Жінки Нікополя: Білай Віра Йосипівна – науковець

Nikopolnews продовжує серію публікацій «Жінки Нікополя», приурочену до Міжнародного жіночого дня 8 березня. Джерело матеріалів – Нікопольський краєзнавчий музей.

Пропонуємо вашій увазі чергову публікацію, у якій розповімо про уродженку Нікополя – Білай Віру Йосипівну – жінку-науковця, яка отримала звання Заслужений діяч науки УРСР та була удостоєна Державної премії України.

Народилася Віра Йосипівна Білай в м. Нікополь  і в дуже малому віці залишилася без батька, який помер у 1910 р. У 1925 р. закінчила Нікопольську середню сільськогосподарську профшколу та протягом 1925–1929 рр. продовжувала навчання на факультеті рільництва Криворізького сільськогосподарського інституту. Отримала фах агронома-рільника і після закінчення інституту деякий час працювала на Донбасі агрономом у Артемівському колгоспсоюзі. Упродовж 1930–1933 рр. навчалася в аспірантурі, по закінченні якої до січня 1935 р. працювала асистентом у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрової промисловості.

У 1935 р. В. Й. Білай розпочала свою довгу, майже шістдесятирічну, та надзвичайно плідну діяльність у Інституті мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного АН УРСР. Працювала в ньому лаборантом (1935 р.), науковим (1935–1942 рр.) та старшим науковим співробітником відділу мікології (1942–1958 рр.), завідувачем лабораторії, а згодом відділу фізіології та систематики мікроміцетів (1958–1987 рр.), радником при дирекції (1988–1994 рр.). Одночасно завідувала кафедрою мікробіології Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1970–1975 рр.).

Науковий ступінь кандидата біологічних наук Віра Йосипівна Білай отримала у 1942 р., а ступінь доктора біологічних наук – у 1955 р. за широко відому працю «Систематика грибів роду Fusarium». У 1960 р. вона отримала вчене звання професора.

У 1938–1939 рр. В. Й. Білай долучилася до розв’язання проблеми дендродохіотоксикозу коней на півдні України, у 1942–1946 рр. – до проблеми фузаріотоксикозу людей на сході колишнього Радянського Союзу, на теренах якого вона була провідним вченим у галузі фізіології грибів. Керований В. Й. Білай відділ проводив велику наукову роботу по вишукуванню нових антибіотиків, токсинів, інгібіторів і стимуляторів росту рослин з метою їх впровадження в народному господарстві. Вона – один із співавторів винайденого нового антибіотика «Мікроцид», за широке впровадження якого в медичну практику в 1952 р. В. Й. Білай було присуджено Державну премію СРСР. Велике значення для народного господарства країни також мало впровадження ферменту глюкооксидази, яка зараз активно використовується, наприклад, в хлібопекарській промисловості.

Докладаючи багато зусиль до підготовки молодих наукових кадрів (а під її керівництвом захищено понад 30 дисертацій), вчена створила свою наукову школу фізіологів грибів. За свідченням В. Й. Білай, на час закінчення її діяльності на посаді завідувача відділу фізіології та систематики мікроміцетів Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного АН УРСР, вона була автором 315 наукових праць, в т. ч. 14 монографій, та мала 15 авторських свідоцтв на винаходи.

В. Й. Білай займала активну громадську позицію і одночасно з науковою діяльністю була членом правління Всесоюзного товариства «Знання» та його українського відділення, віце-президентом Українського республіканського відділення мікробіологічного товариства, членом Українського відділення албано-радянської дружби. У 1956–1957 рр. як член делегації Української РСР брала участь у роботі ХІ та ХІІ сесій Генеральної Асамблеї ООН.

На знак визнання наукових здобутків В. Й. Білай у 1961 р. її було обрано до складу членів-кореспондентів АН УРСР. У 1968 р. присвоєно звання «Заслужений діяч науки УРСР» (1968), у 1970 р. удостоєно премії ім.  Д. К. Заболотного АН УРСР, у 1978 р. – Державної премії України, у 1983 р. – премії Ради Міністрів СРСР.

Також В. Й. Білай нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора (1954, 1978), «Знак Пошани» (1960, 1973), Леніна (1986) та низкою медалей.

Обірвалося життя вченої 12 червня 1994 р.

To Top