У Нікополі сьогодні провели в останню путь Захисника… Він добровільно долучився до лав ЗСУ на самому початку повномасштабного вторгнення. Помер від хвороби.
Інформацію і фото з церемонії прощання оприлюднили пресслужби Нікопольської міської ради і Нікопольського феросплавного заводу, передає Nikopolnews.
Сьогодні рідні, близькі, друзі, побратими, представники міської влади та небайдужі мешканці Нікополя провели в останню путь нікопольця, головного сержанта Білова Михайла Васильовича (12.08.1970 р.н.).
Михайло народився і виріс у Нікополі. Навчався у загальноосвітній школі №21. Після її закінчення здобув фах механіка у Нікопольському сільськогосподарському технікумі. Свій трудовий шлях розпочав у 1991 році на Нікопольському заводі феросплавів, де працював слюсарем-ремонтником агломераційного цеху. Прагнучи вдосконалювати свої знання, він закінчив Дніпропетровську металургійну академію за спеціальністю «інженерна механіка». Завдяки працьовитості та відповідальності пройшов професійний шлях до майстра-механіка з ремонту металургійного устаткування ПЦ-9.
За характером Михайло був наполегливим, рішучим і водночас турботливим. Найбільшою цінністю для нього завжди залишалася родина. Він був старшим братом серед трьох і завжди відчував відповідальність за близьких. З юності захоплювався технікою: ще під час навчання у технікумі власноруч зібрав свій перший мопед. Михайло добре розбирався в автомобілях, умів їх ремонтувати і щиро насолоджувався дорогою, коли сідав за кермо. У вільний час любив активний відпочинок на природі – риболовлю, збирання грибів.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Михайло без вагань став на захист Батьківщини. 17 березня 2022 року він добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Служив головним сержантом із матеріального забезпечення інженерно-саперної роти військової частини А0593. Побратими знали його за позивним «Старшина» – як відповідального, надійного воїна, який завжди стояв горою за своїх. За віддану службу був нагороджений відзнаками «Золотий Хрест» та «Хрест доблесті».
Михайло Васильович мужньо боронив нашу державу з початку повномасштабного вторгнення і мріяв про Перемогу над ворогом та довгоочікуваний мир в Україні та рідному місті. Хотів повернутись додому, до рідних та чимшвидше відбудувати усе що знищили російські нелюди, але на жаль не судилось…
9 березня 2026 року Михайло помер від хвороби під час лікування у госпіталі міста Дніпро. Лікарі до останнього боролися за його життя, але, на жаль, врятувати його не вдалося.
Віддати останню шану та вклонитись справжньому Герою – майстру-механіку з ремонту металургійного устаткування ПЦ-9, сержанту 301-шої зенітної ракетної Нікопольської бригади Білову Михайлу Васильовичу зібрались сьогодні представники міської влади, працівники АТ НЗФ та небайдужі мешканці.
У нього залишилися дружина, дві доньки та два брати.
Низько схиляємо голови у скорботі за Біловим Михайлом Васильовичем. Світла пам’ять і вічна шана Захиснику України! – кажуть у пресслужбі НМР
Ваші побратими на фронті та усі цивільні у тилу, Михайле Васильовичу, зроблять усе щоб наша спільна мрія здійснилась якнайшвидше, – додали колеги-феросплавники
У Нікополі сьогодні провели в останню путь Героя: фото
Ще новини Нікополя і району: Став дідусем, але не встиг побачити онука… Нікополь сьогодні провів в останню путь полеглого Захисника (фото)
