Його щоденні маршрути – це дороги прифронтової Нікопольщини. Він понад 40 років за кермом. 32 роки в газовому господарстві. Сотні тисяч кілометрів доріг і десятки історій, які не помістяться в жоден маршрутний лист.
Історію водія Дніпропетровської філії «Газмережі» розповіли його колеги сьогодні, у День автомобіліста, передає Nikopolnews.
Його маршрути – дороги прифронтової Нікопольщини
Знайомтеся – Анатолій Пономаренко, водій Дніпропетровської філії «Газмережі». Його робочі маршрути пролягають Нікопольщиною. Головне завдання – безпечно та вчасно доправити колег туди, де на них чекає робота.
Війна додала до робочих маршрутів ще одну обов’язкову умову – постійну готовність швидко змінити план. Якщо під час виїзду лунає повітряна тривога, потрібно знайти безпечне місце й негайно прямувати до укриття.
За кермом понад 40 років
Його історія за кермом почалася ще в дитинстві. Батько був водієм, двоє старших братів теж обрали цю професію. Коли Анатолію було 13–14 років, тато вперше дозволив йому покерувати. Відтоді сумнівів щодо майбутньої професії майже не залишилося.
За роки роботи Анатолій керував різною технікою: від вантажних ЗІЛів до сучасного Peugeot Rifter. На останньому він подолав близько 150 тисяч кілометрів.
Але справа не в цифрах на одометрі. Для нього водіння – це передусім відповідальність за людей у салоні, – кажуть у «Газмережі»
Я не перевищую швидкість, а по ямах і нерівних дорогах їжджу максимально бережно», – пояснює водій
Ремонт газопроводу під тиском
Анатолій згадує часи, коли працював на аварійних автомобілях і разом із бригадою виконував складні газонебезпечні та зварювальні роботи. Одна з найпам’ятніших операцій – ремонт газопроводу під тиском, який дозволив не припиняти газопостачання споживачам.
Тоді кожен мав чітко знати свою ділянку роботи, а від уважності та координації команди залежав результат. Анатолій пишається тим, що завдання виконали злагоджено, а люди продовжували користуватися газом у звичному режимі.
Несподіваний пасажир
А тепер – історія про пасажира, якого не було в жодному плані.
Одного осіннього дня бригада близько трьох годин працювала в полі. Коли колеги повернулися до автомобіля, в салоні на них чекав несподіваний гість – англійський кокер-спанієль.
Собака, мабуть, шукала тепла й непомітно вмостилася в машині. Залишити її саму в полі Анатолій не зміг – забрав додому. Так випадкова зустріч перетворилася на багаторічну дружбу.
Завжди залишатися людиною на дорозі
Що тримає пана Анатолія за кермом понад 40 років? Любов до автомобілів і самої дороги, відповідальність та колектив, який давно став другою сім’єю. Анатолій цінує взаємовиручку й щирість колег і зізнається: якби мав ще одне життя, знову обрав би роботу в газовому господарстві.
А молодим водіям радить просту річ: завжди залишатися людиною на дорозі, поважати інших і допомагати тим, хто потрапив у халепу.
З Днем автомобіліста всіх, хто щодня тримає кермо, відповідає за пасажирів і допомагає іншим діставатися туди, де на них чекають! – йдеться у повідомленні «Газмережі»
Ще новини Нікопольщини: Росіяни почали бити по громадах на Нікопольщині, які раніше не знали таких ударів: медики розповіли, як вчора рятували пораненого чоловіка
