Полеглому Захиснику з Нікополя просять присвоїти звання Героя. Хлопцю було лише 24 роки. І він добровільно став на захист України. Загинув героїчно – у нерівному бою з окупантами. У своєї мами він був єдиним сином…
Світлана Олександрівна Усата звертається до усіх небайдужих з проханням підтримати її петицію, яку вона розмістила не сайті Президента України. Станом на сьогодні зібрано лише трохи більше 10 000 голосів з необхідних для розгляду 25 000.
Полеглому Захиснику з Нікополя просять присвоїти звання Героя – підпишіть петицію
Світлана Усата просить, аби її сину, Владиславу Симонову, присвоїли найвище почесне звання Держави – Герой України (посмертно).
Жінка розповіла, що Владислав народився 5 липня 2000 року у місті Нікополь, яке зараз постійно потерпає від ворожих обстрілів.
Владислав з перших днів повномасштабної війни, добровільно, з лютого 2022 року, став на захист України. Він розпочав свою службу в 35 Окремій Бригаді Морської Піхоти в/ч А0216. Брав участь у боях на Херсонському, Харківському та Донецькому напрямках. Отримав посвідчення Учасника Бойових Дій та нагрудний знак. У грудні 2023 року Владислав був переміщений для подальшого проходження служби до в/ч А4638 в З ОШБ 2-й механізований батальйон 2-га механізована рота.
Був завжди на гарячих напрямках – Курахівському, Ізюмському та Луганському, де отримав поранення ніг. Ще не до кінця одужавши, Владислав повернувся до виконання бойових дій.
Не зважаючи на перешкоди в житті, він ніколи не залишав людей в біді, був вірним другом та побратимом. Завжди залишався життєрадісним, – розповідає мама
За її словами, у той страшний день, 28 листопада 2024 року, погодні умови не відповідали обстановці вести розвідувальний огляд. На лінії зіткнення н.п. Копанки Ізюмського району Харківської області розпочався штурм диверсійної групи російських солдат у кількості близько 10 осіб.
В цей час Владислав, тримаючи оборону, не побоявся та вийшов у безпосередній бій з російськими загарбниками, в якому самостійно зі своєї зброї знищив сім підготовлених до штурму російських диверсантів, захищаючи своїх побратимів. Він загинув від кулі ворога та скиду БПЛА.
Цей вчинок свідчить про сміливість, патріотизм та вмотивованість Владислава, який тримав оборону до останнього в нерівному по кількості у відношенні до нього бою. Незважаючи на свій молодий вік, він не побоявся взяти до рук зброю, щоб ми жили у вільній, квітучій Україні… Я пишаюсь своїм єдиним сином-героєм, його незламністю, вважаю, що кожен хто віддав своє життя за нашу Батьківщину гідний найвищого звання. На жаль, Герої гинуть… Сина батькам не повернути… НАЗАВЖДИ 24... – написала пані Світлана
Підписати петицію можна ТУТ.
Ще новини Нікополя і району: Полеглому Захиснику з Покрова просять надати звання «Героя України»: петиція
