Детальний аналіз ситуації на фронті у Херсонській області надав військовий оглядач Костянтин Машовець, передає Nikopolnews. Зокрема, експерт розповів про обстановку на Криворізькому напрямку, де, за його словами, кількість російської армії зросла удвічі, але це ворогу не допомогло.
Очевидно, що на Херсонському напрямку командування військ противника посилено готується до проведення оборонної операції в контексті “передбачуваного” поновлення наступу Сил оборони України, – вважає військовий оглядач.
Головна ціль, за його словами, – утримати займані позиції (відповідно – утримати Херсонсько-Бериславський плацдарм на правому березі Дніпра, в його нижній течії), а також створити умови для подальшого переходу у наступ на Миколаївському та Криворізькому операційних напрямках.
З цією метою, командування військ противника здійснює цілий комплекс заходів. В першу чергу, спрямованих на підвищення рівня боєздатності свого угрупування військ, яке оперує в даній зоні.
З ким воюють ЗСУ на Херсонщині
На данному напрямку діє угрупування військ противника, основу якого складають частини та підрозділи 49-ї загальновійськової армії (ЗВА) та 22-го армійського корпусу (АК) Південного військового округу (ПвдВО) зс рф + БТГр зі складу ПДВ зс рф (повітряно-десантних військ).
Командує армією генерал-лейтенант Яков Рязанцев. А корпусом – генерал – майор Аркадий Марзоєв.
Загальна кількість військ противника, зосереджених саме на плацдармі складає приблизно – 18-20 БТГр + до 4 БТГр у резерві на лівому березі Дніпра.
Ситуація на Криворізькому напрямку
В північній частині плацдарму, тобто на Криворізькому напрямку, діє тактична група військ противника (до 7-8 БТГр) зі складу 205-ї та 34-ї мсбр, 11-ї дшбр та 10-ї обр СпП + до двох формувань штибу “стрілецького батальону” зі складу так званого “мобілізаційного резерву нм днр\лнр”. Головним їх завданням є утримання району Високопілля – Архангельске – Новопетрівка, а також рубежу по лінії Вереміївка – Миролюбівка – Петрівка – Золота Балка.
На сьогоднішній день, противнику вдалося пригальмувати просування Сил оборони України на цьому напрямку по рубежу Потьомкине – Нововознесенськ, а також, після звільнення Іванівки українськими військами, утримати свої позиції як в районі Архангельске, так і південніше дороги Іванівка – Високопілля.
Однак цікаво, що ще донедавна, командування військ противника розраховувало утримати свої позиції у цьому районі вдвічі меньшими силами. Але після того, як українські війська стали повільно, але впевнено та поступово відтісняти рашистів від Зеленодольського водосховища (й відповідно від Криворізької ТЕС), а також контратакували по напрямку Осокорівка-Золота Балка, командування військ противника було вимушено перекинути сюди додаткові сили та засоби (в тому числі, не меньше як до 3-х танкових рот и 2-х мотострілецьких БТГр), – каже експерт.
Але, за словами Костянтина Машовця, це не дуже виправило ситуацію на Криворізькому напрямку. У військ противника тут продовжує “палати” у “крайньому” північно-західному “куту”. По суті, передові підрозділи цієї тактичної групи противника нині знаходяться під досить реальною загрозою тактичного оточення. І якщо вони продовжать вперто оборонятися в цьому трикутнику, а передові українські підрозділи відновлять свій тиск на ділянці Потьомкине-Нововознесенськ, а також південніше Архангельского, ця ситуація для військ противника може прийняти ще гірший характер.
Що відбувається трохи південніше
Тут обороняються, а також намагаються вибити передові підрозділи Сил оборони України з Інгулецького плацдарму південніше Давидового Броду, БТГр зі складу 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд). Так, це та сама – “новоросійська” та “гірська”, – розповідає Машовець.
Їх тут приблизно до 5-6 БТГр (тобто, по суті, майже все що змогла “виставити” одномоментно ця дивізія, знаходиться саме тут) + 1-2 так званих “резервних” мотострілецьких БТГр “скороченого” складу з інших частин та з’єднань округу (загальною чисельністю – до посиленого батальону), – додає оглядач.
Цій тактичній групі військ противника частково вдалося досягнути своїх цілей. Принаймні, скоротити Інгулецький плацдарм ВСУ південніше Давидового Броду та утримати свої позицій в районі Великої та Малої Олександрівок.
Причому, що характерно, командування всього цього угрупування військ противника настільки “повірило” в стійкість своїх позицій на цій ділянці, що навіть в ході перегрупування своїх сил та засобів, яке відбулося тиждень тому, перекинуло з її складу, принаймні 1-2 БТГр у південу частину плацдарму (західніше та північно-західніше Херсону), де підрозділам цього угрупування довелося вести вперти та жорстокі стримуючі бої у районі Киселівки.
На перший погляд, ситуація на цій ділянці для противника не виглядає особливо загрозливою, – каже експерт.
Сили оборони України хоча й утримують на лівому березі Інгульця клаптик території в районі Лозове-Білогірка-Біла Криниця, однак навряд чи спроможні повернутися в район Андріївки, Сухого Ставка чи Брускинського. Тим більше розвинути наступ у бік Снігурівки по лівому березі річки, “звертаючи” оборону противника.
Однак, у загальному контексті дій Сил оборони України проти Херсонсько-Бериславського плацдарму противника, я не думаю, що для нього “уже все скінчилося” в районі Давидового Броду… Цілком можливо, що на відрізку фронту між Снігурівкою та Давидовим Бродом на противника чекають декілька нових “приємних” сюрпризів… Особливо в контексті останніх “бавовн” у штабах, КП та польових складах цієї групи, – прогнозує військовий оглядач.
Загальна ситуація на Херсонському операційному напрямку, за його словами, характеризується, в першу чергу, інтенсивною підготовкою обох ворогуючих сторін до відновлення та продовження активних бойових дій на ньому вже найближчим часом.
На мій суб’єктивний погляд, “вихідне положення” для цього у Сил оборони України, завдяки тому, що вони над цим питанням достатньо плідно попрацювали у попередні тижні, виглядає достатньо непогано, – резюмує військовий оглядач.
Повний аналіз ситуації на Херсонщині – ТУТ.
