Марганецька громада втратила ще одного Захисника. Сумну новину повідомила пресслужба ММР сьогодні, 6 жовтня, передає Nikopolnews.
Військовослужбовець помер у лікарні внаслідок важких травм.
Ніколи не забудемо… Гірка звістка знову надійшла до нашої Марганецької громади. Від тяжких травм у лікарні ім.Мечникова помер наш земляк, сержант Сергій Сергійович Туманов, 1979 р.н., – йдеться у повідомленні
Прощання з Героєм відбудеться в суботу, 7 жовтня об 11.00, на Центральному кладовищі.
Всі, хто знав нашого Воїна, вшануйте його пам’ять щирими словами подяки. Він віддав своє життя за нашу українську землю, за нас з вами! – закликають у Марганецькій міській раді
Вічна і світла пам’ять Захиснику України! Щирі співчуття рідним і близьким!
Що відомо про Героя
Сергій народився в невеликому селі Стрюківка, Томаківського району. З дитинства допомагав батькам по господарству та на фермі ( мати була доярка). Закінчив середню школу пішов працювати в тракторну бригаду при колгоспі, потім-армія. Служив в 25 аеромобільній десантній штурмовій бригаді. Підписав контракт і пішов миротворцем в Югославію. Був поранений і лікувався в госпіталі, мав посвідчення “Учасник бойових дій”. Після пішов працювати на шахту № 9/10 і проробив там 7 років. Згодом працював охоронцем в супермаркеті “Цент” та “Варус”. Останні роки працював в охороні заводів Кривого Рогу.
З початку повномасштабного військового вторгнення не зміг бути сторонь, адже його улюбленою фраззою було: “Ніхто крім нас”. Він одразу пішов до воєнкомату. Як досвідченого старшого сержанта, який мав бойовий досвід, Сергія беруть у розвідку. Він завжди був перший. Такою була його натура, характер. Під час виконання бойового завдання його було тяжко поранено. Уламок від снаряду в печінці назавжди залишився…
Після госпіталя він приїхав додому на реабілітацію, але тільки лікарі зняли шви, він повернувся до військової частини. Його слова: “Там мої хлопці, вони без досвіду, молоді, їх треба зберегти…” . Після цього Сергія було ще два поранення і 6 контузій. Через останню травму, яку він отримав у селі Дружківка, його доправили в госпіталь Дніпра. Він вже був у комі. І на лікарняному ліжку помер.
Сергій був складною людиною: іноді різким, безкомпромісним, але завжди чесним і справедливим, щиро люблячим чоловіком та щедрим другом, який любив життя… Його слова назавжди у пам’яті: “Ніхто крім нас!”
Інші загиблі Герої Нікопольщини – інформація про них ТУТ
