Щорічно у третю неділю березня в Україні відзначають День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення. У 2026 році цей день припадає на 15 березня.
Напередодні свята, в рамках рубрики «Професії прифронтового Нікополя», Nikopolnews поспілкувався з керівницею ОСББ і волонтеркою Мариною Пушинською. Жінка розповіла про свою роботу під час війни та волонтерську діяльність.
Як стала керівницею ОСББ
Керівником ОСББ Марина Пушинська стала у 2009 році. Тоді, її будинок залишився без управління. Згодом, у 2016 році, ще декілька будинків поруч попросили жінку допомогти їм вийти в ОСББ, аби мати змогу керувати своїми помешканнями. Вона не відмовила людям і стала керівницею декількох ОСББ.
«Бути керівником ОСББ – це відповідальність за інших, за роботу, за повсякденність. Ця робота для тих, хто має можливість діяти далі. І бачити силу йти вперед…», розповідає пані Марина.
До великої війни керівниця ОСББ Марина Пушинська була активною людиною. Завжди разом з мешканцями своїх будинків брала участь у всіх міських проектах. На її рахунку перемоги у «Бюджеті участі» та в інших міських конкурсах.
Про перші дні великої війни
На все життя героїня нашого матеріалу запам’ятала 24 лютого 2022 року. Того дня вона прокинулася від незрозумілих вибухів. Зазирнула в новини і «впала в ступор».
«Ніколи з пам’яті його не виб’ю. Організація сховищ, підвали, люди, які плачуть у дворі, тому, що дітей не беруть в садочок», – пригадує жінка
Пані Марина говорить, що з початком повномасштабної війни життя зійшло з мирних рейок.
«Треба було робити все і одразу – організовувати якісь сховища, заспокоювати людей, готувати їжу хлопцям. Дівчата, з якими ми спілкувались, почали організовувати збори для Захисників. Збирали речі, посуд», каже жінка.
У перші дні повномасштабної війни вона разом з дітьми ходила до школи, де плели маскувальні сітки. Тоді кожен день для Марини Пушинської починався однаково. Вона визначала для себе задачі на добу, які треба було виконати.
Тоді дуже всі були згуртовані, – каже Марина.
Про «поранені» обстрілами будинки…
Через деякий час керівниця ОСББ разом з однодумцями ввійшли в режим «життя в війні». Багато людей виїхало в березні 2022 року, інша частина – виїхала літом, коли росіяни почали обстрілювати місто.
«Тоді дійсно, було страшно, і здавалося, що страшніше бути не може. Ми теж з донькою спочатку ночували в сховищі, а потім виїжджали до мами в село», говорить Марина.
З початку обстрілів Нікополя армією рф декілька будинків Марини Пушинської були «поранені». Завдяки місцевій владі, у пошкоджених будинках проводилися відновлювальні роботи і ремонти.
«Велика вдячність владі за допомогу у відновленні житла після обстрілів, Тому що ОСББ зі своїми маленькими бюджетами, звичайно, самостійно з такими пошкодженнями не може впоратися. До того ж багато людей, які виїхали, перестали платити. Ну, таке…», каже жінка
Хлопці-слюсарі витримали великі навантаження
Великим викликом для керівниці ОСББ стала й зима 2025-2025 року. 3 20-градусними морозами. Марина каже, що цьогоріч морози тривалий час випробовували нікопольців на міцність. У будинках були замерзлі стояки води та каналізації. А також розірвані системи опалення в квартирах. Та попри холод і проблеми, нікопольці все витримали.
«Я дякую кожному, хто працював поряд. Потім звісно, хворіли… Хлопці-слюсарі винесли на свої плечах неймовірні навантаження. Ми вистояли! Я вкотре скажу, що, так, як в цьому році, ми ще весни не чекали», каже Марина Пушинська.
Про волонтерство під час великої війни
З перших днів повномасштабної війни, Марина Пушинська активно долучалася до волонтерського руху Нікополя. Вона допомагає українським військовим.
«Всі ці роки війни поруч знаходяться Люди, які відзиваються на прохання про допомогу нашим Захисникам», каже жінка
У Нікополі та районі є волонтери, які самостійно їздять на фронт і передають військовим гуманітарну допомогу. Марина Пушинська разом зі своєю командою по можливості долучається до зборів й передає посилки захисникам. Зокрема, вони збирають смаколики, гігієну, домашню випічку, консервацію. Є дівчата, які шиють адаптивну білизну, в’яжуть адаптивні гольфи, які можна одягати пораненим поверх спиць після операції. Допомагають військовим купувати авто, старлінки, генератори тощо.
Професії прифронтового Нікополя: ті, хто тримає економічний фронт міста допомагають захисникам
Мультфільми, танці і флешмоб для дітей
Попри війну та обстріли, у Нікополі залишаються діти. Вони разом з батьками виходять гуляти на дитячі майданчики.
«У нашому дворі є дитячий майданчик. Там гуляють діти з батьками. Вони придумують якість креативні історії. Так, літо 2025 року у нас було веселе», говорить жінка.
Торік для діток дорослі організовували перегляд мультфільмів. Водночас самі хлопчики й дівчатка збиралися й ставили сценки, розучували танці. Дорослі організовували для них солодкі столи з цукерками, напоями і солодкою ватою. А на День Прапора України у дворі організували імпровізований флешмоб.
Ось завдяки таким людям як Марина Пушинська, і тримається прифронтовий Нікополь.
Якщо ви хочете розповісти про свою професію або про своїх рідних чи знайомих, пишіть нам на пошту nikopol.net@ukr.net або соціальні мережі.
Ще новини Нікополя: «З людьми ніколи не буває сумно». Професії прифронтового Нікополя: Катерина, продавчиня
