет, и может быть очень поздно.

Поэтому ее дочь Наталья обращается с просьбой о помощи к неравнодушным. Хотя, говорит, делать ей это морально очень тяжело.

– Кроме затрат, связанных с операцией, есть еще одно. И здесь речь идет уже о совсем неподъемной для нас сумме, – рассказывает Наталья Есаулова. – Мою маму проконсультировала врач-онколог из института рака, и дала свои рекомендации, за что мы с мамой ей очень благодарны. Оказывается, после удаления опухоли с почки (размер опухоли почти пять сантиметров), надо будет отвезти опухоль в Киевский институт онкологии, чтобы из нее сделали материал для прививки (от редакции – вакцину вводят для того, чтобы предотвратить рецидив рака). Это стоит тринадцать тысяч пятьсот гривен. Деньги платятся официально на счет института. У нас времени нет, все надо делать быстро, очень прошу помощи неравнодушных, – обращается Наталья к земляков.

О своей маме она рассказала Nikopolnews очень много – можно написать не один материал. А могла бы еще больше. Говорить о ней готова часами. Видно, что дочка очень любит своего самого родного человека. И очень боится ее потерять.

Любовь Васильевна родилась и всю жизнь прожила в Никополе. Жизнь легкой не было. Как и у многих, кто родился в первые годы после войны – было голодное и холодное детство. А Любовь Васильевна к тому же росла полусиротой. Ее отец погиб, а мать тяжело болела, поэтому девочка значительный период воспитывался сначала в детском доме в Марганце, а затем в интернате в Никополе.

После окончания восьмилетки работала на швейной фабрике. Параллельно училась в вечерней школе, потому что тянулась к знаниям. Вместе с мамой собственными руками построила маленький глинобитный домик на Новопавловке, в котором живет и сейчас – с дочкой и внуком. Дочь Наталья и внук-студент тоже имеют проблемы со здоровьем, поэтому семье выживать очень сложно.

Возможно, прочитав эту статью, кто-то вспомнит Любовь Васильевну Есаулову и захочет немножко ей помочь. В советское время вы могли видеть ее в киоске в старой части – возле памятника Ленину. Здесь она работала продавцом. Также работала продавцом в ЦУМе в отделе детской одежды. А позже – в продуктовых магазинах.

Любовь Васильевна всегда отличалась активной жизненной позицией. Это именно она добивалась, чтобы были запущены в Никополе кольцевые маршруты – 6 и 6-а. Также женщина приложила немало усилий, чтобы на Новопавловке открыли амбулаторию. Писала письма, обивала пороги кабинетов чиновников.

Да и просто не могла никогда пройти мимо чужой беды…
Много людей благодарны ей за помощь.
А теперь помощь нужна ей.

Пожалуйста, если есть возможность, вот реквизиты:

  • 5168 7451 1315 4055 Есаулова Любовь Васильевна

Спасибо![:ua]ОНОВЛЕНО: Цей матеріал Nikopolnews публікував 3 липня 2021 року. Після нього на карту никопольчанки Есаулової Любові Василівни надійшло трохи більше тисячі гривень. Також трохи допомогли знайомі та друзі сім’ї. Пожертвувані кошти Любов Василівна витратила на обстеження і курс лікування в нікопольській районній лікарні. А потім жінка захворіла коронавірусом, та операцію з видалення онкологічної пухлини довелося відкласти. Та й не було у неї достатньої суми грошей, щоб лягати на операцію.

Зараз дочка Любов Василівни Наталя знову звертається до всіх небайдужих з проханням допомогти її мамі хто чим може. Кожна гривня важлива – не соромтеся перераховувати маленькі суми. Любов Василівні необхідно заново пройти обстеження, а потім їхати в Київ на операцію. Грошей у сім’ї дуже мало. Якщо можете, допоможіть.

Нижче – текст статті, опублікованій 3 липня, а під ним актуальні реквізити (номер картки у Любові Василівни змінився, ми оновили його).

Економічні кризи завжди в першу чергу б’ють по найслабших. Хворі люди, багатодітні сім’ї, пенсіонери. Вони найгостріше відчувають на собі загальне погіршення ситуації в країні. Зараз багатьом українцям живеться не солодко. І безліч людей, потрапивши у складну ситуацію, потребують допомоги небайдужих.

