[:ru]Время летит быстро, и так же быстро очень многое забывается. Хорошо, что рукописи не горят. Интересно бывает поднять старые записи и восстановить события прошлого в памяти. Ведь и хорошее, и плохое порой лучше видится на расстоянии. Причем, зачастую видится уже совсем не так, как тогда.
Nikopolnews решил вспомнить и напомнить вам, что происходило в Никополе год назад – в апреле 2020 года.
Это было время «страстей по коронавирусу». Самое начало пандемии, о которой мы еще мало знали и которую боялись – многие панически. И хоть по состоянию на 18 апреля 2020 года в Никополе был зафиксирован только один случай ковида (человек лечился в Кривом Роге), а в Днепропетровской области – 104, мы жили в режиме жестких ограничений. Сейчас это, наверное, выглядит глупо.
В Никополе со 2 апреля ограничили маршруты городского пассажирского транспорта. Пользоваться пассажирским транспортом должны были только те, кто обеспечивает жизнедеятельность города. Таким лицам выдавали специальные пропуска – и это был, мягко говоря, дурдом. Помнится, о выдаче сообщили на выходных. В субботу и воскресение проездные только печатали в исполкоме, а на понедельник они уже были нужны – врачам, заводчанам и другим людям, которые работали во время карантина.
Также было приостановлено движение льготных автобусов, что вызвало массу негодования.
С 02.04.2020 в Никополе было запрещено посещать: парки, аллеи, скверы, спортивные и детские площадки, пляжи, территории учреждений образования, другие рекреационные зоны. Были введены новые правила работы рынков. Не разрешалось перемещаться по городу группами больше двух. Детям до 14 лет запрещалось находиться в общественных местах без родителей.
В Никополе на улицах появились «синие человечки». Так называли работников автодора, которые в костюмах синего цвета дезинфицировали подъезды, остановки, мыли улицы.
По дорогам Никополя ездила специальная машина и поливала их обычной водой.
В Никополе в начале карантина открыли колл-центр, созданный Никопольским городским советом. Его целью было – помочь людям преклонного возраста, лицам с инвалидностью, одиноким гражданам социально незащищенных категорий населения, обеспечить их продуктами питания, средствами гигиены и лекарствами за собственные средства, а также оказывать информационную поддержку.
Продуктовые наборы собирали неравнодушные никопольчане. Развозили их по домам волонтеры.
Тогда многие присоединились к благотворительности. Например, продуктовые наборы своим бывшим сотрудникам-пенсионерам развозила компания Интерпайп.
Оказывал поддержку уязвимым слоям населения фонд «Будущее Никопольщины» Руслана Олейника. К сожалению, после выборов о такой активной работе фонда как тогда, уже не слышно. А год назад ежемесячно публиковались отчеты о помощи.
Несмотря на карантин, в апреле продолжались работы, направленные на благоустройство города.
КП «Городское парковое хозяйство» наводило порядок на центральных клумбах города, а именно на кольце возле городского совета и возле Центрального универмага.
В апреле 2020 в Никополе завершили работы по капитальному ремонту нового культурно-досугового центра на 3-м участке по улице Никитина. Центр готовили к открытию, запланированному на 1 июня, облагораживали его территорию. Капремонт проводился за счет бюджета города.
В помещении была заменена кровля, установлен новый потолок, утеплен и раскрашен фасад здания, полностью заменены все коммуникации, установлены новые металлопластиковые окна и электрическое отопление, в туалетных комнатах пол выложили плиткой, а на стены – кафелем, установили новое сантехническое оборудование.
Также в апреле за счет бюджета укладывали новые тротуары, водопроводы и систему полива.
Тротуар укладывали на улице Кармелюка, водопровод заменили на улицах Спокойной, Лапинской, Одесской, Белорусской.
На кольце возле ЦУМа установили систему автоматического полива клумб. Позже, в мае, здесь высадили цветы.
В апреле 2020 года все с нетерпением ожидали окончания карантина. Мало кто думал, что все это затянется на такой долгий срок, что дети уже не выйдут в школу аж до 1 сентября и что спустя год в Никополе будут тысячи заболевших коронавирусом и десятки умерших…
Что ж, такова жизнь. Она бывает непредсказуема. Будем верить в лучшее, помнить о хорошем, забывать о плохом и наслаждаться сегодняшним днем, ведь мы не знаем, что случится завтра.
