[:ru]О чем писала пресса Никополя в 1944 году[:ua]Про що писала преса Нікополя у 1944 році[:]

Приведенные ниже выжимки из журналистских материалов позволяют получить представление, как жилось никопольчанам 77 лет назад. Обзор подготовила С.А. Пятигорец.

*Рабочие депо станции Никополь в обращении к трудящимся города обязались отработать 50 часов на восстановлении города. На этот призыв откликнулись все никопольские предприятия.

*В городе начали работу предприятия местной промышленности: ремонтно-механический завод, фабрика индпошива обуви и одежды, маслобойня, мыловарня и др. На ремонтно-механическом заводе освоен выпуск вилок, ложек, хлебных форм, жаровен, умывальников, кастрюль для нужд населения.

*Женщины артели им. Володарского помогали раненым бойцам местного госпиталя. Работница Нина Ситаро вместе со своими подругами собрали 1400 рублей, на которые закупили продовольствие для раненых. Другие женщины передали в госпиталь посуду, стулья, сшили и вышили бойцам шелковые кисеты.

*После тридцатимесячной немецкой оккупации в городе впервые был слышен радостный гомон школьников. 24 апреля 1944 г. в кинотеатре состоялся смотр художественной самодеятельности учащихся школ города. Прекрасное впечатление оставило выступление маленькой девочки, которая продекламировала стихотворение «Имена героев будут жить вечно».

*Работники Никопольского пункта заготзерна обратились с жалобой на своего директора т.Козуба из-за того, что на их предприятии не проводится агитационно-массовая работа. Они просили отдел пропаганды и агитации ЦК КП(б)обратить на это особое внимание.

*Обком КП(б)У и облисполком поставили задачу по заготовке овощей и фруктов для фронта и населения. По решению горкома КП(б)У и горсовета города Никополь следует вывезти 1404 тонны овощей и фруктов, но некоторые хозяйственники срывали графики поставки овощей.

*Коллектив промартели «Большевик» взял обязательство выпустить в августе 1944 г. более 125 букеров, 16 жаток и 650 лудлов в связи с награждением товарища Сталина орденом «Победа».

*Вследствие непрерывного изменения директоров на ремонтно-механическом заводе план выполнялся на 50%. Если в жестяном цеха по июль 1944 г. должны были изготовить 320 ведер, то изготовили лишь 124, хлебных форм не выпущено ни одной, тогда как по плану намечалось 900. После назначения нового директора коммуниста т.Беликова работа улучшилась. После окончания рабочего дня директор лично проверял дневное задание.

*Трудящиеся Никополя в период оккупации не имели возможность читать большевистскую правду. Отдел агитации и пропаганды ЦК КП(б)У принял решение об установлении по городу газетных витрин, чтобы горожане могли регулярно читать центральную газету «Правда». На 9 августа 1944 г. таких витрин было установлено 77.

*Профком профсоюза ЮТЗ организовал пионерский лагерь, потратив на это 10000 рублей.

*Речники пристани Никополь подняли со дна реки две баржи и один мотокатер, которые на днях будут пущены в эксплуатацию.

*При горкомунхозе открылась скульптурно-художественная мастерская, изготавливающая барельефы, бюсты и различные скульптурно-декоративные изделия.

*После освобождения города от немецких оккупантов трудящиеся города просмотрели 37 звуковых кинофильмов. Наибольшим успехом пользовались картины «Во имя Родины», «Радуга», «Жди меня», «Актриса». Каждый из этих фильмов посмотрело более 3500 человек.

*На очередном заседании горисполкома слушался вопрос «О ходе месячника помощи семьям фронтовиков в Никополе», отчитывались предприятия Никополя. Так, например, на жировом заводе выданы овощи, топливо, продовольствие. Семье фронтовика Олейника отремонтировали квартиру. На рыбзаводе коллектив принял решение – семьям фронтовиков отчислить двухдневный заработок в сумме 3000 рублей.

*30000 рублей было собрано учащимися школ города на строительство боевого самолета «Никопольский школьник». Инициаторами были ученики средней женской школы №6.

