12 вересня 2024 року внаслідок російського обстрілу у Нікополі загорівся та був фактично знищений храм на честь ікони Божої Матері «Знамення» Криворізької єпархії УПЦ (МП).
Влучання в храм відбулося близько 10 ранку, під час Божественної літургії. Про це повідомляють у Криворізькій єпархії, передає Nikopolnews
«Під час співу Херувимської пісні за Божественною літургією снаряд влучив в дах храму, внаслідок чого розпочалась пожежа. Незважаючи на старання рятувальників-вогнеборців, що прибули на місце горіння, були вщент зруйновані церковна покрівля, купольна частина та знищене внутрішнє оздоблення храму», — йдеться у повідомленні пресслужби єпархії
На щастя, ніхто з людей не постраждав.
У єпархії оприлюднили відео, як горіла церква.
Храм вже ставав жертвою обстрілу раніше
Храм на честь ікони Божої Матері «Знамення» знаходиться у Нікополі фактично на самому березі, у старій частині. А отже, він – зручна мішень для ворожих снарядів. Як і все, що розташоване в цьому районі. Росіяни перетворюють стару частину Нікополя на пил, стираючи з лиця землі будинки, об’єкти інфраструктури, кафе тощо.
Знищений учора храм раніше вже піддавався обстрілам.
Так, зокрема, він постраждав від ворожої атаки вночі 18 серпня 2022 року.
Але тоді пошкодження були не такими значними і церква продовжила функціонувати попри дуже небезпечне розташування. Тут проводилися служби.
Один із найстаріших у місті
Знаменський храм, розташований у Старому Нікополі, разом із храмом Різдва Пресвятої Богородиці (1812 рік) та Спасо-Преображенським собором (1898-й) належить до найстаріших культових споруд Нікополя.
1996 року розпорядженням голови обласної державної адміністрації №158-р храм визнано пам’яткою архітектури місцевого значення.
Його архітектура самобутня та помітно відрізняється від інших православних храмів міста – церква свого часу була єдиною старовірською у Нікополі.
На початку ХХ століття архітектура церкви виглядала дивовижною, – розповідав в одній із статей нікопольський краєзнавець Сергій Тороп. – Прямокутна будівля розміром 14 х 25 метрів була складена з цегли та вкрита білою штукатуркою. Храм вінчався полегшеним куполом із восьмикінцевим хрестом. Картографічні джерела свідчать, що ця частина старого міста вже в середині XIX століття була забудована цегляними та саманними одноповерховими будинками. Тому купол церкви домінантою здіймався над ними.
У середині церква не мала перегородок, а складна конструкція стелі та купола трималася лише на поздовжньо-поперечних балках. Це створювало відчуття легкості та простору.
Храм дивом уцілів у роки гонінь на церкву за радянських часів, хоча і використовувався не за призначенням, а от російської навали не пережив.
Історія храму на честь ікони Божої Матері «Знамення» у Нікополі
У квітні 1905 року вийшов Указ російського імператора Миколи ІІ «Об укреплении начал веротерпимости», який встановлював в імперії обмежену свободу віросповідань. Припинилися гоніння на старовірів, які були офіційно перейменовані з «розкольників» на «старообрядців». Вже наступного року старообрядницька громада Нікополя, очолювана купцем Григорієм Стефановичем Гусєвим, розпочала будівництво першої на півдні України старообрядницької церкви.
Церква Знамення Пресвятої Богородиці будувалася як сімейна церква заможної купецької сім’ї Гусєвих, що з’явилася у містечку Нікополь у середині 80-х років ХІХ століття – на той час йшло інтенсивне заселення Півдня України. На центральній вулиці Катеринославській Гусєви звели два будинки. В одному сьогодні працює медичний коледж (вул. Херсонська, 5), інший, на вулиці Микитинській, 25, довгий час «служив» краєзнавчим музеєм, а останні десятиліття був занедбаний та інтенсивно руйнувався.