[:ua]Час летить швидко, і так само швидко дуже багато чого забувається. Добре, що рукописи не горять. Цікаво буває підняти старі записи і відновити події минулого в пам’яті. Адже і хороше, і погане іноді краще бачиться на відстані. Причому, часто бачиться вже зовсім не так, як тоді.
Nikopolnews вирішив згадати і нагадати вам, що відбувалося в Нікополі рік тому – у квітні 2020 року.
Це був час «пристрастей за коронавирусом». Початок пандемії, про яку ми ще мало що знали, і яку боялися – багато хто панічно. І хоч за станом на 18 квітня 2020 року в Нікополі був зафіксований тільки один випадок ковіду (чоловік лікувався у Кривому Розі), а в Дніпропетровській області – 104, ми жили в режимі жорстких обмежень. Зараз це, напевно, виглядає безглуздо.
У Нікополі з 2 квітня обмежили маршрути міського пасажирського транспорту. Користуватися пасажирським транспортом повинні були тільки ті, хто забезпечує життєдіяльність міста. Таким особам видавали спеціальні перепустки – і це був, м’яко кажучи, дурдом. Пам’ятається, про видачу перепусток повідомили на вихідних. В суботу та неділю проїзні тільки друкували у виконкомі, а на понеділок вони вже були потрібні – лікарям, заводчанам і іншим людям, які працювали під час карантину.
Також було призупинено рух пільгових автобусів, що викликало масу обурення.
З 02.04.2020 у Нікополі було заборонено відвідувати: парки, алеї, сквери, спортивні та дитячі майданчики, пляжі, території закладів освіти, інші рекреаційні зони. Були введені нові правила роботи ринків. Не дозволялося пересуватися по місту групами більше двох. Дітям до 14 років заборонялося перебувати у громадських місцях без батьків.
У Нікополі на вулицях з’явилися «сині чоловічки». Так називали працівників автодору, які в костюмах синього кольору дезінфікували під’їзди, зупинки, мили вулиці.
По дорогах Нікополя їздила спеціальна машина і поливала їх звичайною водою.
У Нікополі на початку карантину відкрили кол-центр, створений Нікопольською міською радою. Його метою було допомогти людям похилого віку, особам з інвалідністю, одиноким громадянам соціально незахищених категорій населення, забезпечити їх продуктами харчування, засобами гігієни та ліками за власні кошти, а також надавати інформаційну підтримку.
Продуктові набори збирали небайдужі нікопольці. Розвозили їх по домівках волонтери.
Тоді багато хто долучився до благодійності. Наприклад, продуктові набори своїм колишнім працівникам-пенсіонерам розвозила компанія Інтерпайп.
Надавав підтримку вразливим верствам населення фонд «Майбутнє Нікопольщини» Руслана Олійника. На жаль, після виборів про таку активній роботі фонду як тоді, вже не чути. А рік тому щомісяця публікувалися звіти про допомогу.
Незважаючи на карантин, у квітні тривали роботи, спрямовані на благоустрій міста.
КП «Міське паркове господарство» наводило порядок на центральних клумбах міста, а саме на кільці біля міської ради і біля Центрального універмагу.
У квітні 2020 в Нікополі завершили роботи з капітального ремонту нового культурно-дозвіллєвого центру на 3-й ділянці по вулиці Нікітіна. Центр готували до відкриття, запланованого на 1 червня, облагороджувалася його територія. Капремонт проводився за рахунок бюджету міста.
У приміщенні була замінена покрівля, встановлено нову стелю, утеплений і розфарбований фасад будівлі, повністю замінені всі комунікації, встановлені нові металопластикові вікна та електричне опалення, в туалетних кімнатах підлогу виклали плиткою, а стіни – кахлем, встановили нове сантехнічне обладнання.
Також у квітні за рахунок бюджету укладали нові тротуари, водопроводи і систему поливу.
Тротуар укладали на вулиці Кармелюка, водопровід замінили на вулицях Спокійній, Лапинскій, Одеській, Білоруській.
На кільці біля ЦУМу встановили систему автоматичного поливу клумб. Пізніше, в травні, тут висадили квіти.
У квітні 2020 року всі з нетерпінням чекали закінчення карантину. Мало хто думав, що все це затягнеться на такий довгий термін, що діти вже не вийдуть в школу аж до 1 вересня і що через рік у Нікополі будуть тисячі хворих коронавірусом і десятки померлих…
Що ж, таке життя. Воно буває непередбачуваним. Будемо вірити в краще, пам’ятати про хороше, забувати про погане і насолоджуватися сьогоднішнім днем, адже ми не знаємо, що станеться з нами завтра.
RU → UK[:]