[:ru]В Покрове неизвестные осквернили мемориал памяти (фото)[:ua]В Покрові невідомі осквернили меморіал пам’яті (фото)[:]

Мишенью вандалов стали имена героев, выбитые на плите.

Жители Александровки говорят об этом, не скрывая возмущения, ведь мемориал является священным местом, напоминает, какой ценой добывался мир. Еще живы очевидцы оккупации, страшных боев, что велись в Александровке, те, кто помнит, как хоронили солдат, которые погибли в ходе Никопольско-Криворожской операции.

В пресс-службе городского головы Покрова отмечают, что именно на месте солдатского захоронения в прошлом году был установлен мемориал воинам, которые погибли, освобождая город. А этому событию предшествовала пятилетняя поисковая работа, которая велась совместно с жителями поселка. В ходе длительного поиска были найдены имена 77 увековеченных солдат, чьи фамилии выбиты на гранитных плитах, как дань памяти и уважения  – восстановление исторической справедливости. И как большая надежда, что к мемориалу придут родные солдат, ибо их поиски продолжаются.

Здесь всегда можно увидеть живые цветы.[:ua]В селищі Олександрівка, яке входить до Покровської територіальної громади, сталася подія, яка викликала обурення у місцевих мешканців. Невідомі осквернили меморіал визволителів, передає Nikopolnews, посилаючись на сайт Покровської міської ради.

Мішенню вандалів стали імена героїв, вибиті на плиті.

Мешканці Олександрівки говорять про це, не приховуючи обурення, адже меморіал є священним місцем, нагадує, якою ціною здобувався мир. Ще живі очевидці окупації, страшних боїв, що точилися в Олександрівці, хто пам’ятає, як ховали солдат, котрі загинули у ході Нікопольсько-Криворізької операції.

В прес-службі міського голови Покрова зазначають, що саме на місці солдатського поховання минулого року було встановлено меморіал – воїнам, які полягли, визволяючи місто. А цій події передувала п’ятирічна пошукова робота, яка велася спільно з мешканцями селища. У ході тривалого пошуку були віднайдені імена 77 не увічнених солдат, чиї прізвища було вибито на гранітних плитах, як данина пам’яті та шани – встановлення історичної справедливості. І як велика надія, що до меморіалу прийдуть рідні солдат, бо їхні пошуки тривають.

Тут завжди можна побачити живі квіти.[:]