Що відбувалося у Нікополі у квітні рік тому (фото)

Час летить швидко, і так само швидко дуже багато чого забувається. Добре, що рукописи не горять. Цікаво буває підняти старі записи і відновити події минулого в пам’яті. Адже і хороше, і погане іноді краще бачиться на відстані. Причому, часто бачиться вже зовсім не так, як тоді.

Nikopolnews вирішив згадати і нагадати вам, що відбувалося в Нікополі рік тому – у квітні 2020 року.

Це був час «пристрастей за коронавирусом». Початок пандемії, про яку ми ще мало що знали, і яку боялися – багато хто панічно. І хоч за станом на 18 квітня 2020 року в Нікополі був зафіксований тільки один випадок ковіду (чоловік лікувався у Кривому Розі), а в Дніпропетровській області – 104, ми жили в режимі жорстких обмежень. Зараз це, напевно, виглядає безглуздо.

У Нікополі з 2 квітня обмежили маршрути міського пасажирського транспорту. Користуватися пасажирським транспортом повинні були тільки ті, хто забезпечує життєдіяльність міста. Таким особам видавали спеціальні перепустки – і це був, м’яко кажучи, дурдом. Пам’ятається, про видачу перепусток повідомили на вихідних. В суботу та неділю проїзні тільки друкували у виконкомі, а на понеділок вони вже були потрібні – лікарям, заводчанам і іншим людям, які працювали під час карантину.

Також було призупинено рух пільгових автобусів, що викликало масу обурення.

З 02.04.2020 у Нікополі було заборонено відвідувати: парки, алеї, сквери, спортивні та дитячі майданчики, пляжі, території закладів освіти, інші рекреаційні зони. Були введені нові правила роботи ринків. Не дозволялося пересуватися по місту групами більше двох. Дітям до 14 років заборонялося перебувати у громадських місцях без батьків.

У Нікополі на вулицях з’явилися «сині чоловічки». Так називали працівників автодору, які в костюмах синього кольору дезінфікували під’їзди, зупинки, мили вулиці.

По дорогах Нікополя їздила спеціальна машина і поливала їх звичайною водою.

У Нікополі на початку карантину відкрили кол-центр, створений Нікопольською міською радою. Його метою було допомогти людям похилого віку, особам з інвалідністю, одиноким громадянам соціально незахищених категорій населення, забезпечити їх продуктами харчування, засобами гігієни та ліками за власні кошти, а також надавати інформаційну підтримку.

Продуктові набори збирали небайдужі нікопольці. Розвозили їх по домівках волонтери.

Тоді багато хто долучився до благодійності. Наприклад, продуктові набори своїм колишнім працівникам-пенсіонерам розвозила компанія Інтерпайп.

Надавав підтримку вразливим верствам населення фонд «Майбутнє Нікопольщини» Руслана Олійника. На жаль, після виборів про таку активній роботі фонду як тоді, вже не чути. А рік тому щомісяця публікувалися звіти про допомогу.

Незважаючи на карантин, у квітні тривали роботи, спрямовані на благоустрій міста.

КП «Міське паркове господарство» наводило порядок на центральних клумбах міста, а саме на кільці біля міської ради і біля Центрального універмагу.

У квітні 2020 в Нікополі завершили роботи з капітального ремонту нового культурно-дозвіллєвого центру на 3-й ділянці по вулиці Нікітіна. Центр готували до відкриття, запланованого на 1 червня, облагороджувалася його територія. Капремонт проводився за рахунок бюджету міста.

У приміщенні була замінена покрівля, встановлено нову стелю, утеплений і розфарбований фасад будівлі, повністю замінені всі комунікації, встановлені нові металопластикові вікна та електричне опалення, в туалетних кімнатах підлогу виклали плиткою, а стіни – кахлем, встановили нове сантехнічне обладнання.

Також у квітні за рахунок бюджету укладали нові тротуари, водопроводи і систему поливу.

Тротуар укладали на вулиці Кармелюка, водопровід замінили на вулицях Спокійній, Лапинскій, Одеській, Білоруській.

На кільці біля ЦУМу встановили систему автоматичного поливу клумб. Пізніше, в травні, тут висадили квіти.

У квітні 2020 року всі з нетерпінням чекали закінчення карантину. Мало хто думав, що все це затягнеться на такий довгий термін, що діти вже не вийдуть в школу аж до 1 вересня і що через рік у Нікополі будуть тисячі хворих коронавірусом і десятки померлих…

Що ж, таке життя. Воно буває непередбачуваним. Будемо вірити в краще, пам’ятати про хороше, забувати про погане і насолоджуватися сьогоднішнім днем, адже ми не знаємо, що станеться з нами завтра.

 

RU → UK

To Top