Сад Гаркушевського на Нікопольщині – пам`ятка природи, яка має цікаву історію і свої таємниці. Сад було створено наприкінці 19 століття у якості експерименту. Тоді його появу називали дивом.
Інша назва цього об`єкту – Барешенський сад. А розповів про нього краєзнавець з Марганця, керівник ГО «Марганець Туристичний» Мар’ян Корбут, який, до речі, нещодавно написав нову книгу про Нікопольщину і її можна придбати (Nikopolnews розповідав про це ТУТ).
За словами Мар’яна, він давно мріяв потрапити до цього унікального місця. І ось нарешті мрія збулася.
Мар’ян Корбут в саду Гаркушевського
Сад Гаркушевського на Нікопольщині – що про нього відомо
Знаходиться сад Гаркушевського, або Барешенський сад, на території сучасної Томаківської громади.
Ліс у голому степу — це завжди диво природи. Наприкінці XIX століття він був справжнім експериментом, сміливою спробою людини озеленити край, – розповідає Мар’ян Корбут
Він додає, що сад Гаркушевського — це частинка нашої української природної спадщини, яку ми зобов’язані зберегти для наступних поколінь.
За словами краєзнавця, місцеві мешканці й досі називають це місце сад Гаркушевського, тобто назва пережила вже сто років.
А от чому дехто використовує назву Барешенський сад? Це пов’язано з таємницею саду. І про це – нижче.
А спочатку про сам сад та історію його створення.
Про існування цього саду я дізнався приблизно п’ять років тому, коли часто розглядав старовинні карти та читав роботи наших істориків і краєзнавців. Серед них був Іван Якович Акінфієв — ботаніко-географ і флорист, автор багатьох наукових робіт, – розповів Мар’ян Корбут
Він навів цитату з роботи Іван Яковича Акінфієва, де той згадує про ліс на Дніпропетровщині.
Сад Гаркушевського на Нікопольщині – що про нього відомо
Робота називається «Обзор древесной растительности Екатеринославской губернии» (1893–1895 рр.).
І у ній автор згадує одну цікаву місцевість: у безкрайому степу, на власних землях, заможний чоловік на прізвище Гаркушевський зумів створити справжній ліс. Ліс, що став живим свідченням людської наполегливості та любові до природи.
Ось що писав Акінфієв:
(публікуємо мовою оригіналу)
“В имении Влад. Тим. Гаркушевского, между сс. Высокой и Сергеевкой. В этом имении хозяин 17 лет назад развёл на голой степи в верховьях притока Топилы восемь десятин леса, характерной особенностью которого являются участки из насаждений одной какой либо породы, напр., участков дубовый в пол десятины, кленовый, ясеневый, берестовый и т.д. Благодаря тщательному уходу: подрезке, перекопке и пр., рост деревьев весьма хороший, так что отдельные рощицы – некоторым всего 9 или 10 лет – имеют очень красивый вид. Для нас лично было большой новостью видеть здесь несколько деревьев дуба 9 лет с большим количеством желудей. Сколько помнится из учебников ботаники, дуб цветет только на 40-м году.
Из редких растений сада следует упомянуть о Софоре (Sophora japonicz), три экземпляра которой имеют очень хороший рост. По нашему мнению, это красивое, цветущее в августе месяце, дерево прекрасно выносит наш климат, и нужно удивляться, почему оно не пользуется большим распостранением в нашей местности. Другое растение – восьмилетний американский ясень в плодах, тоже довольно красивое и, надо полагать вполне пригодное для нашего климата растение”.
Пам’ятна табличка на будинку, де жив Іван Якович
Таємниця Барешенського саду
Чому ж цей сад ще називали Барешенським?
Мар’ян Корбут каже, що відповідь на це питання дала корінна мешканка села Зелений Клин, що розташоване за кілька кілометрів від лісу.
За спогадами Лідії Миколаївни, десь серед високих дерев нібито знаходиться могила барині пана Гаркушевського (саме від слова «бариня» і могла утворитися назва «Барешенський» – ред.)
Спершу мені здалося, що це лише легенда. Та коли я почув, що на тому місці колись стояла намогильна плита з білого каменю, на якій був напис, — легенда набула рис реальності. Лідія Миколаївна розповіла, що бачила цю плиту на власні очі. Історія справді захоплива й загадкова, – каже Мар’ян Корбут
Він сподівається отримати більше інформації про сад Гаркушевського. А також мріє, щоб цей величний ліс зберігся для нащадків.
Чи відомо щось про творця саду?
Поки що нам не вдалося знайти точної і детальної інформації.
На сайті «Дніпровської політехніки» знайшли лише ось таку інформацію про людину на ім’я Гаркушевський Володимир Тимофійович.
Тут сказано, що він належав до дворян Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. І разом з братом Гаркушевським Григорієм Тимофієвичем володів маєтком площею 857 десятин в Алферівській волості.
Про Верхньодніпровський повіт відомо, що він був утворений у 1805 році, а ліквідований 7 березня 1923 року.
Центром його був Верхньодніпровськ.
- Площа: 6164,3 квадратна верста
- Населення: 211 674, 214 633
До складу повіту входили:
- Веселотернівська волость,
- Ордо-Василівська волость,
- Лозуватська волость (Верхньодніпровський повіт),
- Лихівська волость,
- Семенівська волость,
- Мишуринрізька волость,
- Комісарівська волость,
- Енгельгардто-Василівська волость,
- Богодарівська волость (Верхньодніпровський повіт),
- Зеленська волость,
- Ганнівська волость,
- Мар’янівська волость,
- Гуляйпільська волость (Верхньодніпровський повіт),
- Алферівська волость,
- Жовтянська волость,
- Пушкарівська волость,
- Софіївська волость (Верхньодніпровський повіт)
Ще новини Нікопольщини: Має дві дочки, 5 онуків та 5 правнуків: жительці Марганця сьогодні виповнилося 100 років
