Старий Новий рік сміливо можна вважати додатковим святом, яке твердо укорінилося в сімейних традиціях багатьох українців.
Старий Новий рік: історія
Це свято зі смішною назвою виникло через зміну календарів на початку XX століття. Колись весь світ жив за старим, григоріанським календарем. У 1918 році в багатьох країнах світу відбувся перехід на більш досконалий юліанський календар, який відрізняється від григоріанського на 13 днів. Таким чином, 1 січня за новим стилем стали відзначати на 13 днів раніше. Зміна календаря відбулася також на території колишньої Російської імперії.
Однак православна церква відмовилася від нововведень і продовжила відзначати свята за старим стилем. Новий рік як світське свято в народі тепер святкується за новим стилем і не прив’язаний до церковної дати, хоча старе святкування 14 січня все ще залишилося в нашій пам’яті. А ось релігійні урочистості, такі як Різдво Христове і День святого Миколая, ми продовжуємо відзначати за старим, григоріанським календарем, хоча в більшості країн світу прижилися сучасні дати цих свят.
Щедрий вечір, свято Маланки та Василів день
В Україні традиція відзначати Старий Новий рік пов’язана ще і з церковними святами. Так, 13 січня відзначається свято Маланки, а 14 січня – день святого Василія. До того ж сучасний Новий рік припадає на Різдвяний піст, а Старий Новий рік – вже ні, тому цей “Новий рік” відсвяткувати можна від душі.
Вечір напередодні Старого Нового року – Щедрий вечір або Василів день, як його ще називають – збігається з українським народним святом Маланки. Святкування його походить від давнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Міланки). В українській народній традиції обидва свята об’єдналися в Щедрий вечір, або свято Маланки.
Кутя – головна обрядова страва цього вечора. На Василя кутю готували щедру, жирну, заправлену смальцем або вершками. Звідси і назва вечора – Щедрий. Вважається, що щедрий та багатий стіл забезпечить господареві добробут на весь рік. Обов’язковими частуваннями на столі в цей день були пироги, вареники з сиром, страви зі свинини, млинці, різні ковбаси.
За новорічний стіл, як і на Різдво, прийнято сідати всією родиною. Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. Після вечері, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися та просити прощення, аби Новий рік зустріти в мирі та злагоді. А хлопці, які перед цим “отримали гарбуза”, вдруге посилали сватів з надією на згоду.
“Щедрий вечір! Добрий вечір!..”
На Старий Новий рік хлопці також “водили Маланку” (у багатьох регіонах і досі водять) та ходять із “козою”. Зазвичай один неодружений хлопець переодягається в жіноче вбрання й стає “Меланкою”, і навпаки, дівчина або жінка – у чоловіче вбрання, як образ “Василя”. Серед діючих осіб – дід, баба, циган, циганка, коза, чорт. В масках і обрядових костюмах переодягнені щедрувальники ходять від хати до хати, висловлюють добрі побажання, веселять танцями, жартівливими сценками, щедрують.
За давнім звичаєм переодягнена молодь, закінчивши ритуальний обхід, вранці йде на роздоріжжя палити “Дідуха” (сніп соломи, що стояв у хаті від Святого вечора до Нового року) та стрибає через багаття. Цей обряд вважався очищенням від спілкування з нечистою силою.
На наступний день після Маланки на світанку хлопці йдуть посівати зерном. Беруть зерна в рукавицю або сумку. Найчастіше посівають пшеницею, можна посівати житом, ячменем чи вівсом. Не посівають горохом, бо вірять, що він виник зі сліз Матері Божої, і обрядове посівання ним може спричинити сльози в родині, та гречкою – бо “буде суперечка”.
Спершу йдуть до родичів і хресних, потім вже до друзів і сусідів. Посіваючи, розкидають зерно по хаті та вітають господарів з Новим роком, причому посівають лише хлопці. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять, тільки хлопці.