Волонтери і благодійні фонди збирають кошти на лікування своїм підопічним. А хтось намагається врятувати себе чи  близьких самостійно. В соцмережах ми щодня зустрічаємо море постів з проханнями про допомогу. Дітям, молодим, літнім людям, безпритульним тваринам…

Мешканка Нікополя Наталя Есаулова сподівається, що небайдужі люди допоможуть її мамі. Так, її мама – не дитина, не молода дівчина, і вже не жінка у розквіті сил. Любов Василівна – пенсіонерка, їй 72 роки. Але і пенсіонери хочуть жити! А мама для кожного з нас у будь-якому віці – МАМА.

Наталя Есаулова дуже хоче врятувати свою маму, у якої діагностували пухлину нирки. Діагностували досить пізно, коли хвороба вже прогресувала. Декілька років Любов Василівна терпіла біль у спині, але лікарі чомусь не назначали обстежень, які могли б показати причину болю. Все з’ясувалося лише нещодавно.

Але шанс врятуватися є!

Потрібна операція, а після неї – реабілітація. І хоч держава гарантую безкоштовні операції таким хворим, проте для родини, яка ледве зводить кінці з кінцями і якій складно навіть знайти кошти на квиток до Дніпра, все це – дуже непросто.

До того ж, ніхто не знає, як поведе себе організм під час операції і після неї. Можуть знадобитися додаткові маніпуляції і препарати. Потрібен хоч якийсь фінансовий запас. Витрати будуть обов’язково, і їхати на операцію, зовсім не маючи грошей, надто ризиковано.

Тому Любов Василівна не їде. А час біжить невпинно і грає проти неї. Пухлина росте, і може бути дуже пізно.

Тому її донька Наталя звертається з проханням по допомогу до небайдужих. Хоча, каже, робити їй це морально дуже важко.

–  Крім витрат, пов’язаних з операцією, є ще одне. І тут йдеться вже про зовсім непідйомну для нас суму, – розповідає Наталя Есаулова. – Мою маму проконсультувала лікарка-онколог з інституту раку, і дала свої рекомендації, за що ми з мамою їй дуже вдячні. Виявляється, після видалення пухлини з нирки (розмір пухлини майже п’ять сантиметрів), треба буде відвезти пухлину в Київський інститут онкології, щоб з неї зробили матеріал для щеплення (від редакції – вакцину вводять для того, щоб запобігти рецидиву раку). Це коштує тринадцять тисяч п’ятсот гривень. Гроші платяться офіційно на рахунок інституту. У нас часу немає, все треба робити швидко, прошу допомоги небайдужих, – звертається Наталя до земляків.

Про свою маму вона розповіла Nikopolnews дуже багато – можна написати не один матеріал. А могла б іще більше. Говорити про неї готова годинами. Видно, що донька дуже любить свою найріднішу людину. І дуже боїться її втратити.

Любов Василівна народилася і все життя прожила у Нікополі. Життя легким не було. Як і у багатьох, хто народився у перші роки після війни – було голодне і холодне дитинство. А Любов Василівна до того ж росла напівсиротою. Її батько загинув, а мати важко хворіла, тому дівчинка значний період виховувалася спочатку у дитячому будинку у Марганці, а потім в інтернаті у Нікополі.

Після закінчення восьмирічки працювала на швейній фабриці. Паралельно навчалася у вечірній школі, бо тягнулася до знань. Разом з мамою власними руками побудувала маленький глинобитний будиночок на Новопавлівці, у якому мешкає і тепер – з донькою і онуком. Донька Наталя та онук-студент теж мають проблеми зі здоров’ям, тому родині виживати дуже складно.

Можливо, прочитавши цю статтю, хтось згадає Любов Василівну Есаулову і захоче трошки їй допомогти. За радянських часів ви могли бачити її в кіоску в старій частині – біля пам’ятника Леніну. Тут вона працювала продавцем. Також працювала продавцем у ЦУМі – у відділі дитячого одягу. А пізніше – у продуктових магазинах.

Любов Василівна завжди відрізнялася активною життєвою позицією. Це саме вона добивалася, щоб було запущено у Нікополі  кільцеві маршрути – 6 і 6-а. Також жінка доклала немало зусиль, щоб на Новопавлівці відкрили амбулаторію. Писала листи, оббивала пороги кабінетів чиновників.

Та і просто не могла ніколи пройти повз чужу біду…
Багато людей вдячні їй за допомогу.
А тепер допомога потрібна їй.

Будь ласка, якщо є можливість, ось реквізити:

  • 5168 7451 1315 4055  Есаулова Любов Василівна

Дякуємо![:]

To Top