Благодійники допомогли 83-річній Ларисі Павлівні, яка живе під звуки вибухів у Нікополі і не хоче залишати рідне місто. Жінка пам’ятає голод і страх Другої світової, якою вона застала зовсім маленькою дитиною. І от, на схилі років – знову війна.
Історію пенсіонерки розповіли у гуманітарній місії «Проліска», співробітники якої допомогли жінці, передає Nikopolnews.
Полюбила Нікополь з дитинства
Ларисі Павлівні скоро виповниться 84 роки. Усе своє довге життя вона прожила в Нікополі — місті, яке полюбила ще з дитинства, коли разом із батьками переїхала сюди з Дніпра. Тут минули її найщасливіші роки: робота в школі, де її завжди любили діти, шлюб, народження синів, теплі моменти, що залишилися в серці назавжди.
Памʼятає голод і страх Другої світової, а сьогодні живе під звуки вибухів у Нікополі
На долю пані Лариси випало багато тяжких випробувань. Вона памʼятає голод і страх Другої світової, а сьогодні знову живе під звуки вибухів та постійні обстріли. Та попри все — з рідного міста вона виїжджати не хоче. Тут її дім, її життя.
Залишилася сама і потребувала допомоги
Залишившись самотньою, Лариса Павлівна звернулася по допомогу до Гуманітарна місія “Проліска” Їй було треба отримати нову банківську картку, необхідну довідку та поновити гуманітарну підтримку. Літня жінка сама з цим впоратися не могла. Вона навіть не очікувала, що всі питання допоможуть вирішити так швидко. Соціальний працівник супроводив її до банку та підтримав у всіх необхідних процедурах.
Пані Лариса щиро вдячна організації та її працівникам за людяність, небайдужість та готовність завжди прийти на допомогу. Життя триває. І навіть у найважчі часи поруч є ті, хто підтримує, – кажуть у «Пролісці»
Ще новини Нікополя: «Поки вони кудкудакають у дворі є рух і тепло»: історія бабусі з прифронтового Нікополя