Дівочі ворожіння
А от дівчата увечері на Старий Новий рік проводили ворожіння та містерії – вважали, що саме у Василів день будь-яке ворожіння збудеться. Традиція старого обряду збереглася й донині. Для тих дівчат, які прагнуть якомога швидше дізнатися про своє майбутнє, існують цікаві рецепти ворожінь.
Ворожіння на цибулинах. Для цього ворожіння потрібна компанія дівчат. Кожна з них бере по цибулині та поміщає їх корінцями у воду, після чого спостерігає – чия цибулина раніше дасть зелені паростки, тій дівчині раніше бути заміжньою.
Щоб дізнатися хто першою стане під вінець, ворожили також на рушниках. За вікно вивішували на ніч рушники – чий до ранку виявиться вологим, та дівчина першою й піде до вінця.
Ворожіння на іменах перехожих. Чи не найпоширенішений серед дівчат спосіб дізнатися ім’я свого майбутнього чоловіка – вийти з будинку та покликати першу зустрічну людину чоловічої статі, запитавши його ім’я. Існувало повір’я: яке ім’я назве незнайомець, таке і зватимуть майбутнього чоловіка.
Ворожіння на гребінці. У цьому ворожінні суджений має прийти до дівчини уві сні. Перед сном треба покласти під подушку гребінець зі словами: “Суджений, ряджений, прийди і розчеши мені волосся”. Якщо дівчина уві сні бачить, як чоловік розчісує їй волосся, то в цьому році вийде заміж за того чоловіка, який їй приснився.
Також беруть наперсток солі, наперсток води, змішують і їдять. Лягаючи спати, дівчина говорить: “Хто мій суджений – той пити мені дасть”. Суджений уві сні і подає пити.
Варіння каші. Після зняття пінки дивилися на кашу – якщо вона червона, повна – буде щастя і врожай. Якщо ж каша дрібна та біла – бути біді. Гарну кашу з’їдали на сніданок, погану ж виливали в річку.
Паперові вісники. На невеликих паперових смужках писали значущі для себе події, наприклад: весілля, народження дитини, гроші, знайомство, переїзд, зміна роботи і так далі.
Ці смужки клали на стінку ємності, в якій була вода. Далі в половинку шкаралупи волоського горіха ставили маленьку свічку і спускали на воду. Не направляючи свічку, чекали, поки вона сама підпливе до папірця. Подія, написана на записці, повинна була відбутися в майбутньому році.
А якщо ви знаєте, про кого мрієте, підпалюють два сірники: якщо згорілі головки будуть дивитися один до одного, то “загадані” хлопець і дівчина будуть разом.
Однак християнська традиція забороняє будь-яке ворожіння. Вважається, що в процесі ворожіння викликається нечиста сила, що може завдати шкоди.
Народні прикмети в цей день
У перший день Старого Нового Року в будинок першим обов’язково повинен зайти чоловік, саме тому запрошують посівальників-хлопців. Вважалося, що у цей день не слід вимовляти слово “тринадцять”, а також рахувати дрібні монети. Кажуть, рахунок монет принесе сльози на весь рік.
Також багато хто досі вірить, що на старий Новий рік та в Васильїв вечір не можна нічого давати в борг, інакше весь рік в боргах проведеш. Існує і така прикмета – якщо 14 січня винести сміття, то й щастя з хати винесеш.
Люди також говорять і про “погодні” прикмети. За повір’ям, якщо ніч проти Нового року тиха і ясна – буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби. Якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде садовий врожай. Якщо падає м’який сніг – на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.
На Старий Новий рік усі намагалися бути радісними, веселими та добродушними. Адже як зустрінеш Новий Рік, так і проживеш його. Тож створюйте гарний настрій в оселі та насолоджуйтеся ще одним сімейним святом.
Святкова програма у Нікополі на старий Новий рік
Колись була Безіменна: історія вулиці Усова у Нікополі і героя, чиє ім’я вона носить
В Покрові цікаво і смачно відсвяткували Калиту (фото)
