Сумна правда: волонтер Покрову розкрив секрет «полиць добра»

Про благодійну ініціативу «Полиці добра» у Покрові писали багато, в тому числі і Nikopolnews. Всі захоплювалися чуйністю і громадянською активністю покровчан, які масово залишають на полицях продукти для малозабезпечених земляків, ставили їх у приклад жителям інших міст.

Однак, все виявилося не так райдужно, як здавалося. А люди… Вони скрізь приблизно однакові.

Секрет наповнюваності «полиць добра» розкрив покровський волонтер Віктор Суков, який і почав впроваджувати цю практику у своєму місті.

Його пост викликає двоякі почуття. З одного боку, сумно. А з іншого – відчуваєш шалену вдячність тим, хто не здається. Хто продовжує і продовжує, і продовжує. Робити добро. Намагаючись розтопити теплом свого серця лід байдужості. Це справжні герої нашого часу.

Віктор Суков написав:

Вітаю, шановні друзі! Про що я хочу вам сьогодні розповісти? Полиці добра ми встановили в нашому місті Покрові в 11 магазинах, близько 3 років тому. Всі мої пости про ці полиці супроводжували фото з продуктами на цих полицях. Так от, останній рік, приходячи в магазин, рідко де побачиш продукти на полицях, тому я купую продукти в цьому магазині, виставляю на полицю, роблю фото і виставляю пост в ФБ, де дякую вам, мої друзі, що ви залишаєте на цих полицях продукти і тим самим допомагаєте самотнім бабусям і дідусям, які знаходяться на грані виживання на свої мізерні пенсії! Навіщо я це роблю? Як ви думаєте?

Ну, напевно, щоб надихнути людей на добрі справи. Адже хороший приклад заразний…

Також волонтер згадав про покровський «Буккросинг»:

Схожа ситуація і з книжковим полками “Буккросинг”, які ми з Шаповалом Олександром Миколайовичем виготовили та встановили у парку та біля міськвиконкому, поклавши на ці полки близько 250 особистих книг, щоб наші громадяни могли брати з цих полиць для прочитання потрібні їм книги і класти на них свої! Знаю багатьох людей, які клали на ці полки книги. І як виглядають сьогодні ці полки? На фото красномовна відповідь! Дуже сумно! Те, що повинно було згуртувати людей і стати ще однією нішею, де люди змогли б ще тісніше комунікувати між собою, проявляючи свої найкращі людські якості, дивиться на нас німим докором порожніх книжкових і продуктових полиць!

Віктор, незважаючи ні на що, закликає людей згуртуватися і разом робити своє життя кращим.

Одні кажуть “добро треба робити тихо!”, але мета цих проектів не стосується однієї окремої людини, це зачіпає духовно-моральну сторону суспільства в цілому! Мета цих проектів, достукатися і розбудити наші сплячі, черстві серця, які живуть за принципом “моя хата з краю…” І усвідомити, що не можна так жити далі, як ми живемо зараз – це глухий кут! Ці проекти реалізуються не для піару, не для отримання якихось матеріальних або інших вигод, а для того, щоб ми з вами стали добрішими, милосерднішими один до одного, виявляли любов і взаємоповагу! Суспільство, де відсутня духовність і моральність, приречене! Настав час вже перехворіти цим підлітковим “анархо-вандально-пофігістським” синдромом і час нам усім зрозуміти, що тільки об’єднавшись, всі разом, на духовно-моральних засадах можна побудувати те суспільство, де б нам усім було б комфортно жити, де всі були б щасливі і задоволені, суспільство, де життя кожної людини є головною цінністю, суспільство, яке нам би не соромно було залишити своїм дітям ! Ніякий дядько не прийде і не побудує таке суспільство, тому що ці зміни повинні відбуватися, перш за все, всередині кожної людини, плеканням в собі найкращих людських якостей! Не змінюючи себе, у нас немає шансів змінити і суспільство в цілому! Давайте, друзі змінюватися і об’єднаються для побудови такого суспільства, в якому всім би нам хотілося жити! – закликав волонтер.

У коментарях до його посту одні пишуть, що останнім часом життя стала дуже важке, тому допомагати комусь немає можливості – вижити б самим. А інші цікавляться, в яких магазинах знаходяться ці полки добра і висловлюють намір допомагати. Значить, зерна, кинуті Віктором, знаходить благодатний грунт…

Нагадаємо, Віктор і його команда регулярно організовують безкоштовні обіди для безпритульних та малозабезпечених покровчан, допомагають їм з одягом, взуттям та іншими необхідними речами.

Як добре, що такі люди є і вони не здаються. Як шкода, що їх – одиниці.

 

To Top