1911 року на вул. Кримській (нині Шевченка) купець першої гільдії Стефан (Степан) Трохимович Гусєв разом із синами Тимофієм, Герасимом та Григорієм почали зводити сімейний храм, що, власне, підтверджується клеймом на дерев’яних балках його конструкції – «1911».
У 1912 році в церкві відбулася перша служба – цю дату і вважають офіційною датою відкриття храму, про що свідчить напис на вході в цю культову будівлю. Церква стала єдиною у регіоні старообрядницькою, і на богослужіння до Нікополя з’їжджалися прихильники старого обряду з усіх довколишніх міст та сіл.
Відомо, що при церкві діяло училище.
Завдяки зусиллям Гусєва та інших старообрядців храм вийшов містким і красивим та став справжньою перлиною Кримської вулиці. Всередині його прикрашав золочений іконостас, виготовлений у відомій майстерні Чірікова.
У 1930-і роки унікальний іконостас було знищено, ікони віруючі розібрали по домівках, а з храму тодішня нікопольська влада зробила склад. Під час німецької окупації богослужіння відновилося, але у 1948 році знов було припинено.
У 1955 році церкву переобладнали під спортзал сусідньої школи. Величезний зал без єдиного несучого стовпа пристосували для гри у волейбол – кілька років поспіль тут навіть проходили загальношкільні змагання з цього виду спорту. У вівтарі лежали мати і стояли спортивні снаряди. Відразу за храмом спочатку був футбольний майданчик, а потім сховище зібраного школярами металобрухту.
І тільки в 1989 році будівлю було передано громаді православних християн. Парафіяни самотужки поштукатурили і побілили приміщення, облаштували іконостас, повісили світильники, і на Великдень 1989 року було відслужено першу Божественну літургію.
З того часу почалося стрімке відновлення храму: виготовлено іконостас, реставровано купол.
У 1994 році в небо піднесла свій хрест 22-метрова кам’яна дзвіниця, яка вдало вписалася в загальну архітектуру навколишніх храмів будівель. З того часу над Старим містом і почав лунати дзвін.
Згодом силами нікопольського підприємця Федора Стратегопуло (вже покійного) було встановлено новий золочений купол (спочатку було зроблено з лісу та штукатурки) та хрест, а зовнішній фасад очищений від побілки та покритий спеціальною прозорою сумішшю, що запобігає руйнуванню зовнішнім середовищем.
Історії з люстрою та іконою
Настоятель храму отець Олександр розповідав про два випадки, пов’язаних з церковною люстрою та іконою.
Якось під час богослужіння сталося замикання електропроводки, від чого перегорів трос, що тримає важку люстру. Люстра, всупереч усім законам фізики, впала дивовижною «траєкторією» на ікону Божої Матері «Знамення», розколовши її на дві частини. Але при цьому зовсім не постраждала жінка, що нахилилася над нею. Ікону потім отець Олександр відновлював у Запоріжжі – у Нікополі за цю роботу ніхто не взявся
Не постраждав і будівельник під час проведення ремонтних робіт, який упав із висоти вісім метрів. Причина падіння – колоди купола, що прогнили від часу.
Ікона Божої Матері «Знамення» береже православних, – говорив журналістці Наталі Разуваєвій, яка писала про храм, настоятель. – Ікони під цим ім’ям з’явилися на Русі у XI–XII століттях.
Ось так церква виглядала незадовго до початку повномасштабної війни.
Храм на честь ікони Божої Матері «Знамення» у Нікополі. Фото: Nikopolnews
Храм на честь ікони Божої Матері «Знамення» у Нікополі. Фото: Nikopolnews
Після нищівного російського обстрілу храм виглядає ось так. Для Нікополя це велика втрата. Адже це – наша історія.
Раніше ми повідомляли: Є пам’яткою архітектури місцевого значення: знищення росіянами храму у Нікополі прокоментували в УПЦ МП (відео)
