Нікополь сьогодні простився навіки з Героєм, який свідомо став на Захист своєї Батьківщини.
Інформацію і фото з церемонії прощання оприлюднили пресслужба НМР і пресслужба НЗФ, передає Nikopolnews.
Сьогодні Нікополь попрощався з Заготинським Володимиром Ярославовичем — відомою у Нікополі людиною, підприємцем, який останні роки перед великою війною працював на НЗФ пожежним (респіраторником) пожежно-газорятувальної команди. А під час служби в ЗСУ був капітаном в/ч А2382.
Володимир народився в місті Рудки Самбірського району Львівської області. Ще в дитинстві разом із батьками переїхав до Нікополя, який став для нього рідним містом. Навчався у загальноосвітній школі №7. З юних років був активним, допитливим, цілеспрямованим, любив спорт, займався боротьбою та подавав великі надії.
Після закінчення школи вступив до Нікопольського металургійного технікуму, де здобув спеціальність з електрометалургії сталі та феросплавів. Згодом продовжив навчання у Дніпропетровському металургійному інституті, де не лише поглибив фахові знання, а й отримав економічну освіту.
За спеціальністю Володимир не працював. Із 1997 року він зайнявся підприємницькою діяльністю: створив та успішно розвивав мережу магазинів з продажу продуктів харчування й будівельних матеріалів у Нікополі та в інших регіонах України.
Він був наполегливою, відповідальною, рішучою людиною, водночас – щирою й щедрою. Мав багато друзів, завжди піклувався про рідних і близьких, ніколи не залишав без допомоги тих, хто до нього звертався.
Кілька років перед початком повномасштабної війни працював у пожежній частині Нікопольського заводу феросплавів.
Володимир був турботливим і люблячим батьком. Він докладав максимум зусиль, аби забезпечити донькам гідну освіту, підтримував їх у навчанні та відпочинку, дбав про онуків, завжди ставлячи родину на перше місце.
Був різносторонньо розвиненою особистістю: займався господарством, умів майстерно готувати м’ясні страви, доглядав за черешневим садом. Незадовго до війни придбав земельну ділянку й активно займався облаштуванням власного будинку, мав багато планів на майбутнє, яким, на жаль, не судилося здійснитися через війну.
З початком повномасштабного вторгнення Володимир без вагань подав документи до Збройних сил України. Був призваний на службу 6 жовтня 2022 року. Обіймав посаду начальника першої прикордонної застави мінно-вибухових загороджень п’ятої прикордонної комендатури швидкого реагування.
Він був справжнім батьком для своїх підлеглих, дбав про побратимів, тримав стрій і людяність навіть у найважчих умовах служби.
Службу ніс бездоганно. Побратими поважали його за професіоналізм, витримку, справедливість, відповідальне ставлення до підлеглих, уміння приймати виважені рішення в найскладніших умовах. За мужність і відданість Батьківщині він неодноразово був відзначений нагородами: знаком «Відмінний прикордонник», відзнакою «За мужність в охороні державного кордону», медаллю «Учасник бойових дій», медаллю «За оборону України».
19 січня 2026 року Володимир помер при виконанні службових обов’язків на Харківському напрямку.
У нього залишилися дружина та доньки.
Низько схиляємо голови у скорботі за Заготинським Володимиром Ярославовичем, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях назавжди! – йдеться в повідомленні пресслужби НМР
Для колективу НЗФ Володимир Ярославович був не просто працівником — він став душею команди, людиною, на яку можна було покластися у найскладніший момент. Професійний, грамотний, відповідальний — таким його знали на підприємстві, – кажуть колеги-феросплавники
Нікополь сьогодні простився навіки з Героєм: фото
Нагадаємо, раніше ми повідомляли: Помер під час несення служби: Нікопольський феросплавний повідомив про втрату Захисника
Ще новини Нікополя і району: Втрачаємо цвіт нації… На війні загинув співзасновник проєкту «Історія забудови Нікополя» (фото)
