22 квітня у Нікополі відбулися Установчі збори «Асоціації громад зон спостереження АЕС», передає Nikopolnews, посилаючись на пресслужбу Нікопольської міської ради.
Дану подію можна назвати знаковою. А передували їй довгі десятиліття байдужості нікопольців до власної долі. Проблемою сусідства з АЕС переймалися з десяток активістів. На організовані ними акції та мітинги приходили від сили ще стільки ж небайдужих громадян. Інші «не чули» і «не бачили» закликів, а іноді й крутили пальцем біля скроні, дивлячись на мітингуючих як на «дурників». І тільки коли у нікопольців відібрали пільги, а платити за електроенергію стало надто дорого, місто заворушилось. І пересічні мешканці, і влада. Як то кажуть, поки смажений півень не клюне…
Ще у січні цього року, невдовзі після «історичної» постанови Кабміну, яка скасовувала пільги для жителів 30-кілометрових зон, у Нікополі народився намір створити асоціацію населених пунктів, що входять до зон спостереження АЕС, аби було легше разом відстоювати свої права.
І от 22 квітня відбулася знакова подія.
До нашого міста з’їхалися близько 30 делегатів з шести областей України для того, щоб взяти участь в Установчих зборах «Асоціації громад зон спостереження АЕС», – пише пресслужба виконкому.
Зазначається, що спочатку гості нашого міста відвідали краєзнавчий музей, де дізналися про славетну історію Нікопольського краю. Директор краєзнавчого музею Олександр Кушнірук вручив кожному з присутніх Посвідчення Мандрівника на згадку про те, що вони побували на «нульовому кілометрі козацьких шляхів України».
Установчі збори проходили в залі засідань Нікопольської міської ради. Міський голова Олександр Саюк зачитав проект резолюції. Делегати надали свої пропозиції, які були внесені до тексту документу.
Після офіційних заходів для делегатів провели оглядову екскурсію містом. Вони відвідали пам’ятні місця Нікополя та побували на місці поховання легендарного кошового отамана Війська Низового Запорізького Івана Сірка. Саме тут Олександр Саюк підписав документи – тобто Статут Асоціації громад зон спостереження АЕС та протокол, після чого організацію зареєстрували у Реєстрі.
Про культурну програму, організовану для гостей, розповів отаман Нікопольської Січі Олександр Шевченко. Він написав, що гості завітали до історичного міста Війська Запорозького Низового (ВЗН) під Капулівкою Нікопольського району, де похований кошовий отаман Іван Сірко, де була Чортомлицька Січ.
Гостей з хлібом-сіллю зустріли дівчата з танцювального гурту «Радість». Народний фалькльорний гурт “Микитин ріг” заспівали пісні про батька Сірка. Олександр Кушнірук виступив з історичною довідкою.
Недалеко від Меморіалу козаки Чортомлицької Січі ВЗН під керівництвом отаман Василя Тирси виступили з показовими поєдинками козацького бою. Козаки Затопської Січі ВЗН під керівництвом отамана Віталія Мандика почастували гостей козацьким кулішом з чаєм.
Трохи не протокольний кадр, але зате життєво
Про самі ж установчі збори більш детально розповів голова Громадської ради при Нікопольській міській раді Сергій Горгіладзе.
Він зазначив, що подія, яка відбулася, має велике значення не тільки для нашого міста, але і для всієї України.
Адже вперше відбулось об’єднання громад із різних куточків держави, задля відстоювання свого права на безпечне життя поряд з АЕС та достойні компенсації за шкоду від об’єктів, дозвіл на побудову яких у громад ніхто не питав, – наголосив Горгіладзе.
Головою Асоціації було обрано міського голову Нікополя Олександра Саюка.
Горгіладзе нагадав, що на сьогодні активними є 4 станції:
- Запорізька АЕС (Енергодар);
- Південноукраїнська АЕС (Южноукраїнськ);
- Рівненська АЕС (Вараш);
- Хмельницька АЕС (Нетішин).
Загалом у зонах спостереження мешкають майже 1 млн. українців. 22 громади з 64 погодились створити Асоціацію громад зон спостереження АЕС, представники 13 з них 22 квітня в приміщенні сесійної зали Нікопольської міської ради проголосували за створення об’єднання громад. Інші з різних поважних причин (це і карантинні обмеження, і військові навчання тощо), не змогли взяти безпосередню участь. Ініціатори впевнені, що інші громади поступово приєднаються до важливої справи.
Висловлю думку, що якби спитали у членів ГР, чи підтримують вони створення асоціації, то навряд чи знайшовся той хто був би проти. З часу коли було відключено радіомовлення у Нікополі (“брехунці”), питання сповіщення громадян про надзвичайні ситуації так досі і не вирішено. Таке питання підіймалось і вчора під час Установчих зборів, пропонувалось доповнити проєкт резолюції вимогою вирішити цю проблему, – написав Сергій Горгіладзе.
За його словами, варіант рішення цієї проблеми вже давно існує.