*На 7 ноября 1944 г. в городе построено 20 школ, где обучалось 6500 детей, 3 техникума, 2 детских сада, Дворец пионеров, краеведческий музей, городская библиотека и др.

*На предприятиях и в организациях города создано 28 агитколлективов с числом агитаторов 232 мужчин для ведения и развертывания большевистской агитации.

*Организован комитет по физкультуре и спорту, который занимается вопросами возрождения всех физкультурных организаций, существовавших до гитлеровской оккупации. Так, организовано спортивное общество «Сталь», в котором насчитывалось 154 мужчины, ДСО «Спартак», где 45 членов общества. В спорторганизациях молодежь осваивала багнетний бой, игры в футбол, волейбол.

*В первые дни освобождения Никополя от немецких оккупантов была создана парторганизация городского отдела НКВД, которая насчитывала 13 членов и 3 кандидата ВКП(б). Партийная организация работала над повышением идейно-политического уровня. Изучали книгу Сталина «О Великой Отечественной войне», достигнув хороших последствий в усвоении всех важных исторических документов, продолжили изучение «Краткого курса истории ВКП(б)».

*25 августа 1944 года состоялось педагогическое совещание – впервые после 30-месячной оккупации. С докладами выступили Белоус, Шорник, Людомирская, Черкащенко, председатель горсовета Литвиненко и другие.

*Отступая, немцы разрушили городскую больницу. С первых дней освобождения города начали работу по отстраиванию больницы, создали инфекционное и хирургическое отделения, приобрели 100 коек. Работница больницы сохранила весь хирургический инструмент, врач Макаров сохранил рентгеновский аппарат.

*30 декабря 1944 года вошло в историю Южнотрубного завода. В этот день станы холодной прокатки и холодного волочения выдали первую партию труб марки ПТМЗ.[:ua]Nikopolnews пропонує читачам черговий екскурс в історію Нікополя, який ми маємо можливість зробити завдяки невтомній праці співробітників Нікопольского краєзнавчого музею. На цей раз вони підготували огляд газети «Нікопольська правда» за далекий 1944 рік. Рік, коли місто було звільнено від німців,і воно починало повертатися до радянського життя.

Наведені нижче витяги з журналістських матеріалів дозволяють отримати уявлення, як жилося нікопольцям 77 років тому. Огляд підготувала С.О. П’ятигорець.

*Робітники депо станції Нікополь у зверненні до трудящих міста зобов`язалися відпрацювати 50 годин на відновленні міста. На цей заклик відгукнулися всі нікопольські підприємства.

*У місті розпочали роботу підприємства місцевої промисловості: ремонтно-механічний завод, фабрика індпошиву взуття та одягу, олійниця, миловарня та ін. На ремонтно-механічному заводі опановано випуск виделок, ложок, хлібних форм, жаровень, умивальників, каструль для потреб населення.

*Жінки артілі ім. Володарського допомагали пораненим бійцям місцевого шпиталю. Робітниця Ніна Сітаро разом зі своїми подругами зібрали 1400 карбованців, на які закупили харчі для поранених. Інші жінки передали шпиталю посуд, стільці, пошили та вишили бійцям шовкові кисети.

*Після тридцятимісячної німецької окупації в місті вперше було чути радісний гомін школярів. 24 квітня 1944 р. в кінотеатрі відбувся огляд художньої самодіяльності учнів шкіл міста. Чудове враження залишив виступ маленької дівчинки, яка продекламувала вірш «Імена героїв будуть жити вічно».

*Робтники Нікопольського пункту заготзерна звернулися зі скаргою на свого директора т.Козуба, що на їхньому підприємстві не проводиться агітаційно-масова робота. Вони просили відділ пропаганди та агітації МК КП(б)У звернути на це особливу увагу.

*Обком КП(б)У та облвиконком поклали завдання про заготівлі овочів та фруктів для фронту і населення. За рішенням міському КП(б)У та міськради місто Нікополь повинно вивезти 1404 тони овочів та фруктів, але деякі господарники зривають графіки поставки овочів.

