[:ru]Время, к сожалению, властно надо всем материальным. Оно разрушает, истощает, изнашивает. Будь-то человек или вещь, город или планета – ничто не может устоять перед ним. Процесс разрушения можно замедлять или даже останавливать на какой-то период. Если прикладывать усилия.
Парк Победы в Никополе был обделен вниманием долгие годы. И совсем не удивительно, что время практически победило его, превратив городское пространство, которое было и могло бы быть любимым местом отдыха никопольчан и гостей города, в заброшенную, а на некоторых участках даже отпугивающую территорию.
Автор этого материала склонен во всем находить хорошее. И мы, готовя очередной фоторепортаж о Никополе, искренне старались отыскать и запечатлеть в парке Победы красоту. И нужно сказать – нашли. Сейчас, весной, здесь ослепительно зеленая трава. Чисто. И очень малолюдно – а поэтому, дышится легко.
Зелено
Чисто
Безлюдно
“Пизанская” елка
В целом – приятно прогуляться. Если бы не следы человеческой «деятельности» и не ощущение заброшенности, сквозящее из каждой “трещины”.
Несколько лет подряд область “кормила” никопольчан шикарными проектами реконструкции парка Победы. После выборов 2019 года даже обещания “свернули”
По словам Александра Саюка, в этом году реконструкции парка не будет точно, а в следующем нужно искать возможности
Старенькая детская площадка – одна из немногих точек цивилизации здесь
Эх, люди, люди…
Здание не функционирует
Лавка примирения. Мы, кажется, почти смирились с тем, что все хорошее становится жертвой бытового вандализма
Детский городок еще “спит”
Мы не приверженцы плитки и пластика, «понтов» и гламура, но, чтобы парк победил время и стал любимым местом проведения досуга, городу нужно приложить достаточно много усилий. Парку катастрофически не хватает любящих рук.
Контрасты центра Никополя: фото[:ua]На жаль, час владний над усім всім матеріальним. Він руйнує, виснажує, зношує. Будь-то людина чи річ, місто або планета – ніщо не може встояти перед ним. Процес руйнування можна уповільнювати або навіть зупиняти на якийсь період. Якщо прикладати зусилля.
Парк Перемоги в Нікополі був обділений увагою довгі роки. І зовсім не дивно, що час практично переміг його, перетворивши міський простір, який був і міг би бути улюбленим місцем відпочинку нікопольців і гостей міста, в покинуту, а на деяких ділянках навіть відлякуючу територію.
Автор цього матеріалу схильний у всьому знаходити гарне. І ми, готуючи черговий фоторепортаж про Нікополь, щиро намагалися відшукати та зафіксувати у парку Перемоги красу. І, треба сказати. – знайшли. Зараз, навесні, тут сліпучо зелена трава. Чисто. І дуже малолюдно – а тому, дихається легко.
Зелено
Чисто
Безлюдно
“Пізанська” ялинка
В цілому – приємно прогулятися. Якби не сліди людської “діяльності” і не відчуття занедбаності, яке “простягає благально руки” з кожної “тріщинки”.
Кілька років поспіль область “годувала” нікопольців шикарними проектами реконструкції парку Перемоги. Після виборів 2019 року навіть обіцянки “згорнули”
За словами Олександра Саюка, в цьому році реконструкції парку не буде точно, а в наступному потрібно шукати можливості
Старенький дитячий майданчик – одна з небагатьох точок цивілізації тут
Ех, люди, люди…
Будівля не функціонує
Лава примирення. Ми, здається, практично змирилися з тим, що все хороше стає жертвою побутового вандалізму
Дитяче містечко ще “спить”
Ми не прихильники плитки і пластику, «понтів» і гламуру, але, щоб парк переміг час і став улюбленим місцем проведення дозвілля, місту потрібно докласти досить багато зусиль. Парку катастрофічно не вистачає люблячих рук.
Контрасты центра Никополя: фото
[:]