Нещодавно, коли у Нікополі відбувались громадські слухання з питання продовження терміну дії блоків ЗАЕС, я надав відповідну пропозицію до резолюції, а саме законодавчо зобов’язати операторів мобільного зв’язку у разі необхідності розсилати на мобільні пристрої тим, хто знаходиться на відповідній території, попередження про небезпеку, а також рекомендації та розпорядження, що необхідно робити та куди направлятись, – пояснив голова ГР.
Одним із тих, хто був присутній і брав слово на Установчих зборах, став керівник спілки «Громадянський дозор» Юрій Бабінін.
Саме він десятки років у Нікополі «ворушив» тему сусідства з АЕС. Писав звернення до міської та центральної влади, брав участь у громадських слуханнях щодо продовження терміну експлуатації блоків АЕС, закликав містян не давати дозвіл на подовження, виходячи на мітинги та висловлюючи свою активну позицію. По те, яким бу відгук нікопольців, ми вже писали вище…
Сьогодні Юрій Бабінін дуже задоволений, що створено Асоціацію.
Як керівник спілки “Громадянський дозор”, яка колись внесла до Стратегічного плану Нікополя цю пропозицію, я безмежно радію і дякую нікопольському міському голові Олександру Саюку та його помічнику Віталію Журавльову, за її реалізацію у час, коли нам край необхідне єднання з іншими громадами зон спостереження АЕС України , у яких на тлі зростання небезпек і ризиків від надпроектної експлуатації старих ядерних реакторів відібрані останні пільги, – зазначив громадський діяч.
Він також розповів:
На жаль українські посадовці дуже часто намагаються у своїх «нововведеннях» скопіювати досвід їх російських колег. Так, у Росії до серпня 2002 р. жителі 30-ти кілометрової зони користувалися 50% пільгами з оплати електроенергії і тепла. Однак Уряд Росії у серпні 2002 р. ліквідував ці пільги. Це значно погіршило соціально-економічне становище жителів зазначених зон, що спричинило потужний тиск як населення, так і місцевої влади на Уряд Росії. Під цим тиском Уряд 1 січня 2003 р. пільги повернув.
Тепер, ми вимушені чинити подібний «тиск» на український уряд і доводити йому про необхідність компенсації тієї шкоди проживання біля АЕС, про яку вже давно і достеменно відомо усьому світу, де саме з цієї причині закривають АЕС.
Так давно і достовірно відомо, що будь-яка, навіть ідеально працююча АЕС, в результаті розповсюдження радіонуклідів, що утворюються і викидаються в навколишнє середовище при роботі ядерного реактора, надає неминуче і постійне радіоактивне забруднення навколишніх ближніх і дальніх територій. Це забруднення простежується на декілька десятків кілометрів від станції, а по напряму пануючих вітрів – і на більш ніж 100 км.
Юрій Бабінін задається питанням, чому дотепер детальні епідеміологічні дослідження навколо всіх АЕС не стали обов’язковими?
Він вважає, що ті, хто можуть (і повинні!) проводити такі дослідження (атомна індустрія і уряд), бояться і не хочуть робити це. Ті ж, хто хоче провести такі дослідження (незалежні дослідники і громадськість), не володіють достатніми засобами.
Бабінін розповідає, що, за даними академіка А.Яблокова, аби одержати повні медико-статистичні дані про вплив АЕС на здоров’я населення, потрібно витратити більше 4 млн. доларів на попереднє дослідження населення тієї території, де буде побудована АЕС, і потім витрачати кожні п’ять років ще по 1.5 млн. доларів на порівняльні дослідження. А все дослідження повинне охоплювати період не менше ніж в 25-30 років. Саме через такий час виявляються індуковані радіацією ракові захворювання, чіткіше виявляються демографічні тенденції, і можуть з’явитися дані про вплив радіації хоча б в одному наступному поколінні.
Примусити атомників зважати на нашу думку ми можемо тільки в тому випадку, якщо вони відчують нашу силу, а вона у нашій єдності, – вважає активіст.
І з жалем констатує, що ми не бачимо у цій єдності неофіційну столицю атомної енергетики України, місто Енергодар, яке, за словами Бабініна, не вперше ігнорує заклики сусідніх з ним поселень до спільної співпраці і турботи про безпеку регіону зони спостереження ЗАЕС.
А тим часом, у поселеннях 30-ти км. зони спостереження ЗАЕС не тільки відсутня автоматизована система радіаційного спостереження, а навіть будь які дозиметричні табло. Мешканці міст не забезпечені інформаційними матеріалами про дії в умовах радіаційної аварії і запасами йодного калію. У нас немає запасів чистої води і резервного харчування, відсутня надійна система оповіщення населення про радіаційні аварії, а населення не проходить протирадіаційні тренування, – підсумовує Юрій Бабінін і сподівається, що Асоціація зрушить з місця цей «віз» і стане ефективним інструментом захисту прав та інтересів усіх, хто страждає від сусідства з АЕС.
Ми теж на це сподіваємся. Бо справа не тільки в пільгах на електроенергію.
Фото: пресслужба НМР, Олександр Шевченко, Юрій Бабінін.