*Колектив промартілі «Більшовик» узяв зобов`язання випустити у серпні 1944 р. понад 125 букерів, 16 жаток та 650 лудлів у зв`язку із нагородженням товариша Сталіна орденом «Перемога».

*Внаслідок безперервної зміни директорів на ремонтно-механічному заводі план виконувався на 50%. Якщо в жерстяному цеху за липень 1944 р. повинні були виготовити 320 відер, то виготовили лише 124, хлібних форм не випущено жодної, тоді як за планом намічалося 900. Після призначення нового директора комуніста т.Бєлікова робота покращилася. Після закінчення робочого дня директор особисто перевіряв денне завдання.

*Трудящі Нікополя в період окупації не мали можливість читати більшовицьку правду. Відділ агітації та пропаганди МК КП(б)У прийняв рішення про встановлення по місту газетних вітрин, щоб городяни могли регулярно читати центральну газету «Правда». На 9 серпня 1944 р. таких вітрин було встановлено 77.

*Завком профспілки ПТЗ організував піонерський табір, витративши на це 10000 карбованців.

*Річковики пристані Нікополь підняли з дна річки дві баржі і один мотокатер, які днями будуть пущені в експлуатацію.

*При міськкомунгоспі відкрилася скульптурно-художня майстерня, яка виготовляє барельєфи, бюсти та різні скульптурно-декоративні вироби.

*Після визволення міста від німецьких окупантів трудящі міста проглянули 37 звукових кінофільмів. Найбільшим успіхом користувалися картини «В ім`я Батьківщини», «Веселка», «Чекай на мене», «Акторка». Кожен з цих фільмів переглянуло більше 3500 чоловік.

*На черговому засіданні міськвиконкому слухалося питання «Про хід місячника допомоги сім`ям фронтовиків у Нікополі», звітували підприємства Нікополя. Так, наприклад, на олійному заводі видано овочі, паливо, харчі. Сім`ї фронтовика Олійника відремонтовано квартиру. На рибзаводі колектив прийняв рішення – сім`ям фронтовиків відрахувати дводенний заробіток в сумі 3000 крб.

*30000 карбованців було зібрано учнями шкіл міста на будівництво бойового літака «Нікопольський школяр». Ініціаторами були учні середньої жіночої школи №6.

*На 7 листопада 1944 р. в місті відбудовано 20 шкіл, де навчалось 6500 дітей, 3 технікуми, 2 дитячих садки, Палац піонерів, краєзнавчий музей, міська бібліотека та ін.

*На підприємствах та в організаціях міста створено 28 агітколективів з число агітаторів 232 чоловіка для ведення та розгортання більшовицької агітації.

*Організований комітет з фізкультури і спорту займався питаннями відродження всіх фізкультурних організацій, що існували до гітлерівської окупації. Так, організовано спортивне товариство «Сталь», в якому налічувалося 154 чоловіка, ДСТ «Спартак», де 45 членів товариства. В спорторганізаціях молодь опановувала багнетний бій, ігри у футбол, волейбол.

*У перші дні звільнення Нікополя від німецьких окупантів була створена парторганізація міського відділу НКВС, яка налічувала 13 членів та 3 кандидата ВКП(б). Партійна організація працювала над підвищенням ідейно-політичного рівня. Вивчали книгу Сталіна «Про Велику Вітчизняну війну», досягнувши гарних наслідків у засвоєнні усіх важливих історичних документів, продовжили вивчення «Короткого курсу історії ВКП(б)».

*25 серпня 1944 року відбулася педагогічна нарада – вперше після 30-місячної окупації. З доповідями виступили Білоус, Лимар, Людомирська, Черкащенко, голова міськради Литвиненко та інші.

*Відступаючи, німці зруйнували міську лікарню. З перших днів визволення міста розпочали відбудовчу роботу лікарні, створили інфекційне та хірургічне відділення, придбали 100 ліжок. Працівниця лікарні зберегла весь хірургічний інструмент, лікар Макаров зберіг рентгенівський апарат.

*30 грудня 1944 року ввійшло в історію Південнотрубного заводу. Цього дня стани холодної прокатки і холодного волочіння видали першу партію труб марки ПТМЗ.[:]