Нікопольський феросплавний завод сьогодні повідомив про загибель ще одного свого працівника на фронті. Він мав матір з 1 групою інвалідності і міг залишатися вдома. Але вирішив стати на захист Батьківщини…
Про це Nikopolnews інформує з посиланням на пресслужбу НЗФ.
Нікопольський феросплавний повідомив про втрату ще одного працівника
Загинув Бубнов Дмитро Георгійович (24.12.1974 – 20.11.2025), газівник теплосилового цеху, старший солдат в/ч А5021.
Що відомо про Захисника
Колеги розповідають, що Дмитро Георгійович пропрацював у ТСЦ підприємства майже 30 років. Він досконало знав свою справу, виконував роботу відповідально, якісно та з повною віддачею. Колеги завжди відзначали його рішучість, надійність і людяність. Його поважали і цінували — як на підприємстві, так і серед бойових побратимів, поруч із якими він свого часу проходив службу в АТО.
Він був добрим сім’янином, люблячим батьком і турботливим сином. Попри те, що народився в росії, Дмитро Георгійович щиро любив Україну й вважав її єдиною Батьківщиною. Мав двох дорослих синів і онука, надзвичайно схожого на нього. Підтримував теплі й дружні стосунки з родиною другої дружини.
Любив футбол, рок-музику і куховарити. Його коронна смажена картопля була легендарною у родині — так, як він умів її приготувати, не виходило більше ні в кого, – йдеться у повідомленні
Попри те, що мав матір з інвалідністю 1 групи і міг скористатися правом на відстрочку, Дмитро Георгійович знову став до лав оборонців України після початку повномасштабної війни. У березні 2022 року він був призваний на військову службу. На посаді командира відділення безпілотних авіаційних комплексів він чесно й віддано виконував бойові завдання.
За ерудицію, начитаність, широкий світогляд та вміння знайти мудре слово побратими дали йому позивний «Філософ». Він користувався заслуженим авторитетом у підрозділі, ділився бойовим досвідом із молодими військовими, був надійною опорою для інших. Побратими були для нього другою сім’єю — і він піклувався про них так само, як про рідних.
Дмитро Георгійович загинув під час спроби евакуювати поранених товаришів. Його автомобіль натрапив на протитанкову міну. Це сталося 20 листопада 2025 року на Донецькому напрямку.
Вічна пам’ять і вічна слава нашому Захиснику! Світла, незгасна пам’ять людині, яка жила гідно, служила віддано і віддала життя за Україну, за своїх побратимів, за наше майбутнє! – йдеться у повідомленні
Інші загиблі Герої Нікопольщини – інформація про них ТУТ
