Остання фотосесія Валерія-Валентина – «духа старого Нікополя», що пішов (фото)

Як повідомляв раніше Nikopolnews, на Трійцю зупинилося серце старожила історичній частини Нікополя – людини, яку називають «духом старого Нікополя», яку знав багато хто, але по-справжньому, напевно, ніхто.

Він дивував (а когось навіть лякав) своїм дивним виглядом і поведінкою. Знаменитий стрибком з літака, що на ЦУМі. Просив милостиню біля церкви. І пішов у велике церковне свято, так і залишившись нерозгаданим. Ким він був? Божевільним? Бунтарем? Філософом? Мандрівником? У кожного, кому довелося спілкуватися з ним, своя думка на цей рахунок. І навіть імен у цієї людини – два. Хтось називав його Валерієм, а хтось Валентином.

За місяць до відходу Валерія-Валентина в інший світ його зустріла в старій частині фотограф Тетяна Ревва. І зробила кілька портретних знімків цієї колоритної людини. Про це Тетяна розповіла в соціальній мережі, де і опублікувала фото.

Я з чоловіком поверталася з прогулянки, з собою була камера, і біля паспортного столу стояв Валера. Чому мені раптом захотілося запропонувати йому сфотографуватися, я досі не знаю, але він погодився швидко і за це вимагав сигарет. Чоловік дав йому кілька, одну він відразу засунув за вухо, так і сфотографувався з нею) а решту сховав. І якось раптом заметушився, захвилювався, напружився і став швидко повертатися до камери то одним то іншим боком, я зробила кілька кадрів, і ми пішли. Можливо, це були його останні фото, – написала Тетяна.

Також вона поділилася одним із спогадів про Валерія-Валентина:

Валера дуже любив пиріжки з картоплею і капустою, я кілька разів заходила з ним в магазинчик біля паспортного столу і купувала йому. Іноді просив трохи грошей – 5-10 грн, а найчастіше питав, як справи, і коли отримував відповідь, багатозначно кивав і йшов далі по своїх справах, бурмочучи під ніс щось своє, зрозуміле лише йому одному…

Під цим постом никопольчанки діляться своїми спогадами інші городяни:

Elena Kuharchuk

Завжди спостерігала за ним, коли була в старій частині, останнім часом часто тут буваю і згадала за нього, але жодного разу не зустріла, а він був як дух цього місця, дивний, незрозумілий, привертає увагу, але всіма забутий, як власне і сама наша стара частина, а ще у нього була подружка, теж її не бачу.

Святік Алімов

А я пам’ятаю, як він на виборах влаштував шоу, намагаючись винести бюлетень)) Свідомий був.

Оксана Шиліна

Так він не був божевільним)) Він був вільний від забобонів – жити правильно! На зиму лягав у психлікарні, економив пенсію, прикидався дурником – так легше і вигідніше, грав роль дурника. Народ, щоб не зв’язуватися, відкуповувався. Принаймні, всіх старогородских знав, і не діставав.

Наталія Харитонова

А я його побоювалася. Бувало, влітку він роздягався, кричав, бив палицею по автобусам…

Ольга Єрохіна

За паспортом – Валентин, але після стрибка з літака стали звати Валерій Чкалов.

У Нікополі помер ще один “дух старого міста” (фото)

Хіти

To Top