З початку повномаштабної війни, на Нікопольщині мати полеглого Захисника Лілія Лях допомагає військовим. За цей час вона передала на фронт понад 70 автівок.
Про це йдеться на сайті «Суспільне», передає Nikopolnews.
Після початку повномасштабної війни, двоє синів Лілії Лях 22-річний Максим та 18-річний Іван — пішли добровольцями на фронт. Жінка вирішила разом з колегами-підприємцями створити центр, який став забезпечувати військових формою, ліками та їжею. У 2022 році вони навіть самостійно виготовляли бронежилети.
«Я шукала тканину в Туреччині за свої кошти. Бо тоді ж нічого не було. Почали виготовляти ті плитоноски, потім почали варити, тоді всі були такі активні», згадує Лілія.
Вона закриває одну з найбільших потреб хлопців в автівках. Сама забирає їх з закордону, ремонтує, фарбує та переганяє на різні ділянки фронту. За понад два з половиною роки вдалося передати у зону бойових дій понад 70 автомобілів: як для евакуації, так і «швидкі» з обладнанням для медиків. Жінка говорить, що вона постійно на зв’язку з військовими — щодня отримує від них запити.
На Нікопольщині мати полеглого Захисника допомагає військовим: відео
“Зараз шукаю, моніторю, мені привозять, вантажу машину, сама їду за кермом і відвожу, а що робити. Це потрібно. Здається, що це дрібниця, але це не дрібниця, це потрібно”, каже Лілія
Центр допомоги військовим у Томаківці, яким керує Лілія Лях завішаний прапорами з численними підписами. За словами жінки, бійці різних бригад надсилають прапори різних бригад на знак своєї подяки.
З усіх надісланих прапорів у Лілії є один найцінніший – це стяг її полеглого старшого сина Максима на війні. Він загинув 4 травня 2023 року під час оборони Бахмута.Жінка говорить, що її хлопці служили разом. 1 травня молодший Іван дістав поранення, старший його врятував: надав першу допомогу та відтягнув до безпечного місця. Й передав рідним через брата український прапор зі своїм автографом. Через кілька днів, перед операцією Івана, родина дізналась – Максим загинув від кулі російського снайпера.
«Він був на позиціях, і він не витримав такого навантаження: 200 годин безперестану він був на бойових і був контужений, в нього вже сили не було, і куля снайпера влучила йому в голову», говорить волонтерка.
Вона зізнається, що допомагати військовим третій рік важко як морально, так і психологічно.
«Я робила це, бо розуміла: або ми, або нас. Кожен може робити ту роботу, яку роблю я, кожна мама, кожна дружина. Мене мотивують дзвінки серед ночі: пані Ліліє, ми живі завдяки вашій автівці», пояснила жінка.
Лілія Лях додає, що допомагатиме війську до перемоги — сподівається, що їй вистачить на це сил. А вже після війни — відновлюватиме свій бізнес, який весь цей час на паузі.
Ще новини Нікопольщини: У Марганці провели в останню путь полеглого Захисника Дениса Гиріна (фото)
